водост

n (pl gutter-men)

1) вуличний торговець, рознощик

2) чистильник водостічних канав

спуск для води, водозлив, шлюз, водостічна канава

n розм.

1) водостік; канава

2) риштак, ринва; жолоб; лотік

1) водостічний колодязь; вигрібна яма

2) мет. усадочна раковина

3) геол. карстова вирва

1) водостічна труба

2) метеор. водяний смерч

3) злива

1) витікання; відтік ( води); постійне виснаження; постійний витік; втрата, витрата; споживання

2) дренаж, осушування, дренування; дренаж; дренажна канава, дрена; водостік; ринва; водовідвід; каналізаційна труба; мeд. дренажна трубка

3) чарочка; ковток

4) pl осад, залишки; недопитки; дiaл. пивна гуща

1) відводити, відкачувати, випускати ( воду); виснажувати, спустошувати; висмоктувати, викачувати; випливати, витікати, стікати (тж. drain away); eл. відводити струм

2) дренувати, осушувати; мeд. дренувати

3) стікати в річку; скидати води

4) фільтрувати; сочитися; просочуватися

5) обладнати каналізацією, проводити каналізацію

6) пити, осушувати, випивати до дна (тж. to drain dry, to drain to the dregs)

7) сушити ( посуд); сушитися ( про посуд)

8) віджимати ( білизну в пральній машині)

1) стравохід; глотка

2) дiaл. протока; гирло ріки; канал; яр, балка

3) заглиблення між зубцями пилки

4) водостічна або каналізаційна труба

n; буд.

1) собача будка; убоге житло, будка

2) псарня; зграя мисливських собак

3) лисяча нора; притулок

1) поміщати ( собак) у будку; тримати в будці; заганяти в будку

2) животіти

n; діал.

1) водостічний колодязь; вигрібна яма

2) метал. усадочна раковина

3) гeoл. карстова воронка

1) непромокальний плащ

2) водонепроникна або водовідштовхуюча тканина

1) водостічна труба

2) мeтeop. водяний смерч; злива

вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.

* * *

водоскат. [А то бувають водоскати, коли річка біжить дуже згористим коритом (Русова)].

* * *

см. Водослив 2. Водосточный - водозбіжний. -ная труба -

1) риштак (гориз.);

2) ринва (дождевая, вертик.).

* * *