Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

водою

  • 81 низ

    1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;
    2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];
    3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);
    4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;
    5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;
    6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;
    7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].
    * * *
    1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́ду

    в са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді

    2)

    \низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в

    3)

    \низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́

    Русско-украинский словарь > низ

  • 82 нуда

    I. 1) см. Нужда 4;
    2) см. Нужда 2;
    3) (тошнота) нуд (-ду), нуда. [Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати (М. Макар.)].
    II. общ. р.) принука (общ. р.) нудило (общ. р.), примушувач, -вачка, (с)понукувач, -вачка.
    * * *
    1) ( принуждение) диал. си́лування, приму́шення, приму́шування
    2) ( о человеке) докучлива (надокучлива, настирлива) люди́на; ( нудный человек) нудна́ люди́на, зану́да
    3) ( скучное занятие) нудо́та; диал. нуд, -у, нуда́, ну́ди, -дів

    Русско-украинский словарь > нуда

  • 83 обдавать

    обдать обливати, облити и обілляти, зливати, злити. [Так гляне, неначе холодною водою зіллє]. -ть варом - о(б)парити, о(б)шпарити. Обдало морозом, холодом - мороз пройняв, морозом (холодом) пройняло, холодом звіяло, -дало жаром, огнём - в жар кинуло, огнем всипало (сипнуло).
    * * *
    несов.; сов. - обд`ать
    1) (окатывать водой, кипятком) облива́ти, обли́ти и обілля́ти и пооблива́ти
    2) (безл.: охватывать, пронизывать) пройма́ти, пройня́ти

    Русско-украинский словарь > обдавать

  • 84 обливать

    облить обливати, облити, (о мног. пообливати), обілляти, зливати, злити, зілляти що, його. Обливать водою для приведения в чувство - відливати (сов. відлити) кого. Обливать кипятком - обварювати (сов. обварити). См. Опаривать. -вать, -ить кровью кого - об'юшувати, об'юшити кого, кров (мазку, пасоку) кому спустити. Облитый - облитий, обіллятий; злитий, улитий.
    * * *
    несов.; сов. - обл`ить
    1) облива́ти, обли́ти и обілля́ти и пооблива́ти; ( поливать) полива́ти, поли́ти и полля́ти; улива́ти, ули́ти, злива́ти, зли́ти и зілли́ти
    2) ( покрывать глазурью) спец. полива́ти, поли́ти и полля́ти

    Русско-украинский словарь > обливать

  • 85 обманывать

    обмануть обманювати, обманити (о мног. пообманювати), обдурювати, обдурити, здурити, підманювати, підмани[у]ти, піддурювати, піддурити [Вони нас піддурили та водою напоїли], ошукувати, ошукати, о(б)[за]туманювати, о(б)[за]туманити, з(а)водити, з(а)вести, омиляти, омилити, облигувати, облигати, налигати. [Мене доля омилила. Він нас налигав (Лохв. п.)]; (описат.) зводити з розуму кого, пускати тумана кому, убирати (убрати) в шори кого, у дурні пошивати (пошити) кого, москаля підвозити (підвезти) кому, підпускати (підпустити) -ля кому, підвозити (підвезти) воза, провезти попа в решеті кому. -нуть чьи-л. надежды - не справдити чиїхсь надій, омилити чиї надії. Он сам себя -вает - він сам себе дурить. Дать себя -нуть - датися на підмову кому. Обманываемый - об[під]манюваний, об[під]дурюваний, ошукуваний, о(б) [за]туманюваний. Обманутый - об[під]дурений, об[під]манений, ошуканий, о(б) [за]туманений, зведений, облиганий. -тое ожидание, надежда - обдурена (ошукана) надія.
    * * *
    несов.; сов. - обман`уть
    обма́нювати, обману́ти и обмани́ти, ома́нювати, омани́ти; підма́нювати, підмани́ти и підману́ти и попідма́нювати; ( надувать) обду́рювати и дури́ти, обдури́ти и пообду́рювати и подури́ти, оду́рювати, одури́ти, підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, несов. диал. здури́ти; (не оправдывать надежд, ожиданий) зра́джувати, зра́дити

    Русско-украинский словарь > обманывать

  • 86 огород

    огородец (о)город, ум. городець (-дця), горідчик. Пустить козла в огород - приставити вовка до отари. Бросить камешек в чей-л. огород - водою бризнути на кого, квітку кому пришити.
    * * *
    1) горо́д, -у
    2) диал. см. ограда 1)

    Русско-украинский словарь > огород

  • 87 оживлять

    оживить
    1) (воскрешать) оживляти, оживити, відживляти, відживити, (о многих) пооживляти, повідживляти кого;
    2) (сообщать бодрость) підживляти, підживити, ожвавлювати, ожвавити, розбуркувати, розбуркати кого, живити кого, що. Это несколько -вило его - це трохи відживило, підживило його. -вить себя едою, водою и пр.- підживити себе їжею, закропити, проквасити душу. Оживляющий - живлющий, живущий. -щее средство - живлюще надіб'я. Оживлённый - оживлений, відживлений; ожвавлений, жвавий, живий. -ный разговор - жвава розмова.
    * * *
    несов.; сов. - ожив`ить
    1) ( возвращать к жизни) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти, відживля́ти, відживи́ти и повідживля́ти; диал. опоживля́ти, опоживи́ти
    2) (придавать живости, бодрости) оживля́ти, оживи́ти, підживля́ти, підживи́ти
    3) (работу, торговлю, движение) пожва́влювати, пожва́вити, оживля́ти, оживи́ти
    4) ( ткани химической чисткой) спец. оживля́ти, оживи́ти, відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

    Русско-украинский словарь > оживлять

  • 88 омываться

    омыться
    1) обмиватися, обмитися, з[у]миватися, з[у]митися. [Змилася холодною водою];
    2) обмиватися, обмитися, обливатися, облитися; бути обливаним, обмитим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ом`ыться
    1) ( обмывать себя) обмива́тися, обми́тися и пообмива́тися; омива́тися, оми́тися
    2) строит. (несов.) обмива́тися; омива́тися; змива́тися; омива́тися; обмива́тися

    Русско-украинский словарь > омываться

  • 89 освежать

    освежить відсвіжувати, відсвіжати, відсвіжити, свіжити, (п)освіжати, (п)освіжити, (влагою, водою) відволожувати, відволожити, (утолить немного жажду) закропляти, закропити. -жить воздух - відсвіжити повітря. -жать запасы - провітрювати (сов. провітрити) запаси. -жать, -жить в памяти - відсвіжувати, -жати, -жити в пам'яті, поновляти, поновити в пам'яті що. Вода -жает - вода відволожує, свіжить, відсвіжує. Освежающий. см. Освежительный. Освежённый - від[о]свіжений, відволожений; закроплений.
    * * *
    несов.; сов. - освеж`ить
    освіжа́ти и осві́жувати, освіжи́ти; (восстанавливать силы, в памяти) відсві́жувати и відсвіжа́ти, відсвіжи́ти; (несов.: оздоровлять) диал. здорови́ти

    Русско-украинский словарь > освежать

  • 90 отливать

    отлить
    1) чего, откуда (отбавить) - відливати, відлити (віділлю, -ллєш), віділляти, надливати, надлити, наділляти чого звідки, від[над]сипати, від[над]сипати чого. - лить воды из стакана - надлити (наділляти) води з шклянки. -лей мне немного своих чернил - надлий мені трохи свого чорнила. -лей супу - відсип юшки;
    2) (воду, судно) відливати, відлити;
    3) кого (для приведения в чувство) - відливати, відлити. [Стали дівчину водою відливати];
    4) (из металла) виливати, вилити (виллю, виллєш), злити, топити, стопити, (гал.) сипати, усипати, у[з]сипати що з чого. -вать пушки, статуи, колокола, свечи - виливати гармати, статуї, дзвони, свічки. -вать воск (гадая) - виливати воском;
    5) (играть разноцв. блеском) відбивати(ся), відбити(ся) чим, мінитися чим; у що (в різні кольори), вилискувати, полискуватись, мигтіти. Эта материя -вает в красный цвет - ця матерія відбиває (міниться) червоно, или ця матерія міниться червоним кольором, у червоний колі[ьо]р, или ця матерія вилискує (мигтить) червоно. Где-нибудь колокол -вают (о вздорной молве) - десь дзвін великий ллють (Ном.). Отлитый - відлитий, надлитий, надсипаний, вилитий, злитий. [Як з криці (стали) з[ви]литий].
    * * *
    несов.; сов. - отл`ить
    1) відлива́ти, відли́ти и віділля́ти; ( небольшую часть жидкости) надлива́ти, надли́ти и понадлива́ти; ( пищу) відсипа́ти, відси́пати
    2) (несов.: иметь оттенок, отлив), вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати, поли́скуватися, міни́тися, лелі́ти
    3) ( изготовлять литьём) мет. вилива́ти, ви́лити и повилива́ти, відлива́ти, відли́ти

    Русско-украинский словарь > отливать

  • 91 переворачивать

    переворотить, перевернуть
    1) (опрокидывать) перевертати, перевернути, перекидати, перекинути, (о мног.) поперевертати, поперекидати що. [Перевернув відро з водою. Перекинув миску];
    2) перевертати, перевернути, перегортати, перегортувати, перегорнути, (о мног.) поперевертати, поперегортати. [Сіно перевертають, щоб швидче сохло. Перегортали пригорілу солому (Грінч.)]. -ть сено - перегортати, перевертати сіно. -ть страницы - перегортати, гортати сторінки;
    3) -ть на изнанку - лицювати, перелицьовувати, перелицювати, вивертати, вивернути, (о мног.) поперелицьовувати, повивертати;
    4) -ть (искажать) - перевертати, перекручувати, перекрутити, (о мног.) поперекручувати. [Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова (Котл.)]. См. Искажать. Перевороченный -
    1) перевернутий, перекинутий, (о мног.) поперевертаний, поперекиданий, поперекидуваний;
    2) перевернутий, перегорнутий, (о мног.) поперевертаний, поперегорт(ув)аний;
    3) -тый на изнанку - перелицьований, вивернутий, (о мног.) поперелицьовуваний, повивертаний;
    4) перекручений, поперекручуваний.
    * * *

    Русско-украинский словарь > переворачивать

  • 92 переплавляться

    переплавиться
    1) перетоплятися и -топлюватися, перетопитися, (во множ.) поперетоплюватися, переливатися, перелитися, попереливатися. [Чавун перетоплюється для нового виливу];
    2) переплавлятися, переплавитися, перегонитися, перегнатися, перепускатися, перепуститися. [Ліс переплавляється водою].
    * * *
    I несов.; сов. - перепл`авиться
    перето́плюватися, перетопи́тися
    II
    переплавля́тися

    Русско-украинский словарь > переплавляться

  • 93 плавень

    1) (техн.) топильний засіб;
    2) (мед.) розчинник;
    3) (остров, заливаемый водою) плавня.
    * * *
    техн., мет.
    то́пень, -пня

    Русско-украинский словарь > плавень

  • 94 плыть

    1) пливти и плисти, (зет.) плинути. Плыть на лодке, на корабле - пливти човном, кораблем. Плыть на парусах на вёслах - пливти під вітрилами, на веслах. Плыть по течению, против течения - пливти за водою, проти води. [Ой, як лебедям плисти проти води важко (Метл.). І риба не плине проти бистрої води (Ном.)]. Плыть вниз по реке - пливти на низ річкою. Плыть вверх по реке - пливти вгору річкою;
    2) (переносно: нестись, проходить и т. п.) пливти, плисти, плинути. [Літа плили й упливали (Рудан.). А сонечко тихо пливе небесами (Грінч.). Мова його плинула журливо та тихо (Леонт.). Біжить поїзд, - назустріч йому ось поле пливе (Тесл.)];
    3) (течь) пливти, спливати, стікати, топитися. Свеча -вёт - свічка топиться, пливе, спливає. Берег -вёт - берег пливе, спливає.
    * * *
    1) плисти́ и пли́сти, пливти́; (перен.) пли́нути; (об облаках, мыслях) текти́
    2) (утрачивая твёрдость от жары, от влаги) пливти́; (о свече, снеге) топи́тися

    Русско-украинский словарь > плыть

  • 95 побрызгивать

    побрызгать побриз[ь]кувати, побриз[ь]кати, попирс[ь]кувати, попирс[ь]кати и попорс[ь]кувати, попорс[ь]кати, (о дожде) накрапати и накрапувати, покрапувати, сов. покрапати, покропити, поросити, (слегка) прикропити, приросити. -гать бельё - попи[о]рскати білизну (плаття, шмаття). -гай его (на него) водой - побризкай на його, попирскай на його водою. Дождик -вает - дощик накрапає, побризкує. Дождик немного -гал и перестал - дощик трохи покрапав (побризкав, поросив) і перестав. Дождь слегка -гал землю - дощ злегка побризкав (приросив, прикропив) землю.
    * * *
    побри́зкувати, ( о дожде) накрапа́ти и накра́пувати, покрапа́ти и покра́пувати

    Русско-украинский словарь > побрызгивать

  • 96 подбивать

    подбить
    1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;
    2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -
    1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;
    2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - подб`ить
    1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти
    2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити
    3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти

    Русско-украинский словарь > подбивать

  • 97 подблюдный

    -ные песни ворожильні пісні, (круг миски з водою).
    * * *

    подблю́дные пе́сни — этногр. ворожи́льні пісні́

    Русско-украинский словарь > подблюдный

  • 98 подвергаться

    подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).
    * * *
    несов.; сов. - подв`ергнуться
    1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)
    2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися

    Русско-украинский словарь > подвергаться

  • 99 подплывать

    подплыть
    1) под что, к чему - підпливати, підплив[с]ти, (о мног.) попідпливати під що, до чого, (приближаться плавом) над[під]пливати, над[під]плив[с]ти. [Тим ясним шляхом звільна барка надпливає (Франко)];
    2) (затопляться натёком) підпливати, підплив[с]ти (водою, кров'ю). [Горить Сміла. Смілянщина кров'ю підпливає (Шевч.)].
    * * *
    несов.; сов. - подпл`ыть
    підплива́ти, підплисти́ и підпливти́ и попідплива́ти; (приближаться вплавь или плывя на чём-л.) надплива́ти, надплисти́ и надпливти́

    Русско-украинский словарь > подплывать

  • 100 подтапливать

    подтоплять, подтопить
    1) (водою) підтоплювати, підтопити, (о мног.) попідтоплювати;
    2) -тапливать, подтопить (печь) - підпалювати, підпалити, підтопити (піч, у печі). [Підтопили в печі, гріли окропи (П. Мирн.)];
    3) подтопить масла, воску (растопив прибавить) - підтоплювати, підтопити. Подтопленный -
    1) підтоплений, (о мног.) попідтоплюваний;
    2) підпалений, підтоплений. -ся -
    1) підтоплюватися, підтопитися, бути підтопленим;
    2) підпалюватися, підпалитися, бути підпаленим;
    3) (снизу) підтоплюватися, підтопитися. [Масло внизу вже підтопилось].
    * * *
    I несов.; сов. - подтоп`ить
    1) ( протапливать) підто́плювати, підтопи́ти, [тро́хи] прото́плювати, [тро́хи] протопи́ти
    2) (масло, воск) підто́плювати, підтопи́ти
    II несов.; сов. - подтоп`ить
    ( водой) підто́плювати и підтопля́ти, підтопи́ти

    Русско-украинский словарь > подтапливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • водою — водой, вплавь, водным путем Словарь русских синонимов. водою нареч, кол во синонимов: 3 • водным путем (2) • …   Словарь синонимов

  • Водою плывучи, что со вдовою живучи. — Водою плывучи, что со вдовою живучи. См. ПУТЬ ДОРОГА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Бездонной кадки водою не наполнишь. — Бездонной кадки водою не наполнишь. См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ Бездонной кадки водою не наполнишь. См. ПОРА МЕРА СПЕХ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. — Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою. См. УМЕРЕННОСТЬ ЖАДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Бездонную кадку водою не наполнишь — Бездонную кадку водою не наполнишь. Ср. In vas pertusum congerere. Пер. Въ дырявую кадь лить. Lucret. (95 51) 3, 949. Ср. εἰς τὸν τετρήμενον πίθον ἀντλεῖν = черпать въ дырявую кадь = безуспѣшно трудиться. Xenophon. Oecon. 8, 40. См. Бочка Данаид …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Лучше хлеб с водою, чем пирог с бедою — Лучше хлѣбъ съ водою, чѣмъ пирогъ съ бѣдою. Ср. Лучше блюдо зелени, и при немъ любовь, нежели откормленный быкъ, и при немъ ненависть. Притч. 15, 17 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Часом с квасом, а порою с водою — Часомъ съ квасомъ, а порою съ водою. Ср. Нагъ золота не копитъ! Краюха есть въ запасѣ, часомъ съ квасомъ, А то и такъ. Островскій. Дмитрій Самозванецъ. 1, 1 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Хлеб с водою, да не пирог с лихвою. — Хлеб с водою, да не пирог с лихвою. См. БОГАТСТВО ДОСТАТОК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Огнем вода ключом кипит, а водою и огонь заливают. — Огнем вода ключом кипит, а водою и огонь заливают. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Живет порою, что едим и с водою. — Живет порою, что едим и с водою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Жнут порою, что едят и с водою. — Жнут порою, что едят и с водою. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»