волосах

1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;

2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].

* * *

1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити

2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)

3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися

обсечься

1) обсікатися, обсіктися, обтинатися, обтятися;

2) (о волосах, нитках: сечься, рваться) сіктися. [Коса моя січеться]. См. ещё Осекаться.

* * *

несов.; сов. - обс`ечься

1) обсіка́тися, обсі́ктися; (о волосах, нитках) сі́ктися, посі́ктися, висіка́тися, ви́сіктися

2) строит. (несов.) обсіка́тися; обтина́тися

1) (подняться кверху - о волосах, шерсти) наї́житися, наїжа́читися и мног. понаїжа́чуватися, настовбу́рчитися, настобу́рчитися

2) (перен.: вспылить) наї́житися, наїжа́читися

встрепать давати (дати) скубки, матланки; (о волосах) - скудовчити, розкудлати. Встал, как встрёпанный - скочив, як перемитий.

* * *

несов.; сов. - встреп`ать

-ся, выжечь, -ся випалювати, -ся, випалити, -ся, випікати, -ся, випекти, -ся; (о шерсти, волосах) висмалювати, -ся, висмалити, -ся. Выжженный - випалений, випечений, висмалений. Выжженное место - паленина, випалина, вижга, палениця.

* * *

несов.; сов. - в`ыжечь

вылезть вилазити, вилізати, вилізти. -ать на четвереньках - вирачкуватися. Невозможно вылезть - не можна вилізти, нема вилазу.

* * *

несов.; сов. - в`ылезть и в`ылезти

см. Выпадывать.

* * *

несов.; сов. - в`ыпасть

1) випада́ти, ви́пасти; (о жребии, судьбе) припада́ти, припа́сти; (несов.: о волосах, зубах) па́дати

2) (о реке, ручье - брать начало) диал. витіка́ти, ви́текти, виплива́ти, ви́плисти, ви́пливти, ви́плинути

высечься

1) висікатися, висіктися;

2) (о волосах и материи) сіктися, висіктися. [Волосся січеться].

* * *

несов.; сов. - в`ысечься

1) сікти́ся, посікти́ся; висіка́тися, ви́сіктися

2) страд. несов. висіка́тися; вирі́зьблюватися, виті́суватися; креса́тися, викре́шуватися, добува́тися

-ся, выщипать, -ся вищипувати, -ся, вищипнути, -ся, вищикувати, -ся, вищикнути, -ся; (о волосах, перьях) вискубувати, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся. [Вищикнув листок]. Выщипнуть немного - проскубти (волосся, пір'я).

* * *

несов.; сов. - в`ыщипать и в`ыщипнуть

(о растении) в'юнкуватий, виткий, батожистий, тичковий, тичний. [Тичкова квасоля]; (о волосах) кучерявий.

* * *

1) прич. яки́й (що) в'є́ться; яки́й (що) плететься; яки́й (що) звива́ється (кру́титься, в'юни́ться)

2) в знач. прил. кучеря́вий, витки́й, закучеря́влений; (о растениях, дороге) кру́чений; (о дороге, реке) покру́чений, зви́вистий

густий, рясний, ряснистий. [Рясні крапельки поту на чолі. Садочки рясні (ряснисті)]. О тесте, месиве, варёном яйце - крутий. О дожде, слёзах - дрібний, дрібен, дрібнистий. Густой и высокий (о траве, злаках, волосах) - буйний. О голосе - грубий. [Що більший дзвін, то грубший голос]. О мехе густом и всклоченном - кучматий. Не густой - рідкий, негустий. Густо - густо, рясно, тісно, щільно. [Людей тісно. Ягід рясно. Щільно записано]. Густо растущий - корча[и]стий. [Садочок вишневий корчастий]. Не густо - рідко, негусто.

* * *

сов. взъерошить (всклочивать, взбивать: о волосах, о шерсти и т. п.) куйовдити, сов. накуйовдити [Куйовдити волосся], кошлати, кудлати, кудовча[и]ти (-чу, -чиш), кострубачити.

* * *

1) (о волосах, шерсти, траве и т. д.) насто(в)бурчуватися, стовбурчати (-чаю, - єш), пудритися, гороїжитися, кошлатіти, куделитися;

2) (о человеке, животных) костричитися [Їй каже, як доброму, а вона ще й костричиться], огурятися (упорствовать), харапудитися (противиться).

* * *

1) зоол. (рыба) - йорж (р. йоржа, мн. йоржі), кострик. Ёрш-носарь - шрота, кольман;

2) (зазубристый гвоздь; снаряд для чистки ламповых стёкол) йоржень (р. -жня), їжак (р. -ка);

3) (беспорядочная смесь хмельных напитков) ведмеже пійло, ґардаман.

* * *

1) ихт. йорж, -а

2) техн. йорж

3) ( о торчащих волосах) йо́ржик

завить

1) починати, почати завивати, звивати що;

2) завивати, завити, звивати, звити що (вінок), (волосы) звивати, звити, (кудрявить) кучерявити, покучерявити, закучерявити. [Ой, зав'ю вінки та на всі святки (Пісня). А вмієш ти волосся звивати? (М. Вовч.). Хто тобі, вербо, кучері звив?]. Завитой, Завитый - (о венке) завитий, звитий; (о волосах) звитий, закучерявлений, покучерявлений.

* * *

несов.; сов. - зав`ить

1) ( делать вьющимся) завива́ти, зави́ти, -в'ю́, -в'є́ш и мног. позавива́ти; ( кудрявить) кучеря́вити, закучеря́вити и скучеря́вити; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати

2) (заплетать венки; свивать гнёзда) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш), завива́ти, зави́ти

3) (обвивать, оплетать) обвива́ти, обви́ти (обів'ю́, обів'є́ш) и обви́нути

прил. и прич.

1) заплутаний, запутаний, замотаний; (о волосах: взъерошенный) закудланий, скуйовджений. [Цей період укр. письменства з погляду національної приналежности найбільш заплутаний (Єфр.);

2) за[у]в'язаний, за[у]шнурований;

3) за[в]плутаний у що, пришитий до чого. Он -тан в это грязное дело - його за[в]плутано (він за[в]плутаний) у цю нечисту (брудну) справу, його пришито до цієї нечистої справи. -ное дело - заплутана справа или просто плутня. -ные обстоятельства - заплутані, замотані обставини. -ные улицы, переулки - поплутані (в)улиці, про[за]улки, (фам.) закруто[а]си. -ный счёт, расчёт - заплутана рахуба.

* * *

запутать

1) что (перепутывать) - заплутувати, заплутати, запутувати, запутати, заборсувати, заборсати й забурсувати що, (о мног.) позаплутувати; (о волосах: взъерошить) кудлати, закудлати, куйовдити, за[с]куйовдити, (о мн.) покудлати, покуйовдити. -тать дело - заплутати справу;

2) кого (приводить в замешательство) - заплутувати, заплутати, збивати, збити кого. [Слідчий заплутав його геть, він не знав, що й казати (Київ)];

3) (увязывать верёвкой что-л.) зав'язувати, зав'язати, ув'язувати, ув'язати що, зашнуровувати, зашнурувати, ушнуровувати, ушнурувати що;

4) кого во что - заплутувати, заплутати, уплутувати, уплутати кого в що, (о мног. поза[пов]плутувати), увертати, увернути, вкручувати, вкрутити кого в що; см. Впутывать. -тывать, -тать кого в дело - за[в]плутувати, за[в]плутати кого в справу, пришивати, пришити кого до справи. -тывать, -тать (завлечь кого во что) - заплутувати, заплутати кого в що, затенетити кого. [Щоб молодіж мою лицарську ви у любовні сіті заплутали? (Грінч.)]; (влюбить в себя) закохати кого в себе, закрутити кого, кому голову.

* * *

несов.; сов. - зап`утать

заростить

1) (допускать зарости чем-н., позволять вырости чему-н.) зарощувати, заростити, (о мн.) позарощувати що чим; (сорной травой) бур'янити, забур'янити (напр. город, поле); (диким овсом) завівсюжувати, завівсюжити (поле); (допустить покрыться слоем грязи) забруднювати, забруднити, (о мн.) позабруднювати що (начиння (посуду), руки); (о бороде, волосах) запускати, запустити (бороду, (в)уса). Не -вай лугов кустарником - не зарощуй луки чагарником;

2) (вростить) вростити що у що;

3) (заживлять) загоювати, загоїти, (о животных, переносно о море) зализувати, зализати, (о мн.) позагоювати, позализувати що. [Його рука поранить і загоїть (Куліш)].

* * *

несов.; сов. - зараст`ить

иссечь

1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;

2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;

3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;

4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -

1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;

2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.

* * *

несов.; сов. - исс`ечь

1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати

2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти

3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати

4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати

несов.; сов. - исс`ечься

1) страд. несов. висіка́тися; вирі́зьблюватися, виті́суватися; сі́ктися (січе́ться); висіка́тися; виріза́тися

2) (выпадать - о волосах; становиться ветхим - о ткани), диал. сі́ктися, посі́ктися; висіка́тися, ви́сіктися, -січеться