-
61 scholarly
1. adj1) учений; властивий ученому2) амер. старанний, ретельний, завзятий2. advяк і годиться (личить) ученому* * *a1) учений; властивий ученимscholarly apparatus — науковий апарат ( у книзі); примітки, покажчик, індекс
2) cл. старанний -
62 soldierly
1. adj1) солдатський, властивий солдатові; військовий, воїнський2) мужній, хоробрий, войовничий; відважний, рішучий2. advпо-солдатському, по-військовому* * *I a1) солдатський, властивий або притаманний солдату; військовий2) мужній, бойовий; хоробрий, відважний, рішучийII = soldierlike II -
63 unfeminine
adj1) нежіночий; не властивий жінці2) нежіночний* * *[en'feminin]a1) нежіночий, не властивий жінці2) нежіночний -
64 unlike
1. n1) людина, не схожа на іншу2) предмет, не схожий на інший2. adj1) несхожий2) не такий, як; неоднаковийunlike poles — фіз. різнойменні полюси
unlike signs — мат. різні знаки, знаки плюс і мінус
3. advнавряд чи4. prep1) на відміну від2) не схожий, не властивий* * *I [ˌen`laik] nлюдина, не схожа на іншу; предмет, що не нагадує іншийII [ˌen'laik] aunlike poles [charges] — фiз. різнойменні полюси [заряди]
III [ˌen`laik] prepunlike signs — мaт. різні знаки
не схожий, не властивий -
65 wifelike
-
66 with-it
adj1) розм. модний; сучасний, модерний2) властивий вузькому колу; доступний лише обізнаним* * *[wipit]a1) cл. (часто with it, With It) наймодніший; доступний лише втаємниченим; властивий вузькому колуwith-it poetry — поезія для втаємничених /для вузького кола/; to feel with-it відчувати себе своїм (в якому-н. колі)
2) передовий, сучасний -
67 womanlike
adj1) жіночний, жіночий, властивий жінці2) знев. жінкуватий, баб'ячий* * *a1) жіночний, властивий жінці2) жінкоподібний, бабин -
68 womanly
adjжіночний, жіночий; властивий (дорослій) жінці; що личить жінціwomanly self-sacrifice — самовідданість, властива жінці
* * *aжіночний; властивий ( дорослій) жінці -
69 присущий
(кому, чему) властивий, притаманний кому, чому. Чувство -щее человеческой природе - почуття, властиве людській природі. -щий от природы - властивий зроду пирожденний, природні[и]й. [Говорить з прирожденним йому гумором]. Присуще кому, чему - властиво, притаманно кому, чому. Это ему -ще от природы - це в його прирожденне, це в його зроду таке.* * *1) власти́вий, притама́нний2) (присутствующий) прису́тній; ( существующий) живи́й -
70 гностицизм
ГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. γνωστικόζ - пізнавальний, той, хто пізнає) - термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II - IV ст.), які широко застосовували філософські розмисли у поєднанні з містичним пізнанням містерій віри. Частково має ще дохристиянське походження. Набував різноманітних еклектичних форм, які об'єднували багато елементів магії, містичних традицій, перських вчень дуалістичного характеру, єврейської теології та елліністичної філософії. З елементами християнської доктрини гностики найчастіше поєднували платонізм та піфагореїзм, особливо часто посилаючись на біблійне вчення про творіння та діалог "Тимей" Платона. Гностичну традицію поділяють на східний (сирійський) та західний (Александрійський) Г. До представників східного Г. відносять Сатурніла, Василіда, його сина Ісидора, Вардесана та Маркіона. До західного крила Г. належать Карпократ, його син Епіфан та Валентин (пом. бл. 160 р.), який мав найбільшу кількість послідовників. Загальним уявленням для різних представників Г. є дуалізм між Богом, який виступає духовним началом, ототожнюється зі світлом і є джерелом всякого блага, з одного боку, та матеріальним світом, який асоціюється передусім зі злом та темрявою, з іншого. Гностики визнають ці два начала рівносильними і вказують, що між ними в космічному масштабі точиться боротьба. Стосовно Божественного світу вживається термін "плерома" (від грецьк. досконалість, повнота). Саме плерома, згідно з Валентином, є засадою буття, позбавленою будьякого оформлення та поділу. Як Божественна повнота вона існує споконвіку і тому не має початку, але породжує все інше. Гностики визнають існування сутностей-посередників (ангелів, еонів), які породжуються з плероми і є носіями Божественної природи, одночасно виступаючи як абстрактні творчі сили і міфічні істоти. Процес породження еонів гностики іноді називають еманацією. Матеріальний світ, на думку гностиків, створював не добрий Бог, а злий, якого вони називають Деміургом (іноді ототожнюється з давньоєвр. Богом-творцем Ягве) і якого вони визнають проміжною, третьою ланкою між Богом та світом (трихотомія). Деміург також виступає найнижчим еоном, який у певний момент з'єднався з матерією і дав таким чином початок різноманітним часткам духу (душам), які складають світ. Різноманітні живі істоти світу (включно з людьми) є результатом занурення еонів у матерію. Подібне поєднання не є для духовних сил природним. Людське становище у цьому світі нагадує ув'язнення душі (в рамках тіла). Духовне начало людини прагне звільнитися від матерії і возз'єднатися з Богом у плеромі. Проте самостійно люди цього зробити не можуть. Тому для їхнього порятунку прийшов останній еон, духовний Спаситель (Христос, який іноді ототожнюється з Першою Людиною), щоб запропонувати їм гнозис - вчення про їхню справжню духовну природу і про шляхи повернення душ людей до Бога. У відповідності з ученням про гнозис, все людство поділяється на три головні групи - тілесних (соматиків), душевних (психіків) та духовних (пневматиків) людей. Перші з них є язичниками, які прив'язані до негідних пристрастей, не здатні від них звільнитися і тому приречені на загибель. Душевні люди - це передусім більшість християн і юдеїв, які вже вийшли на шлях покаяння і спасіння. Проте справжнього спасіння заслуговують лише представники останньої групи, власне гностики, які здатні безпосередньо пізнавати Бога і наближатися до нього за допомогою гнозису. Внутрішній організації гностичних сект був притаманний аскетизм і відносно високий статус жінок, передовсім внаслідок культу Божественної Мудрості. Ставленню гностиків до Христа властивий докетизм - вчення про примарність фізичного приходу Спасителя і заперечення його людської природи. Прихід Христа як останнього еона позначує остаточний розрив духовного начала з матеріальним. Для аргументації Г. характерним є широке використання алегоричного методу інтерпретації священних текстів. З одного боку, Г. загрожував тій доктрині, яка пізніше отримала назву православного (ортодоксального) християнства, а з іншого - він спонукав її точніше визначитися стосовно вчення про церковне передання та одкровення. Г. вплинув на багатьох ранньохристиянських авторів, зокрема, на Елемента Александрійського та Оригена. Г., як релігійно-філософському вченню, властивий відхід від теоретичного опрацювання проблем логіки і метафізики і зосередження уваги на практичній етиці, а, отже, й людині. Останню, порівняно з грецьк. філософією, вони розглядають певною мірою спрощено, оскільки підходять до неї поза суспільно-політичними реаліями, національними й культурними особливостями народів.В. Катусенко -
71 drunken
п'яний (прикм.); властивий п'яним- drunken driving
- drunken-driving accident
- drunken driver
- drunken offender
- drunken orgy
- drunken person -
72 incident
1) випадок, інцидент, пригода; право, пов'язане з іншим правом; обов'язок ( або привілей), пов'язаний з іншим правом; побічна обставина; обов'язок, пов'язаний з перебуванням на посаді2) випадковий; властивий, характерний• -
73 incidental
2) випадковий; побічний, несуттєвий; властивий, притаманний, релевантний, який випливає ( з чогось); додатковий•- incidental advantage
- incidental authority
- incidental consequence
- incidental contract
- incidental crime
- incidental criminal
- incidental injury
- incidental jurisdiction
- incidental matter
- incidental powers
- incidental revenues
- incidental right -
74 proper
належний; обґрунтований; правильний, який потрібно; справжній; пристойний; властивий; власний- proper authorities
- proper behavior
- proper behaviour
- proper care
- proper caution
- proper circumspection
- proper custody
- proper evidence
- proper functioning
- proper jurisdiction
- proper law of the contract
- proper party
- proper safeguard
- proper upbringing
- proper use
- proper venue -
75 внутрішній
1) ( який міститься всередині) inside, interior, inner, internalвнутрішній дворик — enclosed court, patio
внутрішній запам'ятовувальний пристрій — inherent storage, internal storage
внутрішній наличник — inside casing, ( вікна або дверей) liner, inside lining, jamb lining
внутрішній кут — inside angle, internal angle, мат. concluded angle
внутрішній орган — ( pl viscera) viscus
внутрішній паразит — entozoic [internal] parasite, endoparasite
внутрішній ячмінь мед. — hordeolum internum, hordeolum meibomianum
2) (який лежить в основі, властивий) inherent, intrinsicвнутрішній зміст — inherent ( intrinsic) meaning
3) ( який стосується психічної діяльності людини) inward, innerвнутрішній світ — inward ( inner) life
4) ( який існує в межах якоїсь організації) internalвнутрішній контроль — administrative review, internal control, internal check
внутрішній розпорядок — internal rules ( regulations), routine
5) ( в межах однієї держави) home, inland; domestic, internalвнутрішній попит — home demand, domestic demand, domestic demands
6) анат., мед. internal7) геогр. inland -
76 громадянський
civil; ( властивий громадянину) civicгромадянський рік астр. — legal year, civil year
-
77 жіночий
( про стать) female; ( про властивість) feminine; ( властивий жінці) woman, womanly, womanlikeжіночий гомосексуалізм — lesbianism, tribadism, tribady
жіночий рід грам. — feminine gender
-
78 загальний
1) ( властивий всім) universal, generalзагальний рід грам. — common gender
загальний файл — shareable [shared] file
загальний фонд ек. — pool
загального користування — in/for general use
3) ( сумарний) total, aggregateзагальний підсумок — grand total, sum total
-
79 мисливський
1) (що застосовується у мисливстві, належить мисливцеві) hunting; shootingмисливський собака — hunting dog, gundog, hound
2) ( властивий мисливцеві) hunter's3)мисливський собака — gun dog, hound, retriever, hunter
-
80 наносний
1) геол. alluvial2) (не властивий, запозичений) extraneous; ( поверховий) superficial
См. также в других словарях:
властивий — а, е. 1) кому, чому. Характерний для кого , чого небудь; притаманний. 2) заст. Справжній, дійсний … Український тлумачний словник
властивий — [власти/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
властивий — (кому чому який виражає постійну ознаку кого / чого н.), притаманний, питомий, характерний (для кого чого) … Словник синонімів української мови
властивий — прикметник … Орфографічний словник української мови
внутрішньо властивий — прикметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
аматорський — (властивий аматорові; зроблений аматором), любительський, дилетантський … Словник синонімів української мови
астматичний — (властивий для астми), дихавичний, ядушливий, ядушний … Словник синонімів української мови
звитяжний — (властивий звитяжцеві), звитяжницький, богатирський … Словник синонімів української мови
східний — (властивий країнам, народам, мовам, культурі Сходу, стосовний їх), орієнтальний, візантійський (про церкву) … Словник синонімів української мови
параноїдний — а, е. Який властивий параної, нагадує її. •• Парано/їдна тенде/нція термін, що його використовують для позначення моделі поведінки у тих, кому властивий параноїдний розлад особистості. Парано/їдний синдро/м комплекс симптомів, що проявляються… … Український тлумачний словник
характерний — I хар актерний а, е. 1) У сценічному мистецтві – властивий певному народові, епосі, суспільному середовищу. || Який втілює певний психологічний тип. •• Характе/рний та/нець вид сценічного танцю, до якого належать стилізовані національні танці. 2) … Український тлумачний словник