Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ворожить

  • 1 ворожить

    ворожити (3-е л. ворожить), чарувати. См. Волхвовать.
    * * *
    ворожи́ти; ( колдовать) чаклува́ти, чарува́ти

    Русско-украинский словарь > ворожить

  • 2 колдовать

    Колдовывать чаклувати, чарувати, відьмувати, (редко) характерствувати, (устар.) химородити, (ворожить) ворожити. [Навчив їх відьмувати-чаклувати (Крим.). Умер батько, вмерла мати, не навчили чарувати (Пісня). Наш брат не литвин, відьмувать не вміє (Рудч.). Вже ворожить, характерствує (Куліш)].
    * * *
    этногр., перен.
    чарува́ти, чаклува́ти; ві́дьмити, відьмува́ти; ( гадать) ворожи́ти

    Русско-украинский словарь > колдовать

  • 3 завораживать

    заворожить
    1) заворожувати, заворожити, зачаровувати, зачарувати кого, що; см. Заколдовывать, Заговаривать 2. -вать болезнь, кровь - замовляти хоробу, кров. Завороженный - заворожений, зачарований; замовлений;
    2) -жить (стать ворожить) - заворожити, зачарувати кому.
    * * *
    несов.; сов. - заворожить
    заворо́жувати, -жую, -жуєш, заворожи́ти; ( очаровывать) зачаро́вувати, зачарува́ти и мног. позачаро́вувати, очаро́вувати, очарува́ти и мног. почарува́ти

    Русско-украинский словарь > завораживать

  • 4 заколдовывать

    заколдовать заворожувати, заворожити, зачаровувати, зачарувати, замовляти, замовити, заклинати, заклясти, (шепотом) зашіптувати, зашептати, (о мн.) позаворожувати, позачаровувати, позамовляти и т. д. кого, що. [О, зачаруй його, заворожи (Л. Укр.). Ворожбит йому рушницю замовив, щоб стріляла нехибно]. Заколдованный - заворожений, зачарований, замовлений, замовний, заклятий, (шепотом) зашептаний. [Чого се ти сидиш, як заворожений? (М. Вовч.). Мов зачарований стоїть Бахчесарай (Л. Укр.). Скарб - замовний, не дається в руки. Спить ціле місто, мов заклятий край (Л. Укр.)]. -ное место - зачароване місце. -ный круг - зачароване коло, магічне коло. [Опинилися в зачарованому колі внутрішніх суперечностей].
    * * *
    несов.; сов. - заколдов`ать
    1) зачаро́вувати, зачарува́ти и мног. позачаро́вувати, почарува́ти; ( завораживать) заворо́жувати, -жую, -жуєш, заворожи́ти, -рожу́, -ро́жиш
    2) (сов.: начать колдовать) этногр., перен. поча́ти чарува́ти (чаклува́ти); ( начать ворожить) поча́ти ворожи́ти

    Русско-украинский словарь > заколдовывать

  • 5 предвещать

    предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.
    * * *
    несов.; сов. - предвест`ить
    1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́
    2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти

    Русско-украинский словарь > предвещать

  • 6 пророчить

    Напророчить пророчити, напророчити, пророкувати, напророкувати, віщувати, вивіщувати, ворожити, наворожити що; см. Предсказывать, Предвещать. [Всі тільки й знали, що смерть йому пророчили (Свидн.). Пророкуючи йому добру путь у майбутності (Єфр.). Віщували національне відродження (Єфр.). Щоб воно на свою голову вивіщувало (Номис). Чи справді вона (птиця) ворожить якесь лихо? (Франко)].
    * * *
    пророкува́ти, проро́чити; ( предвещать) віщува́ти, передвіща́ти

    Русско-украинский словарь > пророчить

  • 7 Наузить

    1) (соты) підрізувати щільники;
    2) (колдовать) крутити закрутки, чаклувати, відьмувати, (знахарить) знахарювати, (ворожить) ворожити.

    Русско-украинский словарь > Наузить

См. также в других словарях:

  • ворожить — Гадать, волхвовать, шептать, колдовать, заговаривать. Ср. гадать …   Словарь синонимов

  • ВОРОЖИТЬ — ВОРОЖИТЬ, ворожу, ворожишь, несовер. (устар.). Гадать, предсказывать будущее, колдовать. ❖ Бабушка ворожит кому (разг.) о том, кто по протекции получает преимущество по службе. «Хорошо тому жить, кому бабушка ворожит.» (посл.) Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОРОЖИТЬ — ВОРОЖИТЬ, жу, жишь; несовер. Колдуя, гадать (в 1 знач.). Знахарка ворожит над наговорной водой. • Бабушка ворожит кому (разг. шутл.) о том, кто удачлив, кому во всём везёт. | сущ. ворожба, ы, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ворожить — ворожить, ворожу, ворожит (неправильно ворожит) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ворожить — ворожу, укр. ворожити, др. русск. ворожити, болг. вража колдую , сербохорв. вра̀жати – то же, словен. vražiti вредить колдовством , чеш. vražiti колдовать, желать, проклинать , польск. wrożyc ворожить, предвещать . По видимому, от ворог; см.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ворожить — ВОРОЖИТЬ, несов. Узнавать судьбу, будущее или прошлое в результате гадания, раскладывая гадальные карты, бобы и т.п., совершая определенные мистические действия; Син.: гадать [impf. to practise sorcery; * to tell for tunes, claim to tell people… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Ворожить — несов. неперех. Заниматься ворожбой. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ворожить — ворожить, ворожу, ворожим, ворожишь, ворожите, ворожит, ворожат, ворожа, ворожил, ворожила, ворожило, ворожили, ворожи, ворожите, ворожащий, ворожащая, ворожащее, ворожащие, ворожащего, ворожащей, ворожащего, ворожащих, ворожащему, ворожащей,… …   Формы слов

  • ворожить — Общеслав. Обычно объясняется как суф. производное от *vorgъ (> ворог) «колдун», см. враг. Однако не исключено, что является производным с помощью суф. ити от ворожа «жребий» (ср. др. рус. и диал. ворожа). В таком случае первичным было значение …   Этимологический словарь русского языка

  • ворожить — Первоначальное значение вредить с помощью колдовства помогает понять, почему это слово связано с ворог, враг , хотя существуют и другие мнения относительно происхождения этого слова …   Этимологический словарь русского языка Крылова

  • ворожить — ворож ить, ж у, ж ит …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»