-
1 витривалість
-
2 стійкість
См. также в других словарях:
витривалість — лості, ж. 1) Властивість за знач. витривалий. 2) В опорі матеріалів – властивість матеріалів і конструкцій чинити опір руйнуванню або пошкодженню від втомленості … Український тлумачний словник
витривалість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гарт — I у, ч. 1) Те саме, що гартування. 2) Стан або властивість, набуті гартуванням. 3) перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. •• Да/ти га/рту чому понівечити або знищити що небудь. II у, ч. Сплав… … Український тлумачний словник
афорезис — у, ч., мед. Нестача енергії, слабість, низька витривалість … Український тлумачний словник
фініш — у, ч. 1) Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2) Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях. 3) Певна відстань перед кінцевим пунктом спортивного змагання (у перегонах). 4) перен. Кінець, закінчення,… … Український тлумачний словник
укріплювати — юю, юєш і укріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., укріпи/ти, плю/, пи/ш; мн. укрі/плять; док., перех. 1) Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого небудь. Укріпити греблю. || Міцно, надійно прикріплювати до чого небудь або … Український тлумачний словник
укріплюватися — ююся, юєшся і укріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., укріпи/тися, плю/ся, пи/шся; мн. укріпля/ться; док. 1) Ставати міцнішим, стійкішим. 2) Ставати здоровішим, сильнішим, витривалішим. 3) Ставати упевненішим у чому небудь. 4) перев. док. Посилити… … Український тлумачний словник
