-
1 витривалість
жendurance, hardiness, staying power, grit; ( моральна) fortitude -
2 витривалість
ru\ \ выносливостьen\ \ [lang name="English"]endurance, fatigue strengthde\ \ Wechselfestigkeitfr\ \ \ [lang name="French"]endurance, resistance à la fatigueздатність матеріалу протистояти втомі; як правило, характеризується границею витривалості чи довговічності при заданому напруженні циклічного навантаження -
3 витривалість при згині
ru\ \ выносливость при изгибеen\ \ bending fatigue strengthde\ \ Biegewechselfestigkeitfr\ \ \ endurance en flexionздатність матеріалу протистояти втомі при випробуванні згинанням; вона характеризується, як правило, границею витривалості чи довговічності при заданому напруженні циклічного навантаження -
4 витривалість при крутінні
= опір втомі при крутінніru\ \ [lang name="Russian"]выносливость при кручении, сопротивление усталости при крученииen\ \ torsion fatigue strengthfr\ \ \ endurance en torsionздатність матеріалу протистояти втомі при випробуванні крутінням; вона характеризується, як правило, границею витривалості чи довговічності при заданому напруженні циклічного навантаженняТермінологічний Словник "Метали" > витривалість при крутінні
-
5 вытрымаласьць
витривалістьопіртерпіннятерплячість -
6 манасьць
витривалістьопіртерпіннятерплячість -
7 випробування
с1) ( дія) test, trial; ( придатності для роботи) probationробити випробування — to conduct a trial ( test) (of); to try, to test
витримати випробування — to stand the test, to pass muster
2) тк.випробування (знегоди) — trial; ( тяжке) ordeal, crucial
-
8 витримка
ж1) ( самовладання) self-control, self-restraint, self-mastery; ( стійкість) tenacity; ( витривалість) endurance, hardiness2) спец. ( витримування) aging, curing; seasoning; maturing3) фото exposure -
9 терпіння
сpatience; ( витривалість) endurance -
10 опір втомі при крутінні
-
11 выносливость при изгибе
ua\ \ витривалість при згиніen\ \ bending fatigue strengthde\ \ Biegewechselfestigkeitfr\ \ \ endurance en flexionспособность материала противостоять усталости при испытании изгибом, характеризуемая, как правило, пределом выносливости или долговечности при заданном напряжении циклического нагруженияТерминологический словарь "Металлы" > выносливость при изгибе
-
12 выносливость при кручении
= сопротивление усталости при крученииua\ \ [lang name="Ukrainian"]витривалість при крутінні, опір втомі при крутінніen\ \ torsion fatigue strengthfr\ \ \ endurance en torsionспособность материала противостоять усталости при испытании кручением, характеризуемая, как правило, пределом выносливости или долговечности при заданном напряжении циклического нагруженияТерминологический словарь "Металлы" > выносливость при кручении
-
13 выносливость
ua\ \ витривалістьen\ \ [lang name="English"]endurance, fatigue strengthde\ \ Wechselfestigkeitfr\ \ \ [lang name="French"]endurance, resistance à la fatigueспособность материала противостоять усталости; как правило характеризуется пределом выносливости или долговечности при заданном напряжении циклического нагружения
См. также в других словарях:
витривалість — лості, ж. 1) Властивість за знач. витривалий. 2) В опорі матеріалів – властивість матеріалів і конструкцій чинити опір руйнуванню або пошкодженню від втомленості … Український тлумачний словник
витривалість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гарт — I у, ч. 1) Те саме, що гартування. 2) Стан або властивість, набуті гартуванням. 3) перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. •• Да/ти га/рту чому понівечити або знищити що небудь. II у, ч. Сплав… … Український тлумачний словник
афорезис — у, ч., мед. Нестача енергії, слабість, низька витривалість … Український тлумачний словник
фініш — у, ч. 1) Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2) Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях. 3) Певна відстань перед кінцевим пунктом спортивного змагання (у перегонах). 4) перен. Кінець, закінчення,… … Український тлумачний словник
укріплювати — юю, юєш і укріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., укріпи/ти, плю/, пи/ш; мн. укрі/плять; док., перех. 1) Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого небудь. Укріпити греблю. || Міцно, надійно прикріплювати до чого небудь або … Український тлумачний словник
укріплюватися — ююся, юєшся і укріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., укріпи/тися, плю/ся, пи/шся; мн. укріпля/ться; док. 1) Ставати міцнішим, стійкішим. 2) Ставати здоровішим, сильнішим, витривалішим. 3) Ставати упевненішим у чому небудь. 4) перев. док. Посилити… … Український тлумачний словник