Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

виӓш+шая

  • 1 небольшой

    1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];
    2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];
    3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);
    4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.
    * * *
    невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий

    \небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я

    \небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту

    \небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва

    с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)

    Русско-украинский словарь > небольшой

  • 2 низший

    нижчий. -шая геодезия - нижча геодезія. -шая должность - нижча посада. -ший начальник - нижчий начальник.
    * * *
    ни́жчий

    Русско-украинский словарь > низший

  • 3 волчанка

    мед. вовчий лишай.
    * * *
    мед.
    вовча́к, -а, во́вчий лиша́й (-шая́)

    Русско-украинский словарь > волчанка

  • 4 доводить

    довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.
    * * *
    несов.; сов. - довест`и
    1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́

    доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома

    2) несов. техн. дово́дити

    Русско-украинский словарь > доводить

  • 5 измельчать

    стать мелким малым)
    I. здрібніти, подрібніти, змаліти, змізерніти, (перевестись) перевестися, звестися, (о людях ещё) злюдніти. [Життя здрібніло - здрібніло й письменство (Єфр.). Люд наш змізернів у невольничій долі (Куліш)]. Измельчавший - здрібнілий, змалілий, змізернілий. -шая порода чего - переводка, переводня. [Пшениця - переводка (Слов'ян. п.)].
    II. Измельчать что, -ся, измельчить, -ся - дробити -ся, подробити що, -ся, здробити, -ся, дрібнити, -ся, подрібнити, -ся, здрібнити, -ся, дрібцювати, здрібцювати що, (крошить, -ся) кришити, -ся, по[роз]кришити, -ся, (истолочь, -ся) потовкти (и потовчити), -ся, стовкти, -ся. [Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила? (Сл. Гр.). Візьми листків два або три, висуши, здрібцюй, а тоді нюхай (Полт. п.)]. Измельчённый - по[з]дроблений, по[з]дрібнений, здрібцьований, по[роз]кришений, (истолченный) стовчений, потовчений.
    * * *
    I сов.
    1) здрібні́ти, змізерні́ти, змалі́ти; ( известись) перевести́ся, звести́ся
    2) ( обмелеть) обмілі́ти
    II
    несов.

    измельчи́ть — здрі́бнювати, здрібни́ти, подрі́бнювати и дрібни́ти, подрібни́ти, роздрі́бнювати, роздрібни́ти, дроби́ти, подроби́ти; ( крошить) криши́ти, покриши́ти, розкри́шувати, розкриши́ти и мног. порозкри́шувати; ( толочь) товкти́, -вчу́, -вче́ш, потовкти́ и стовкти́

    Русско-украинский словарь > измельчать

  • 6 лишай

    1) (раст.) лишай (-ая и -аю), (зап.) обрісник (-ку). -шай исландский, бот. Lichen islandicus - лишай (мох) ісландський. -шай лёгочный, бот. Sticta pulmonaria Ach. - дубова лапа, букова грань;
    2) медиц. herpes - лишай, пухирчатка. -шай простой - пухирчатий лишай. -шай стригущий - стрижець (-жця).
    * * *
    бот., мед.
    лиша́й, -шая́

    Русско-украинский словарь > лишай

  • 7 лучший

    1) (ср. ст. от Хороший) чем кто, что - кращий, ліпший, луччий за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, проти кого, проти чого, як хто, як що, ніж хто, ніж що. [Хіба краща є за тебе? (Шевч.). Коли люди до тебе добрі, ти будь ліпший (Номис). Лучча солом'яна згода, як золота звада (Номис). Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.). Добрий пес луччий, як злий чоловік (Номис)]. -шее враг хорошему - кращеє (ліпшеє) - ворог гарному. За неимением -шего, сойдёт и это - як немає кращого, то й це гаразд буде. Я ожидал -шего - я сподівався кращого. В ожидании -шего - сподіваючись кращого (ліпшого), маючи надію на краще (на ліпше). Он изменился к -му - він змінився на краще (на ліпше). Считаю за -шее - вважаю (маю) за краще (за ліпше);
    2) -ший, как превосх. степень, самый -ший - найкращий, найліпший, (сильнее) як-найкращий, як-найліпший, що-найкращий, що- найліпший. Всего -шего! - всього найкращого! Это -ший из людей - це (з його) найкраща людина. Дайте мне -шего (самого -шего) вина - дайте мені (як-)найкращого вина. -шая (отборная) часть чего-л. - чоло, виборна частина (частка). [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Грінч.). Історія письменства це виборна частка духового життя народу (Єфр.)].
    * * *
    1) сравн. ст. кра́щий, лі́пший
    2) превосх. ст. найкра́щий, якнайкра́щий, щонайкра́щий, найлі́пший, якнайлі́пший, щонайлі́пший

    Русско-украинский словарь > лучший

  • 8 люпус

    мед.
    люпус, -у, вовча́к, -у, во́вчий лиша́й (-шая́)

    Русско-украинский словарь > люпус

  • 9 меньший

    1) (ср. ст. от прлг. Малый в аттрибут. функции) менший (-ша, -ше), ум. меншенький; (младший ещё) молодший; (более низкий ещё) нижчий; (более короткий ещё) коротший; (худший) гірший, (зап.) згірший. [З меншої події часом бувають більші наслідки, ніж з великої (Пр. Правда). Старший не буде меншим (Чуб.)]. -шая часть - менша частина; см. ещё Меньшинство. По меньшей -ре - см. Мера 5. Мы люди -шие - ми люди маленькі. Всё -ший и -ший (все) менший та (і) менший, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де- далі) менший. [Ті самі операції давали що-разу менше число золотих зернят (Ніков.)];
    2) (превосх. ст., самый -ший) найменший, що-найменший; наймолодший; найнижчий; найкоротший; найгірший. Он -ший среди братьев - він найменший (наймолодший) серед братів. Самое -шее, что вы можете сделать - найменше(є), що ви можете зробити.
    * * *
    сравн. ст.
    ме́нший

    по ме́ньшей ме́ре — прина́ймні, щонайме́нше

    Русско-украинский словарь > меньший

  • 10 нехороший

    недобрий, негарний, нехороший, (плохой) поганий, (ум. поганенький), кепський, злий, (диал.) злецький, (мерзкий) мерзенний, паскудний, паршивий; см. Плохой и срв. Хороший. [Негарний знак або недобрий час (Самійл.). Чим-же Вівдя негарна? - говорить тонісінько, тиха, як ягниця (Н.-Лев.). Тільки очі (в його) нехороші (М. Вовч.). Треба одвернути його (сина) од будь-чого поганого (Крим.). Директор сказав із усмішкою поганенькою (Ледянко). Чи справді-ж нова література була така кепська? (Грінч.). Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? (Чуб. III). Злі думки залазять мені в голову (Крим.). Злий жупан (Чуб. V). Злецький чоловік (Липовеч.). Злецька озимина вродила (Липовеч.)]. - шее дело - недобра (негарна, погана) справа. -шая слава - недобра слава. Это -шо - це недобре (негарно, погано, негаразд).
    * * *
    недо́брий, нега́рний, нехоро́ший, него́жий; ( плохой) пога́ний

    \нехороший ш собо́й — нега́рний собо́ю (з се́бе, на вро́ду)

    Русско-украинский словарь > нехороший

  • 11 падший

    упалий. -ший человек - зледащіла, пропаща людина. -шая женщина - зледащіла, пропаща жінка. -ший ангел - провинний, упалий янгол.
    * * *
    1) см. павший
    2) ( пришедший в упадок) занепа́лий, яки́й (що) занепа́в

    Русско-украинский словарь > падший

  • 12 погибать

    погибнуть гинути, загибати, загинути, згибати, згинути, погибати, погинути, пропадати, пропасти, (о мног.) погинути, вигинути (диал. вигибти), попропадати, (опис.) накладати, накласти, наложити головою. [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). Якби бог слухав пастуха, то давно-б погинуло стадо (Ном.). Вигибли всі до душі колишні мешканці (Дніпр. Чайка)]. -нуть от голода - згинути, пропасти з голоду. [Дай чого їсти, а то пропаду з голоду (Рудч.)]. -гиб безвозвратно - загинув без вороття. Хлеб -гиб от засухи - хліб пропав з посухи. Всё -бло - все пропало. Если это случится, то я -гиб, мы -гибли - якщо це станеться, то я пропав (ми пропали), то я пропащий (ми пропащі). [Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де-небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі (Рудч.)]. Он -гиб в общественном мнении - він пропав (загинув) перед громадською думкою. Бесславно -гиб - загинув без слави, (грубо) пропав - і собаки не брехали (не гавкали). Погибший - загиблий, згиблий; пропащий, страчений. [Пропащий час. Пропащий талант. Страчене життя]. -ший человек, -шая девушка - пропащий чоловік (пропаща людина), пропаща дівчина. -шее создание - пропаще створіння.
    * * *
    несов.; сов. - пог`ибнуть
    ги́нути (несов.), загиба́ти, заги́нути, погиба́ти, поги́нути и поги́бнути; диал. згиба́ти, зги́бнути; прям. вигиба́ти, ви́гинути и диал. ви́гибти; ( пропадать) пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти, несов. зги́нути

    Русско-украинский словарь > погибать

  • 13 подтекать

    подтечь
    1) (подо что) підтікати, підтекти, підбігати, підбігти, (о мн.) попідтікати, попідбігати під що;
    2) -кать, -течь под что (о реке: подходить вплоть) - підходити, підійти, підбігати, підбігти, підтікати, підтекти під що, до чого. [Дніпро підходить під саме місто, до самого міста];
    3) (подмачиваться снизу чем-л.) підпливати підпливти, підходити, підійти чим (водою, кров'ю). [Баба, вся підпливши кров'ю, лежала, як мертва (Грінч.). Хліб підплив (підійшов) водою]. Глаз -тёк, -тёк кровью - око підпли(в)ло, око підпли(в)ло (підійшло) кров'ю. Подтёкший - підтеклий, підплилий. -шая вода - підтекла вода. -ший хлеб - хліб, що підплив (підійшов) водою. -ший глаз - око, що підпли(в)ло, підплиле (кров'ю) око.
    * * *
    несов.; сов. - подт`ечь
    1) підтіка́ти, підтекти́ и попідтіка́ти
    2) ( припухать) набряка́ти, набря́кнути и понабряка́ти; ( кровью) підплива́ти, підплисти́ и підпливти́, попідплива́ти
    3) ( протекать) протіка́ти, протекти́

    Русско-украинский словарь > подтекать

  • 14 потерпеть

    1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;
    2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];
    3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.
    * * *
    1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти
    2) ( что - испытать) зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > потерпеть

  • 15 предрешать

    предрешить передрішати, передрішити, вирішати, вирішити, розвязувати, розвязати наперед, (предопределять) прирішати, прирішити. [Не передрішаючи заздалегідь, який то буде лад (Грінч.). Що бог прирішив, не втямить ніхто і ніяк (Крим.)]. Не -шая вопроса о том… - не вирішаючи (не розвязуючи) наперед питання про те… Не -шайте событий - не попереджайте подій. Предрешённый - передрішений, вирішений наперед, прирішений. -ться - передрішатися, передрішитися, вирішатися, вирішитися, розвязуватися, розвязатися наперед.
    * * *
    несов.; сов. - предреш`ить
    1) ( решать наперед) вирі́шувати и виріша́ти напере́д, ви́рішити напере́д, передріша́ти, передріши́ти
    2) ( обусловливать) зумо́влювати, зумо́вити, обумо́влювати, обумо́вити; ( предопределять) визнача́ти и визна́чувати [напере́д], ви́значити [напере́д]; (давать в удел, обрекать) приріка́ти, приректи́

    Русско-украинский словарь > предрешать

  • 16 стоять

    1) стоя́ти

    вре́мя не стои́т — час не стої́ть (не жде)

    \стоятьть бли́зко к кому́ (о́коло кого́) — стоя́ти бли́зько до ко́го

    \стоятьть в оборо́не — стоя́ти в оборо́ні (оборо́ною)

    \стоятьть во главе́ кого́-чего́ — стоя́ти на чолі́ кого́-чого́

    \стоятьть вы́ше кого́ — стоя́ти ви́ще за ко́го (кого́)

    \стоятьть вы́ше чего́ — стоя́ти ви́ще чого́ (за що), бу́ти ви́щим за що

    \стоятьть ды́бом — стоя́ти ди́бом (ди́ба), зди́битися

    \стоятьть за спино́й у кого́ (чье́й) — стоя́ти за спи́ною чиє́ю (кого́)

    \стоятьть на плохо́й доро́ге (на плохо́м пути́) — перен. стоя́ти на пога́ній (на слизькі́й) доро́зі, стоя́ти на пога́ному (на слизько́му) шляху́ (на пога́ній сте́жці); пусти́тися бе́рега

    \стоятьть на реа́льной (твёрдой) по́чве — стоя́ти на реа́льному (на твердо́му) ґру́нті

    \стоятьть на своём — стоя́ти на своє́му; ( в беседе) хили́ти на своє́

    \стоятьть на хоро́шей доро́ге — перен. стоя́ти на ві́рному (на до́брому, на хоро́шому) шляху́, стоя́ти на до́брій (на хоро́шій) сте́жці

    стои́т хоро́шая пого́да — стої́ть до́бра (га́рна, хоро́ша) пого́да, на годи́ні стої́ть

    \стоятьть у вла́сти — бу́ти (стоя́ти) при вла́ді

    \стоятьть у поро́га — перен. стоя́ти (бу́ти) на поро́зі

    сто́йте! — сті́йте!

    2) ( за кого-что) стоя́ти (за кого-що);1 ( отстаивать) обсто́ювати, -сто́юю, сто́юєш (кого-що); ( настаивать) наполяга́ти (на чому)

    Русско-украинский словарь > стоять

  • 17 Непотерпевший

    (необиженный) нескривджений, (неповреждённый) непошкоджений, невшкоджений. -шая сторона - нескривджена сторона.

    Русско-украинский словарь > Непотерпевший

  • 18 свойственѣйшая

    сво(й)ственѣ(й)шая призвоилшая.

    Лексисъ съ толкованiемъ словенскiхъ мовъ просто > свойственѣйшая

См. также в других словарях:

  • Шая Гиссер — Дата рождения: 3 октября 1961 23 тишрея 5722 по еврейскому календарю Место рождения: Одесса, УССР Гражданство …   Википедия

  • ШАЯ - ПАТРИОТ — инициативный шая. Выражение родилось в начале тридцатых годов прошлого столетия после того, как на широкий экран вышел очередной шедевр соцреализма, повествующий о неукротимом желании всех советских евреев перебраться в более подходящую им по… …   Большой полутолковый словарь одесского языка

  • Шая — Дрейджера синдром — I Шая Дрейджера синдром (G.М. Shy, амер. невропатолог, 1919 1967; G.A. Drager, амер. невропатолог, родился в 1917 г.) дегенеративное поражение центральной нервной системы неясной этиологии, проявляющееся ортостатической артериальной гипотензией в …   Медицинская энциклопедия

  • ШАЯ-ПАТРИОТ — инициативный Шая …   Язык Одессы. Слова и фразы

  • ШАЯ — так звали одного из первых жителей Одессы, в умственных способностях которого был уверен весь город; характерный пример одесской поговорки «ПОЦ АИД ХУЖЕ ФАШИСТА». Ш. интернациональный термин, применяющийся независимо от национальной… …   Большой полутолковый словарь одесского языка

  • Меламуд, Шая Ноевич — Шая Ноевич Меламуд Дата рождения: 13 августа 1911(1911 08 13) Место рождения: Одесса Дата смерти: 20 октября …   Википедия

  • Козловский, Шая — Шая Козловский В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Козловский. Шая Козловский (польск …   Википедия

  • Шая-Дрейджера синдром — (G. М. Shy, 1919 1967, амер. невропатолог; G. A. Drager, род. в 1917 г., амер. невропатолог) хроническая болезнь нервной системы, характеризующаяся сочетанием ортостатической артериальной гипотензии (без учащения пульса), ангидроза, расстройств… …   Большой медицинский словарь

  • ШАЯ — недалекий или непутевый (все зависит от интонации) человек …   Язык Одессы. Слова и фразы

  • ШАЯ – ДРЕЙДЖЕРА СИНДРОМ — (описан американскими неврологами G. M. Shy, 1919–1967, и G. A. Drager, 1917–1967; синонимы – мультисистемная атрофия, идиопатическая ортостатическая гипотензия) – хроническое заболевание автономной нервной системы неизвестного происхождения:… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • ШАЯ – МЕЙДЖИ СИНДРОМ — (описан G. M. Shy и американским врачом K. R. Magee, род. в 1926; синоним – болезнь центрального стержня) – врожденное заболевание, проявляющееся в возрасте до 7 лет слабостью преимущественно мышц плечевого и тазового пояса. Лицевая мускулатура… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»