-
1 Волчёк
см. Волчок. -
2 Волчёнок
вовченя (р. -няти), вовча (р. -чати), (мн. вовченята, вовчата); (постарше) вовчук. -
3 Волчёнок
-
4 волчок
волч||окм (игрушка) ἡ σβούρά ◊ вертеться \волчокко́м γυρίζω σαν σβούρα. -
5 волчок
m (29; чка) Brummkreisel, Kreisel; F Guckloch n, Spion* * *волчо́к m (-чка́) Brummkreisel, Kreisel; fam Guckloch n, Spion* * *волч|о́к<-ка́>м Brummkreisel m* * *n -
6 волчок
m (29; чка) Brummkreisel, Kreisel; F Guckloch n, Spion* * *волчо́к m (-чка́) Brummkreisel, Kreisel; fam Guckloch n, Spion* * *волч|о́к<-ка́>м Brummkreisel m* * *n -
7 волчица
вовчиця; см. Волк.* * *тж. волч`ихавовчи́ця, вовчи́ха -
8 кипень
1) см. Кипяток;2) (пена от кипения или волнения воды) кипень (-пню), джерело, жер(е)ло. [Руки білі як кипень (Харківщ.). У горщику вгору джерело вискакує (Волч. п.)].* * *1) пі́на; ки́пень, -пнюбе́лый как \кипень — бі́лий як пі́на (як сніг, як ки́пень)
2) диал. см. кипяток -
9 кисть
1) (как украшение) китиця, кита, кутас (-са). Делать -ти для украшения - китити китиці. [Китила китиці з заполочи (Сл. Гр.)];2) (для рисования) пензель (-зля), квачик; (для покраски) квач (-ча), щітка; (из мочалы для мазания глиной, мелом) щітка, віхоть (-хтя). Кисть художника (степень, качество искусства его) - пензель художника (маляра), художній пензель. [До образів, вималюваних пензлем художника (Єфр.)]. Чьей -сти эта картина? - чийого малювання (чийого пензля) ця картина? Картина смелой сочной -сти великого художника - картина смілого соковитого пензля великого художника (маляра);3) (ягод) гроно, (ум. гроночко), кетях[г], китях[г] (-а), ки[і]м'ях (ки[і]млях), ум. ки[і]мляшечок (-чка). [Ви, гроночки, не гронітеся (Мет.). Вишні так і висять китяхами (Сл. Гр.). Отак кимляшечками все й цвіте, як бузина (Волч. п.)]. Покрыться -ми (о винограде) - загронитися. Кисть на кукурузе, просе - волот, (соб.) волоття;4) анат., кисть руки - п'ясть (-ти), (диал.) п'ястя (-ті) (руки).* * *1) анат. кисть, -ті2) (плодов, ягод) гро́но, ке́тяг; ( цветов) ки́тиця; (кукурузы, проса) во́лоть, -ті, волото́к, -тка; ( о ветвях деревьев) брость, -ті3) ( об украшении) ки́тиця4) жив. пе́нзель, -зля; щі́тка -
10 оперяться
-риться в колодочки, палки, пір'я вбиватися, вбитися, (о мног.) повбиватися, (сов.) оперитися, опернатіти. [Курчата саме в колодочки вбиваються. Іван був попереду вбогий, а тепер опернатів: уже й волів пара, й корова, й овечата (Волч. п.)].* * *несов.; сов. - опер`итьсяоперя́тися, опери́тися; ( покрываться перьями) укрива́тися пі́р'ям, укри́тися пі́р'ям, вбива́тися в пі́р'я, вби́тися в пі́р'я (в коло́дочки) -
11 перемежка
перемежек (в пространстве) промі[е]жка, промі[е]жок (-жку), (в простр. и во времени) перерва, (во времени) перестанок (-нку), перестан (-ну), перестань (-ни) (ж. р.), перестання; срв. Перерыв. [Промежка між кроквами дуже широка, - це недобре, як крокви рідко стоять (Волч. п.). Промежок між нашими полями був широченький. Між нападами пропасниці перерви короткі]. Без -межки - (о пространстве) безпроміжно, (о времени) безперестан(к)у, безперестанно, безперестанці, безперестал[н]ь, безвідгалу. Срв. Безостановочно. [Слухав-би безперестану, брате, твого читання (Грінч.)]. В перемежку - упереміж, упереміжку, на(в)переміну, навперемінки. Срв. Попеременно.* * *пере́рва, диал. переста́нок, -нку, переста́н, -у; ( чередование) чергува́ння -
12 признание
1) (чего) визнання, признання, визнаття, признаття чого, (в чём) признання в чому. [Казав собі: піду, признаюся… та й зупинявся: якийсь страх перед тим признанням обіймав його (Грінч.). По його визнаттю стала громада радитись, що робити (М. Вовч.). Визнання соціяльної революції.]. -ние в любви - освідчення, признання (в коханні). -ние прав наследника - визнання прав спадкоємця. Сделать неосторожные -ния - зробити необачні признання. Добиваться, добиться -ния - добуватися, добутися признання від кого, (диал.) нуждати кого (щоб признався). [За ті гроші, що вкрадено, нуждають парубка в розправі (Волч. пов.)]. Исторгнуть -ние у кого - вирвати, видобути признання в кого;2) кого кем, чем - визнання, визнаття, узнання кого за кого, за що. [Узнання нашого українського язика за окремий язик (Н.-Лев.)];3) кого, чего (узнание) - пізнання кого, чого.* * *1) ( чего) визна́ння и визнаття́, визнава́ння2) ( одобрение) визна́нняполучи́ть всео́бщее \признание — діста́ти (здобу́ти) зага́льне визна́ння, бу́ти ви́знаним усіма́ (загальнови́знаним)
3) ( в чём) призна́ння; ( в своих проступках) зізна́ння\признание в любви́ — призна́ння в коха́нні, осві́дчення
-
13 присутственный
урядовий, службовий. -ное место - урядове місце. -ные места - урядові установи, (стар.) уряди. -ный день, час - урядовий (службовий) день, -ва година. [В установі я буваю тільки в урядові години].II. Присутствие, присутствование (где, при чём) - присутність, бутність, притомність (- ости), буття (де, при чому). В -вии чьём, моём - в присутності, в притомності, при бутності чиїй, моїй, за буття (мого, твого и т. д.) де, перед ким, при кому. [В присутності моїй це сталося. При бутності нас двох (Волч. пов.). Я їй перед батьком говорила]. Почтить кого своим -вием - ушанувати кого своєю присутністю, притомністю. Не потерять -вия духа - не стратити духу, не звомпити. [Не звомпив-же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі (Сторож.)].II. Присутствие -1) (комната) урядова заля, урядове місце. Можно ли войти в -вие? - чи можна увійти в залю урядову?2) урядове засідання. -вие (заседание) будет продолжаться два часа - засідання тягтиметься дві годині. Во время -вия - підчас засідання. Состав -вия - склад присутніх, присутні.* * *службо́вий\присутственный день — службо́вий день
прису́тственное ме́сто — прису́тствене мі́сце
-
14 проволочка
I. дротик (-ка), дроточок (-точка).II. зволікання, проволока, від[з]волока, воловодіння, загай (-гаю), загайка, угайка, (волокита) тяганина. [Життя не терпить зволікання (Н. Рада). Пішло наше діло у проволоку (Волч. п.). Воловодіння безкінечне (Л. Укр.). Щоб не було загаю, щоб швидко]. Чинить -чку - зволікати, чинити проволоку, воловодити.* * *I пр`оволочкауменьш.дро́тикII провол`очка1) ( промедление) зволіка́ння; тягани́на, проволо́ка, га́янка; диал. відволо́ка, га́йка2) ( выволочка) прочуха́н, прочуха́нка, на́гінка, на́труска -
15 промежуток
(о месте и времени) прогалина, перерва, перерив, переміжок, перепинка, промежка, промежінь (-жени). [Чиніте прогалину між стадом і стадом (Св. Пис.). У його спогадах єсть велика прогалина часу, про яку нічого не сказано. Царство Ормузда існувало без перерви поруч із царством Аримана (Л. Укр.). Минав квартал за кварталом; в перервах кварталів - молошна мла (Коцюб.). Під час цього переміжку між осінню та зимою завівають прелюті вітри (Корол.). Антракт за антрактом в українському письменстві, що почалися з 1847 р. й з деякими перепинками додержались аж до революції (Єфр.). Промежка між кроквами дуже широка (Волч. п.). Одна дошка вивалилась - лізьмо у ту промежінь (Звин.)]. -ток времени, разделяющий две эпохи - час, що проминув між двома добами; проміжний межи двома добами час. -ток узкий (между двумя строениями или плетнями) - сутки, суточки; (в частоколе) гулянка; (между прутьями решётки) межиґраття; (между двух зудьев пилы) гава, гавря; (узкий между двух лесов) прогалина, проворіття (Черк. пов.).* * *1) ( в пространстве) промі́жок, -жку; ( узкий проход между двумя строениями) сутки́, -то́к, ( поменьше) суточки́, -чо́к2) ( во времени) промі́жок, відти́нок, -нку; шмат, -у; (время между чем-л.) час, -у -
16 Взволновываться
взволноваться (о чувствах) зрушуватися, зрушитися, зворушитися, схвилюватися, розхвилюватися, (о мног.) похвилюватися, обрушитися. [Народ обрушився (Волч.)]; (о воде) збитися, збуритися, схвилюватися. -
17 Копоткий
Копотный, Копотливый1) (о людях) копіткий, копайливий, марудний, млявий; см. Мешкотный;2) (о работе) копіткий, марудний, морочливий, забарний. [Копітка робота пір'я драти (Волч. п.)].
См. также в других словарях:
Сельское поселение Волчёнковское — Флаг (описание) … Википедия
Флаг сельского поселения Волчёнковское — официальное название Флаг муниципального образования сельское поселение Волчёнковское Наро Фоминского муниципального района Московской области административный центр: Волчёнки Наро Фоминский район Московская область Россия … Википедия
волчок — волч ок, чк а … Русский орфографический словарь
волчец — волч/ец/ … Морфемно-орфографический словарь
волчиха — волч/их/а … Морфемно-орфографический словарь
волчица — волч/иц/а … Морфемно-орфографический словарь
волчище — волч/ищ/е, м … Морфемно-орфографический словарь
волчок — волч/ок/ … Морфемно-орфографический словарь
Волчий аттестат, паспорт — Волчій аттестатъ, паспортъ (иноск.) дурной, замаранный, съ которымъ на службу не примутъ. Волчій билетъ (народн.) полугодовая отсрочка, выдаваемая приговореннымъ къ ссылкѣ преступникамъ, отъ которыхъ общество отрекается. Ср. Отъ «волчьяго… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Волчий аппетит — Волчій аппетитъ (иноск.) большой (намекъ на волчью прожорливость). Ср. Отъ его щекъ, носа, губъ такъ и вѣяло здоровьемъ, спаньемъ, водкой, волчьимъ аппетитомъ. Боборыкинъ. Ранніе выводки. 25. Ср. Человѣкъ то свѣжій, живой, аппетитъ, просто,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
волчанка — волч анка, и … Русский орфографический словарь