-
1 витривалість
техн.; физ. выно́сливость -
2 випробування на витривалість
испыта́ние на выно́сливостьУкраїнсько-російський політехнічний словник > випробування на витривалість
-
3 выносливость
витривалість (р. -лости), терплячість (р. -чости), виносливість (р. -вости).* * *витрива́лість, -лості; терпля́чість, -чості -
4 выдержанность
витриманість, витривалість; (о стиле) додержаність (р. -ности).* * *ви́триманість, -ності, ви́держаність; стри́маність -
5 выдержка
1) видержка, витривалість. [Є в нього хист, та нема витривалости];2) (цитата) цитата, випис, виписка; (извлечение) витяг; (отрывок) уступ. [Я навмисне подав чималий витяг з цеї сповіди (Доман.). Прочитав кілька уступів з поеми]. Случайная в. - вихвачений уступ, вихват. [Навів два вихвати із статті (Кр.)]. На выдержку - навманя.* * *I1) ( умение владеть собой) ви́тримка, ви́держка; ( самообладание) володі́ння собо́ю, самовлада́ння; ( выносливость) витрива́лість, -лості, ви́триманість, -ності2) (выдерживание, хранение продукта) ви́тримка, ви́держка\выдержка вина́ — ви́тримка (ви́держка) вина
3) фото ви́тримка, насві́тленняII( извлечение) ви́тяг, -у; ( выписка) ви́писка, ви́пис, -у; ( отрывок) ури́вок, -вка; ( цитата) цита́та -
6 необходимый
1) конечний, доконечний, (нужный) потрібний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. потрібен), (непременный) невід[од]мінний, (неизбежный) неминучий, (в филос. яз.) необхідний. [Конечна (неодмінна) умова успіху - витривалість (Київ). Мені самому ця книжка потрібна (Харк.). Робочий час, потрібний для піддержання існування самого робітника, Маркс зве потрібним робочим часом (Екон. Наука). Неминучі наслідки (Харк.). Те саме казав і Куліш, доводячи морально-необхідну потребу (Грінч.). Це була неминуча річ у найкращому із світів, необхідний його інгредієнт (Кандід)]. Крайне -мый - конче (доконче, неминуче, невідмінно, тяжко) потрібний. Самый -мый - найконечніший, найпотрібніший, як-найконечніший, як-найпотрібніший. -мое зло - неминуче лихо. -мая оборона - конечна оборона, потрібний захист (-ту). Ваше присутствие -мо - ваша присутність конечна (невідмінна). Кислород -дим для человека - кисень конче потрібний (потрібен) людині. Не только нужный, но даже -мый расход - не тільки потрібна, а навіть конечна витрата. Я считаю -мым - а вважаю за потрібне (за конечне, за конче потрібне);2) необходимий, неминуч[щ]ий, необійденний. [Як підуть дощі, так грязь буде необходима (Борзенщ.)]. Мель эта -ма - ця мілина неминуча (необійденна), цієї мілини ніяк не минути (не можна минути).* * *необхі́дний; ( очень нужный) [ко́нче, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно] потрі́бний, доконе́чний; ( неизбежный) немину́чий; ( непременный) неодмі́нний -
7 выносливость при изгибе
ua\ \ витривалість при згиніen\ \ bending fatigue strengthde\ \ Biegewechselfestigkeitfr\ \ \ endurance en flexionспособность материала противостоять усталости при испытании изгибом, характеризуемая, как правило, пределом выносливости или долговечности при заданном напряжении циклического нагруженияТерминологический словарь "Металлы" > выносливость при изгибе
-
8 выносливость при кручении
= сопротивление усталости при крученииua\ \ [lang name="Ukrainian"]витривалість при крутінні, опір втомі при крутінніen\ \ torsion fatigue strengthfr\ \ \ endurance en torsionспособность материала противостоять усталости при испытании кручением, характеризуемая, как правило, пределом выносливости или долговечности при заданном напряжении циклического нагруженияТерминологический словарь "Металлы" > выносливость при кручении
-
9 выносливость
ua\ \ витривалістьen\ \ [lang name="English"]endurance, fatigue strengthde\ \ Wechselfestigkeitfr\ \ \ [lang name="French"]endurance, resistance à la fatigueспособность материала противостоять усталости; как правило характеризуется пределом выносливости или долговечности при заданном напряжении циклического нагружения
См. также в других словарях:
витривалість — лості, ж. 1) Властивість за знач. витривалий. 2) В опорі матеріалів – властивість матеріалів і конструкцій чинити опір руйнуванню або пошкодженню від втомленості … Український тлумачний словник
витривалість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гарт — I у, ч. 1) Те саме, що гартування. 2) Стан або властивість, набуті гартуванням. 3) перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. •• Да/ти га/рту чому понівечити або знищити що небудь. II у, ч. Сплав… … Український тлумачний словник
афорезис — у, ч., мед. Нестача енергії, слабість, низька витривалість … Український тлумачний словник
фініш — у, ч. 1) Заключна, вирішальна частина спортивних змагань на швидкість і витривалість. 2) Кінцевий пункт дистанції в спортивних змаганнях. 3) Певна відстань перед кінцевим пунктом спортивного змагання (у перегонах). 4) перен. Кінець, закінчення,… … Український тлумачний словник
укріплювати — юю, юєш і укріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., укріпи/ти, плю/, пи/ш; мн. укрі/плять; док., перех. 1) Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого небудь. Укріпити греблю. || Міцно, надійно прикріплювати до чого небудь або … Український тлумачний словник
укріплюватися — ююся, юєшся і укріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., укріпи/тися, плю/ся, пи/шся; мн. укріпля/ться; док. 1) Ставати міцнішим, стійкішим. 2) Ставати здоровішим, сильнішим, витривалішим. 3) Ставати упевненішим у чому небудь. 4) перев. док. Посилити… … Український тлумачний словник
