-
101 огород
огородец (о)город, ум. городець (-дця), горідчик. Пустить козла в огород - приставити вовка до отари. Бросить камешек в чей-л. огород - водою бризнути на кого, квітку кому пришити.* * *1) горо́д, -у2) диал. см. ограда 1) -
102 оживлять
оживить1) (воскрешать) оживляти, оживити, відживляти, відживити, (о многих) пооживляти, повідживляти кого;2) (сообщать бодрость) підживляти, підживити, ожвавлювати, ожвавити, розбуркувати, розбуркати кого, живити кого, що. Это несколько -вило его - це трохи відживило, підживило його. -вить себя едою, водою и пр.- підживити себе їжею, закропити, проквасити душу. Оживляющий - живлющий, живущий. -щее средство - живлюще надіб'я. Оживлённый - оживлений, відживлений; ожвавлений, жвавий, живий. -ный разговор - жвава розмова.* * *несов.; сов. - ожив`ить1) ( возвращать к жизни) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти, відживля́ти, відживи́ти и повідживля́ти; диал. опоживля́ти, опоживи́ти2) (придавать живости, бодрости) оживля́ти, оживи́ти, підживля́ти, підживи́ти3) (работу, торговлю, движение) пожва́влювати, пожва́вити, оживля́ти, оживи́ти4) ( ткани химической чисткой) спец. оживля́ти, оживи́ти, відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти -
103 омываться
омыться1) обмиватися, обмитися, з[у]миватися, з[у]митися. [Змилася холодною водою];2) обмиватися, обмитися, обливатися, облитися; бути обливаним, обмитим и т. д.* * *несов.; сов. - ом`ыться1) ( обмывать себя) обмива́тися, обми́тися и пообмива́тися; омива́тися, оми́тися2) строит. (несов.) обмива́тися; омива́тися; змива́тися; омива́тися; обмива́тися -
104 освежать
освежить відсвіжувати, відсвіжати, відсвіжити, свіжити, (п)освіжати, (п)освіжити, (влагою, водою) відволожувати, відволожити, (утолить немного жажду) закропляти, закропити. -жить воздух - відсвіжити повітря. -жать запасы - провітрювати (сов. провітрити) запаси. -жать, -жить в памяти - відсвіжувати, -жати, -жити в пам'яті, поновляти, поновити в пам'яті що. Вода -жает - вода відволожує, свіжить, відсвіжує. Освежающий. см. Освежительный. Освежённый - від[о]свіжений, відволожений; закроплений.* * *несов.; сов. - освеж`итьосвіжа́ти и осві́жувати, освіжи́ти; (восстанавливать силы, в памяти) відсві́жувати и відсвіжа́ти, відсвіжи́ти; (несов.: оздоровлять) диал. здорови́ти -
105 отливать
отлить1) чего, откуда (отбавить) - відливати, відлити (віділлю, -ллєш), віділляти, надливати, надлити, наділляти чого звідки, від[над]сипати, від[над]сипати чого. - лить воды из стакана - надлити (наділляти) води з шклянки. -лей мне немного своих чернил - надлий мені трохи свого чорнила. -лей супу - відсип юшки;2) (воду, судно) відливати, відлити;3) кого (для приведения в чувство) - відливати, відлити. [Стали дівчину водою відливати];4) (из металла) виливати, вилити (виллю, виллєш), злити, топити, стопити, (гал.) сипати, усипати, у[з]сипати що з чого. -вать пушки, статуи, колокола, свечи - виливати гармати, статуї, дзвони, свічки. -вать воск (гадая) - виливати воском;5) (играть разноцв. блеском) відбивати(ся), відбити(ся) чим, мінитися чим; у що (в різні кольори), вилискувати, полискуватись, мигтіти. Эта материя -вает в красный цвет - ця матерія відбиває (міниться) червоно, или ця матерія міниться червоним кольором, у червоний колі[ьо]р, или ця матерія вилискує (мигтить) червоно. Где-нибудь колокол -вают (о вздорной молве) - десь дзвін великий ллють (Ном.). Отлитый - відлитий, надлитий, надсипаний, вилитий, злитий. [Як з криці (стали) з[ви]литий].* * *несов.; сов. - отл`ить1) відлива́ти, відли́ти и віділля́ти; ( небольшую часть жидкости) надлива́ти, надли́ти и понадлива́ти; ( пищу) відсипа́ти, відси́пати2) (несов.: иметь оттенок, отлив), вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, міни́тися, лелі́ти3) ( изготовлять литьём) мет. вилива́ти, ви́лити и повилива́ти, відлива́ти, відли́ти -
106 переворачивать
переворотить, перевернуть1) (опрокидывать) перевертати, перевернути, перекидати, перекинути, (о мног.) поперевертати, поперекидати що. [Перевернув відро з водою. Перекинув миску];2) перевертати, перевернути, перегортати, перегортувати, перегорнути, (о мног.) поперевертати, поперегортати. [Сіно перевертають, щоб швидче сохло. Перегортали пригорілу солому (Грінч.)]. -ть сено - перегортати, перевертати сіно. -ть страницы - перегортати, гортати сторінки;3) -ть на изнанку - лицювати, перелицьовувати, перелицювати, вивертати, вивернути, (о мног.) поперелицьовувати, повивертати;4) -ть (искажать) - перевертати, перекручувати, перекрутити, (о мног.) поперекручувати. [Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова (Котл.)]. См. Искажать. Перевороченный -1) перевернутий, перекинутий, (о мног.) поперевертаний, поперекиданий, поперекидуваний;2) перевернутий, перегорнутий, (о мног.) поперевертаний, поперегорт(ув)аний;3) -тый на изнанку - перелицьований, вивернутий, (о мног.) поперелицьовуваний, повивертаний;4) перекручений, поперекручуваний.* * *см. перевёртывать I -
107 переплавляться
переплавиться1) перетоплятися и -топлюватися, перетопитися, (во множ.) поперетоплюватися, переливатися, перелитися, попереливатися. [Чавун перетоплюється для нового виливу];2) переплавлятися, переплавитися, перегонитися, перегнатися, перепускатися, перепуститися. [Ліс переплавляється водою].* * *I несов.; сов. - перепл`авитьсяперето́плюватися, перетопи́тисяIIпереплавля́тися -
108 плавень
1) (техн.) топильний засіб;2) (мед.) розчинник;3) (остров, заливаемый водою) плавня.* * *техн., мет.то́пень, -пня -
109 плыть
1) пливти и плисти, (зет.) плинути. Плыть на лодке, на корабле - пливти човном, кораблем. Плыть на парусах на вёслах - пливти під вітрилами, на веслах. Плыть по течению, против течения - пливти за водою, проти води. [Ой, як лебедям плисти проти води важко (Метл.). І риба не плине проти бистрої води (Ном.)]. Плыть вниз по реке - пливти на низ річкою. Плыть вверх по реке - пливти вгору річкою;2) (переносно: нестись, проходить и т. п.) пливти, плисти, плинути. [Літа плили й упливали (Рудан.). А сонечко тихо пливе небесами (Грінч.). Мова його плинула журливо та тихо (Леонт.). Біжить поїзд, - назустріч йому ось поле пливе (Тесл.)];3) (течь) пливти, спливати, стікати, топитися. Свеча -вёт - свічка топиться, пливе, спливає. Берег -вёт - берег пливе, спливає.* * *1) плисти́ и пли́сти, пливти́; (перен.) пли́нути; (об облаках, мыслях) текти́2) (утрачивая твёрдость от жары, от влаги) пливти́; (о свече, снеге) топи́тися -
110 побрызгивать
побрызгать побриз[ь]кувати, побриз[ь]кати, попирс[ь]кувати, попирс[ь]кати и попорс[ь]кувати, попорс[ь]кати, (о дожде) накрапати и накрапувати, покрапувати, сов. покрапати, покропити, поросити, (слегка) прикропити, приросити. -гать бельё - попи[о]рскати білизну (плаття, шмаття). -гай его (на него) водой - побризкай на його, попирскай на його водою. Дождик -вает - дощик накрапає, побризкує. Дождик немного -гал и перестал - дощик трохи покрапав (побризкав, поросив) і перестав. Дождь слегка -гал землю - дощ злегка побризкав (приросив, прикропив) землю.* * *побри́зкувати, ( о дожде) накрапа́ти и накра́пувати, покрапа́ти и покра́пувати -
111 подбивать
подбить1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.* * *несов.; сов. - подб`ить1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти -
112 подблюдный
-ные песни ворожильні пісні, (круг миски з водою).* * *подблю́дные пе́сни — этногр. ворожи́льні пісні́
-
113 подвергаться
подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).* * *несов.; сов. - подв`ергнуться1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися -
114 подплывать
подплыть1) под что, к чему - підпливати, підплив[с]ти, (о мног.) попідпливати під що, до чого, (приближаться плавом) над[під]пливати, над[під]плив[с]ти. [Тим ясним шляхом звільна барка надпливає (Франко)];2) (затопляться натёком) підпливати, підплив[с]ти (водою, кров'ю). [Горить Сміла. Смілянщина кров'ю підпливає (Шевч.)].* * *несов.; сов. - подпл`ытьпідплива́ти, підплисти́ и підпливти́ и попідплива́ти; (приближаться вплавь или плывя на чём-л.) надплива́ти, надплисти́ и надпливти́ -
115 подтапливать
подтоплять, подтопить1) (водою) підтоплювати, підтопити, (о мног.) попідтоплювати;2) -тапливать, подтопить (печь) - підпалювати, підпалити, підтопити (піч, у печі). [Підтопили в печі, гріли окропи (П. Мирн.)];3) подтопить масла, воску (растопив прибавить) - підтоплювати, підтопити. Подтопленный -1) підтоплений, (о мног.) попідтоплюваний;2) підпалений, підтоплений. -ся -1) підтоплюватися, підтопитися, бути підтопленим;2) підпалюватися, підпалитися, бути підпаленим;3) (снизу) підтоплюватися, підтопитися. [Масло внизу вже підтопилось].* * *I несов.; сов. - подтоп`ить1) ( протапливать) підто́плювати, підтопи́ти, [тро́хи] прото́плювати, [тро́хи] протопи́ти2) (масло, воск) підто́плювати, підтопи́тиII несов.; сов. - подтоп`ить( водой) підто́плювати и підтопля́ти, підтопи́ти -
116 подтёк
1) см. Отёк;2) (кровавый) синяк, синець (-нця);3) (действ.) підтікання; (снизу) підпливання (водою);4) (состояние) підтік (-току), підплив (-ву);5) (подмокшее место) підмокле, підмочене місце.* * *1) ( след от стёкшей жидкости) патьо́к, -у; ( подмокшее место) підмо́кле (підмо́чене) мі́сце2) ( синяк) сине́ць, -нця́, синя́к, -а; ( припухлость) на́бряк, -у -
117 показываться
показаться1) показуватися (только в неоконч.). В музеях -ваются всякие редкости - по музеях показуються усякі дива;2) (являться, появляться) показуватися, показатися, з'являтися, з'явитися, проявлятися, проявитися, виявлятися, виявитися, (о мн.) повиявлятися. Вдали -лась гора - здалеку показалася гора. Солнце -залось на небе - сонце з'явилось на небі. -заться краем - виткнутися. [Сонце виткнулось із-за хмари]. -заться быстро, неожиданно - вигулькнути. -заться неясно вдали - забреніти, зама(н)ячіти, замріти, забовваніти. -заться из-за чего - висунутися, виткнутися з-за чого. На глазах -лись сльзы - на очах з'явились сльози; очі взялися сльозами (водою); на очах забреніли сльози; очі понялися сльозою. У него -лись усы - у його висипались (вийшли) уси, (образно) під носом засіялось. [Під носом засіялось, а на розум ще й не орано]. -зался молодой картофель - проявилась молода картопля. Он на глаза не -вается - на очі не дається (не навертається); у вічі не дається. -заться в-явь (воочию) - на явку датися. [Чорт на явку дався]. Хоть на люди не -вайся - хоч на люди не з'являйся, не потикайся. Хоть из избы не - вайся - хоч з хати не витикайся. И на глаза мне не -вайся - і на очі мені не навертайся (не потикайся). Ко мне и не -вайся - до мене і не потикайся;3) (представляться) привиджуватися, привидітися, повидітися, примарюватися, примаритися, замаритися, верзтися, поверзтися, приуздріватися, приуздрітися, (о мн.) попривиджуватися. Так ему со сна -залось - так йому зо сну повиділось. Меж деревьями что-то -залось - поміж деревами щось замарило (М. Вовч.). -залось мне - поверзлось мені. Мне -залось (во сне), и я проснулся - мені приуздрілось (примарилось), я й прокинувся;4) (кем) здаватися, здатися за кого, за що, видаватися, видатися за кого, за що, яким, чим. [В такі хвилини і лютий ворог міг за брата здатись (Л. Укр.). Роман видавсь мені недоладнім]. -заться долгим, продолжительным - видатися довгим, стягнутися, стягтися. [Їхали одну верству, а вона мені так стяглася, що думав і не доїду]. Мне -залось, что… - мені здалось, видалось, побачилось, звидилось, ніби… -заться (ошибочно) - удатися кому. [Я того не казав, це тобі так удалось, ти не розчув (Звин.)];5) сподобатися, уподобатися. Ему это не -залось - йому це не вподобалось (сподобалось).* * *несов.; сов. - показ`аться1) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) потика́тися, поткну́тися2) (несов.: представиться воображению) зда́тися, ви́датися; (безл.: померещиться) приви́дітися, пови́дітися, уздрі́тися; поверзти́ся; (безл.: послышаться) причу́тися, учу́тися3) (несов.: понравиться) сподо́батися, уподо́батися -
118 полоса
(полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) смуга (ум. смужка), пасмуга, (ум. пасмужка), попруга; (только на ткани и на бумаге) пасман, басаман. [Смугнаста спідниця: смуга червона, смуга чорна. Той те посіє, той те, та так усе пасмужками й понасівають. Леліє срібна блискуча смуга -то річка. Між небом і водою став чорною попругою ліс (Неч.- Лев.)]. -са поперечная - пересмуга; (цветная поперечная на белой ткани) перетика. С белыми, голубыми и т. п. -сами - у білі, блакитні и т. п. пасмуги, пасмани. Длинная -са земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. - стяга (ум. стяжка, стяжечка). [Блискучою стягою Дніпро серед степів прославсь (Грінч.). Вишневецьких добра простяглись широкою стягою від Дніпра через воєводства: Київське, Волинське (Куліш)]. Резать -сами - різати на стяжки. -са пашенная - загін (-гону). [Не питає добрий жнець, чи широкий загінець]. -са, занимаемая жнецом - постать (-ти) (ум. постатька). -са, занимаемая косцом - ручка. [До сніданку три ручки пройшов]; (полольщиком) коза. [Чого таку вузеньку козу женеш? Жени таку, як і всі]. -са воды между сильными волнами в реке - гривиця. -са лучистого света - пасмо проміння. [Сонячне проміння з узенького заґратованого віконця пасмом простяглося по хаті]. Цветные -сы спектра - кольорові пасма спектру. Дождь идёт -сою - дощ іде смугою. Уж такая нехорошая -са пошла - така вже негарна година спіткала. Отрезанная -са кожи - х[к]вашія (-ії), ремінь (-еня). -са металла - штаба, штиба. Металлическая -са для оковки - шпуга. -са на теле от удара - смуга, попруга, басаман, басамуга. Геогр., узкая -са земли - вузька смуга (стяга) землі. -са песчаная, чернозёмная (геогр.) - країна (смуга) піскувата, чорноземна и т. д. Северная -са - північна країна (край). -са великих озёр - країна великих озер.* * *1) сму́га; ( поменьше) па́смуга; ( узкая часть пространства) стяга́, попру́га; (длинная узкая черта, лента) пас; ( отмежеванный участок поля) рі́за; (ряд у веревки, у кнута) ста́лка, ста́лька2) (период, пора) пері́од, -у, пора́, сму́га3) ( металла) шта́ба; ( тонкая и узкая) стрі́чка -
119 прах
1) (пыль в букв. и переносном значении) порох (-ху, мн. порохи, редко слав. прах (-ху)), пил (-лу), курява; (распадающаяся гниль) порохно (-на), порохня (-ні), трухло, персть (-ти), Срв. Пыль, Персть, Тлен. [Що царство? - порох (Куліш). Все йде в одно місце: взялось із персти й усе вернесь у порох (Еккл.). Лихеє ім'я розлетілось, мов прах (Грінч.). Образ страху, що держить у своїх холодних обіймах увесь світ, хоч сам являє собою тільки порохно нікчемне (Єфр.)]. Отрясти прах от ног - порох, пил з ніг обтрусити. [Порох з ніг ваших обтрусіть (Єв.). І пил, що пристав до нас з вашого города, обтрушуємо вам (Єв.)]. Обращаться, обратиться в прах - порохом, на порох (прахом, на прах) розпадатися, розпастися, порохом братися, узятися (стати), порохом, порохном, порохнею, трухлом, попелом розсипатися, розсипатися, тліти, потліти, попеліти, спопеліти. [І не раз як рука чи повітря, чи сонце торкались тисячолітнього трупа, він розпадався на порох (Л. Укр.). Та бодай я собі, - каже, - порохом розпався (Рудан.). А бодай-же ти прахом розпавсь (Яворн.). І в годині стала прахом пишная столиця (Рудан.). Як я на тебе дихну своїм духом, то ти розсиплешся попелом (Звин.)]. Пасть во прах - упасти в прах. [Впадуть у прах кумири гордовиті (Грінч.)]. Обращать, обратить во прах - повертати, повернути, стирати, стерти на порох (на гамуз), повертати, повернути в нівець, розвіяти на куряву. Идти, пойти -хом - іти, піти з вітром, за вітром, за водою, димом (до гори), на марне, в нівець, випадати, випасти випадком. [Пішло усе добро в нівець (Грінч.). Чужим живимося, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.). Все його добро піде на марне (Франко)]. Все его проекты пошли -хом - всі його проєкти димом до гори пішли. Прах его возьми! - щоб його прах забрав! Бодай він прахом розпавсь! Хай воно стеряється! Прах с ним! - цур йому! Хай йому лихо (всячина)!2) (смертные останки) тлін (-ну), прах (-ху). [Вволяючи останню волю мужа, молода княгиня мусіла рушити з дорогим тліном в трудну і далеку дорогу, до міста його вічного покою (О. Лев.)]. Здесь покоится прах моего друга - тут почиває тлін мого друга. Мир -ху твоему - пером (пухом) земля тобі, нехай земля тобі пером (пухом).* * *1) (пыль; перен.: о чём-л. недолговечном, ничтожном) по́рох, -у; прах, -упове́ргнуть (разби́ть) в \прах — сте́рти на по́рох, розби́ти (пове́ргнути) в по́рох (у прах)
преврати́ть в \прах — оберну́ти (поверну́ти, перетвори́ти) на по́рох
разве́ять в \прах — розві́яти пра́хом (по́рохом, на по́рох)
пойти́ (рассы́паться, разлете́ться) пра́хом — розси́патися (розпа́стися) на по́рох (по́рохом, пра́хом), піти́ (розві́ятися, розлеті́тися) по́рохом (пра́хом); піти́ ма́рно (наніве́ць, вніве́ць)
2) (труп, пепел после сожжения тела) прах, -у; ( останки) оста́нки, -ків, тлін, -ну -
120 приносить
принести и принесть1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.* * *несов.; сов. - принест`и1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́
См. также в других словарях:
водою — водой, вплавь, водным путем Словарь русских синонимов. водою нареч, кол во синонимов: 3 • водным путем (2) • … Словарь синонимов
Водою плывучи, что со вдовою живучи. — Водою плывучи, что со вдовою живучи. См. ПУТЬ ДОРОГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Бездонной кадки водою не наполнишь. — Бездонной кадки водою не наполнишь. См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ Бездонной кадки водою не наполнишь. См. ПОРА МЕРА СПЕХ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. — Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. См. УМЕРЕННОСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Бездонную кадку водою не наполнишь — Бездонную кадку водою не наполнишь. Ср. In vas pertusum congerere. Пер. Въ дырявую кадь лить. Lucret. (95 51) 3, 949. Ср. εἰς τὸν τετρήμενον πίθον ἀντλεῖν = черпать въ дырявую кадь = безуспѣшно трудиться. Xenophon. Oecon. 8, 40. См. Бочка Данаид … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою — Лучше хлѣбъ съ водою, чѣмъ пирогъ съ бѣдою. Ср. Лучше блюдо зелени, и при немъ любовь, нежели откормленный быкъ, и при немъ ненависть. Притч. 15, 17 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Часом с квасом, а порою с водою — Часомъ съ квасомъ, а порою съ водою. Ср. Нагъ золота не копитъ! Краюха есть въ запасѣ, часомъ съ квасомъ, А то и такъ. Островскій. Дмитрій Самозванецъ. 1, 1 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Хлеб с водою, да не пирог с лихвою. — Хлеб с водою, да не пирог с лихвою. См. БОГАТСТВО ДОСТАТОК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Огнем вода ключом кипит, а водою и огонь заливают. — Огнем вода ключом кипит, а водою и огонь заливают. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Живет порою, что едим и с водою. — Живет порою, что едим и с водою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Жнут порою, что едят и с водою. — Жнут порою, что едят и с водою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа