Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вол+ox+ru

  • 1 вол

    віл (р. вола); (запряженный с правой стороны) борозний, борозенний, борозничий; (с левой) підручний; (запряженный в одиночку) бовкун; (с рогами высокими загнутыми) круторогий; (с загнутыми вниз) шулий; (с толстою шеею) припористий. Несколько волов цугом - батова. Большие волы, соб. - воляччя.
    * * *
    віл, род. п. вола́

    рабо́тать (труди́ться) как \вол — роби́ти (працюва́ти) як [чо́рний] віл (як віл у ярмі́)

    Русско-украинский словарь > вол

  • 2 волічка

    га́рус

    Українсько-російський політехнічний словник > волічка

  • 3 свобода волі

    СВОБОДА ВОЛІ - здатність суб'єкта вільно визначати сутнісні підстави власного водіння; своєрідна похідна від волі загалом, що уможливлює моральноетичну значущість останньої. Філософська проблема С. в. висуває питання не про те, як людині "дати волю" власній волі (що можна вважати лише однією з граничних її інтерпретацій), а про завбачувану в людині здатність бути вільною від примусовості власної волі і, отже, свободно й відповідально обирати власні мотиви і цінності і, зрештою, власне діюче "Я". Аналітичний інтерес до проблеми С. в. проходить крізь усю історію філософії, від софістів і Сократа до таких напрямів філософської думки XX ст., як персоналізм, екзистенціалізм, сучасна філософія релігії та ін. Проблема С. в. не заторкує можливості реалізації самої дії суб'єкта на підставі наявного волевияву; йдеться лише про самий цей волевияв і його внутрішні підстави. Цілком очевидно, що людина, яка не є свободною відносно власного воління, нездатна й відповідати за свої дії, не є їхнім "автором", що підриває основи людської духовності й моралі. Тим часом визнання С. в. пов'язане з цілою низкою філософських проблем, серед яких: загроза "дурної" безконечності при розгляді граничних підстав "боління самої волі"; обмеженість антитези індетермінізму і фаталізму для осмислення ситуації, в якій ідеться саме про подолання "фатальної" приреченості волі на самореалізацію; необхідність суміщення концепції самототожності суб'єкта (без чого годі говорити про його самовизначення) і концепції дистанціювання "Я" обираючого від "Я" як предмета вибору (поза якою в даному контексті поняття "свобода" втрачає свій сенс). У царині теології до цього додається ще специфічна проблематика поєднання людської С. в. й божественної предестинації (див. Августин), теодицеї та ін С. правжня С. в. як здатність людини обирати власне воління передбачає не байдужість до конкретного змісту останнього (т. зв. liberum arbitrium indifferentiae), а глибину й багатомірність самої людської суб'єктивності.
    В. Малахов

    Філософський енциклопедичний словник > свобода волі

  • 4 дїѧвол

    дїѧ́во(л) ѡболъгáтел, звáдца.

    Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > дїѧвол

  • 5 woleć

     воліти

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > woleć

  • 6 гарус

    волічка, жичка. [Перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою]. Гарусный - волічковий.
    * * *
    текст.
    гарус, -у; диал. волі́чка, заволі́чка

    Русско-украинский словарь > гарус

  • 7 woleć

    [волєчь]
    v.ndk
    віддавати перевагу, воліти

    Słownik polsko-ukraiński > woleć

  • 8 гарус

    волі́чка

    Русско-украинский политехнический словарь > гарус

  • 9 гарус

    волі́чка

    Русско-украинский политехнический словарь > гарус

  • 10 воловня

    волівня, загорода на воли.
    * * *
    воло́вня, воло́вник

    Русско-украинский словарь > воловня

  • 11 Гарусина

    волічкова нитка.

    Русско-украинский словарь > Гарусина

  • 12 wole

    [волє]
    n

    Słownik polsko-ukraiński > wole

  • 13 автономна етика

    АВТОНОМНА ЕТИКА ( від грецьк. αύτοζ - сам, νο'μοζ - закон) - напрям етики, який виходить із природної здатності людини до морального самовизначення на засадах автономного самоусвідомлення, єдиним етичним відповідником якого є гідність морально сформованої особистості. Визнання за особистістю автономії розумної істоти зобов'язувало поводитися з нею не тільки як із засобом, а й як з метою. Кант поширював цю умову на прояви будь-якої, навіть Божої волі. Поєднання всезагальності дії морального закону із свободою людини керуватися власного волею є вихідною підвалиною кантівського принципу автономії волі. Починаючи з етики Канта, автономія розуміється як така властивість волі людини, яка є сама для себе законом. В межах етичного формалізму визначено принцип автономії волі: робити вибір тільки таким чином, щоб максими, які визначають наш вільний вибір, у той же час містилися у нашому волінні як всезагальний закон. Шелер дав нове обґрунтування етичної автономії, переосмислюючи кантівський формалізм на засадах персоналістської етики цінностей. В світлі його матеріальної етики цінностей автономія постає не лише як предикат розуму і волі. Вона стає ознакою особистості як такої. Кантівське розуміння автономії спирається лише на моральну солідарність усіх персон у визначенні добра і зла, що не дозволяє чітко розмежувати у моральному чутті "спільну провину" та "спільне каяття" з індивідуальними актами провини та покаяння. Нове тлумачення автономії дозволяє Шелерові вивищити принцип етичної автономії з царини міжособистісної моральної солідарності до вищих форм релігійної спільноти в любові (Libensgemeinschaft), зокрема любові Бога як персони до інших особистостей. Отже, автономія волі сполучається з автономією вибору в кожному акті моральної самореалізації особистості. Сучасна філософія комунікативної дії виходить із самоідентифікації персони, в якій реалізована автономія і сила людської особистості. Принцип автономії волі є протилежним принципові гетерономії волі (див. автономія і гетерономія).
    Б. Головко

    Філософський енциклопедичний словник > автономна етика

  • 14 воля

    1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;
    2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.
    * * *
    во́ля

    во́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею

    Русско-украинский словарь > воля

  • 15 желание

    бажання, хотіння, хіть (р. хоти, часто диал. хіті), воля, (сильное) жадання, жадоба, прагнення; (капризное) забаг (р. -гу), забаганка, (гал.) бага, схотінка. По собственному (по доброму) -нию - своєю волею, по своїй волі, з власної волі, охотою, самохіть. Исполнять чьё-л. -ние - чинити чию волю. Исполнить -ние - вволити (вчинити) волю. По желанию кого - на бажання чиє, на волю. [На бажання слухачів = по желанию слушателей]. Предоставлять, предоставить чьему-либо желанию - на волю кому давати, дати (віддати). Против -ния - проти волі, через силу, неволею. [Чи по волі, чи проти волі. Волею чи неволею - а це зробиш]. Ваше -ние для меня закон - ваша воля (ваше бажання) для мене закон (для мене свята). Желанный -
    1) бажаний;
    2) сущ. - бажаний, жаданий, пожаданий, бажана, жадана, пожадана, жаданка. [Невістка жаданка].
    * * *
    1) бажа́ння; хоті́ння, хіть, род. п. хо́ті, жада́ння, жадо́ба

    заявля́ть, заяви́ть о своём \желание нии, изъявля́ть, изъяви́ть \желание ние — заявля́ти, заяви́ти про своє́ бажа́ння (жада́ння), виявля́ти, ви́явити (висло́влювати, ви́словити) бажа́ння, зголо́шуватися, -шуюся, -шуєшся, зголоси́тися, -лошу́ся, -ло́сишся; сов. зохо́титися, -хо́чуся, -хо́тишся

    2) жада́ння, бажа́ння

    Русско-украинский словарь > желание

  • 16 free

    1. adj
    1) вільний, незалежний
    2) що перебуває на волі, звільнений

    to set a bird free — випустити пташку (на волю, з клітки)

    3) добровільний, невимушений
    4) незайнятий, вільний
    5) відкритий, без перешкод
    6) доступний
    7) необмежений (правилами)
    8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий
    9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко
    10) неприкріплений, незакріплений
    11) хім. незв'язаний
    12) щедрий, багатий, значний
    13) легкий, граціозний
    14) лінгв. нефіксований
    15) нейтральний
    16) тех. холостий
    17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)
    18) спорт. вільний, без снарядів

    for free — задарма; за чужий рахунок

    F. Church — неконформістська церква; церква, відокремлена від держави

    free hand — свобода дій; малюнок від руки

    free labour — іст. праця вільних людей (не рабів); робітники, що не є членами профспілки

    free lance — позаштатний журналіст (фотограф); вільний художник; безпартійний політик; людина незалежного способу мислення

    free on board — амер. франко-вагон

    free throw line — спорт. лінія штрафного кидка

    free trade — безмитна торгівля; контрабанда

    free will — свобода волі; філос. абсолютна свобода людської волі

    2. adv
    1) безплатно, безкоштовно
    2) вільно
    3) мор. з попутним вітром
    3. v
    1) визволяти
    2) звільняти, випускати на свободу (волю); робити вільним (від — from, of)
    * * *
    I [friː] a
    1) вільний, незалежний
    2) який знаходиться на волі, вільний
    3) добровільний, вільний, без примусу
    4) незайнятий, вільний
    5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний
    6) необмежений, не обмежений правилами
    7) безплатний, даровий

    free board and lodging — безплатне харчування е житло; неоплачуваний; кoм. франко; вільний від витрат

    8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)
    9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний
    11) невимушений, легкий, граціозний
    12) розпущений; вільний
    13) лiнгв. нефіксований

    free stress — вільний наголос; вільний, позиційно не обумовлений

    14) cпeц. вільний; нейтральний

    free position — тex. нейтральне положення; холостий

    free pulley — тex. холостий шків

    free running — тex. холостий хід ( машини); aвт. рух накатом

    15) cпopт. вільний ( про вправи)
    16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)
    II [friː] adv
    1) безплатно, безкоштовно
    2) = freely
    3) мop. з попутним вітром, без лавірування
    III [friː] v
    1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю
    2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > free

  • 17 wish

    1. n
    1) бажання, побажання
    2) воля; наказ
    3) прохання

    to comply with smb.'s wish — задовольнити чиєсь прохання

    4) бажане, предмет бажання

    he got his wish — він домігся, чого хотів

    5) проклін; накликання біди

    if wishes were horses, beggars might ride — присл. якби та в роті виросли гриби

    2. v
    1) бажати, висловлювати побажання; хотіти

    I wish you to understand — я хочу, щоб ви зрозуміли

    I wish it to be done — я хочу, щоб це було зроблено

    do you wish me to leave? — ви хочете, щоб я пішов?

    2) накликати (лихо)
    3) насилати (проклін)
    4) розм. рекомендувати

    wish for — прагнути, жадати

    wish on — нав'язувати, покладати

    * * *
    I n
    1) бажання; побажання; намір

    to have a wish to do smth — мати бажання /бажати, хотіти/ зробити що-н.

    2) воля; наказ

    to disobey smb 's wishes — піти проти чиєї-н. волі

    to do smth at smb 's wish — робити що-н. за чиїм-н. наказом

    to grant /to comply with/ smb 's wish — виконати /задовольнити/ чиє-н. прохання

    4) бажане, предмет бажання

    she got her wish — вона домоглася свого /чого хотіла/; you shall have your wish ви отримаєте бажане, ваше бажання збудеться

    5) дiaл. прокляття; the wish is father to the thought = люди вірять в те, що хочуть вірити
    ••

    if wishes were horses, beggars might ride — пpиcл. якби та якби

    II v
    1) бажати, хотіти; виражати бажання

    it is to be wished that... — бажано, щоб...

    2) ( for) бажати; прагнути

    to have everything one can wish for — мати все, що тільки можна побажати

    3) побажати (кому-н. що-н.); to wish smb good morning побажати кому-н. доброго ранку; I wish you good luck [a pleasant journey]бажаю вам вдачі [щасливої дороги]

    to wish smb welcome — вітати ( гостя)

    4) (on) нав'язувати

    another duty was wished on him — йому нав'язали ще один обов'язок; накликати, насилати ( біди)

    I wouldn't wish her on my enemy — я, ворогу не побажаю мати з нею справу

    English-Ukrainian dictionary > wish

  • 18 yoke

    1. n
    1) ярмо; хомут; нашийник
    2) перен. ярмо, неволя, кормига, іго; рабство
    3) іст. дерев'яна колода (на шиї злочинця)
    4) жарт. узи, союз
    5) пара запряжених волів
    6) коромисло
    7) кокетка (на сукні)
    8) невеликий маєток
    9) тех. скоба, бугель, обойма
    10) поперечка; траверса
    11) ав. штурвальна колонка
    2. v
    1) запрягати (в ярмо)
    2) перен. з'єднувати, сполучати
    3) підходити один одному
    4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі)
    * * *
    I n
    1) ярмо; хомут; ошийник; sing іго, ярмо; icт. дерев'яна колодка ( на шиї злочинця); узи, союз
    2) (pl бeз змiн.) пара запряжених волів; парна упряжка; кокетка ( на сукні)
    4) icт. іго (арка з трьох списів, під якою римляни проводили переможених ворогів) ( символ) рабства, поневолення
    5) icт. заорювання (міра землі, 50-60 акрів)
    6) тex. скоба, бугель, хомут, обойма; сережка, затиск; хобот ( верстату); поперечина; траверса
    7) cл. ярмо
    8) aв. штурвал, ручка управління
    9) мop. поперечний румпель
    10) елк. відхиляюча система ( magnetic yoke); colonial yoke колоніальне іго, ярмо колоніалізму

    to cast /to shake, to throw/off the yoke — скинути іго /ярмо

    to send under the yoke — провести під ярмом, принизити ворога; розбити вщент

    to pass /to come/ under the yoke — пройти під ярмом; здатися на милість переможця/ визнати свою поразку

    II v
    1) упрягати в ярмо, запрягати; примушувати працювати, приборкувати
    2) сполучати, поєднувати, з'єднувати; з'єднуватися
    3) підходити/ відповідати одне одному

    English-Ukrainian dictionary > yoke

  • 19 предпочитать

    предпочесть кого, что воліти (волію, -лієш и волю, -лиш, -лимо), зволіти кого, що и що робити, вважати, брати, узяти за краще що, (кого, что кому, чему) ставити, поставити кого над кого, що над що, перевагу (перед) давати, дати кому, чому над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) прекладати, прекласти, передкладати, передкласти кого над кого, що над що. [Де не зможемо по правді говорити, там воліємо мовчати (Єфр.). Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Науку і талант над значність прекладати (Куліш). Де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати? (Куліш)]. Она -ла молодого богатому - вона дала перевагу молодому над багатим. Предпочтённый - поставлений над кого, над що. -ться - ставитися над кого, над що, бути поставленим, прекладеним над кого, над що. [Здоров'я ставиться над багатство].
    * * *
    несов.; сов. - предпоч`есть
    1) (кого-что кому-чему) віддава́ти перева́гу, відда́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу
    2) (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що);(несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти за кра́ще (роби́ти що)

    Русско-украинский словарь > предпочитать

  • 20 произвол

    1) (воля) самоволя, самовілля, воля. [Моя жага прорве усі запори, які-б мою впиняли самоволю (Куліш)]. Отдать что-н. на чей-н. -вол - дати (віддати) що на чиюсь волю. Оставить, бросить, покинуть кого-н., что-н. на -вол судьбы - покинути кого, що на призволяще, на призволящу, відбігти (о мног. повідбігати) кого, чого. [Повідбігали і хазяйства свого і діточок манесеньких (Квітка)]. На -вол ветра, стихий - на волю вітру, стихій. Отдаться на -вол судьбы - здатися на волю долі, на призволяще, пуститися берега. [Тільки й зоставалось пуститись берега (Стебн.)];
    2) (своеволие) сваволя, свавілля, свавільство, самовільство, самовільність, самочинство. [Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)].
    * * *
    1) сваво́ля, сваві́лля, сваві́льство, сваві́льність, -ності; ( своеволие) самово́ля, самові́лля, самові́льність

    Русско-украинский словарь > произвол

Страницы

См. также в других словарях:

  • вол — вол, а …   Русское словесное ударение

  • вол — вол, а …   Русский орфографический словарь

  • волѧ — ВОЛ|Ѧ (1161), Ѣ ( Ѧ) с. 1.Воля, как психическая способность, выражающаяся в действиях, поступках: прѣдаж тѣло своѥ наготу. волю на попьраниѥ. оутробоу на постъ. Изб 1076, 35; акы халевъ iс(с)ви. вьсю свою ѡ(т)сѣкъ волю. и боудеши акы ч(с)тыи… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • ВОЛ — муж. укрощенный (кладеный, легченый) самец домашнего крупного скота, говядо; в плодном со стоянии своем бык, южн. бугай, а самка корова. На юге, бык и вол одно и то же, почему и у нас говорят езда на волах и на быках, хотя в упряжь идут только… …   Толковый словарь Даля

  • вол — а; м. Кастрированный бык, используемый в сельскохозяйственных работах. Работает как вол (очень много, не покладая рук). ◊ Вола вертеть (крутить). Уклоняться от чего л.; медлить, прибегая к хитростям, уловкам. ◁ Воловий (см.). * * * вол… …   Энциклопедический словарь

  • ВОЛ — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • вол — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОЛ — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • вол — ВОЛ, вола, муж. Кастрированный бык. ❖ Работать, как вол (разг.) очень усердно и много не покладая рук. Вола вертеть или крутить (прост.) проводить время в бессмысленных или бесцельных занятиях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • вол… — (неол. офиц. ист.). Сокращение, употреблявшееся в новых сложных словах в знач. волостной, напр. волисполком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОЛ — ВОЛ, а, муж. Сельскохозяйственное животное кастрированный бык. Работает как в. (очень много и тяжело). | прил. воловий, ья, ье. Воловья шея (также перен.: короткая и сильная). Воловье упрямство (перен.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»