витворяти

См. также в других словарях:

• витворяти — я/ю, я/єш і рідко витво/рювати, юю, юєш, недок., ви/творити, рю, риш, док., перех., розм. Робити таке, що виходить за межі звичайної поведінки …   Український тлумачний словник

• витворяти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• витворити — I див. витворювати I. II див. витворяти …   Український тлумачний словник

• витворювати — I юю, юєш, недок., ви/творити, рю, риш, док., перех. Робити що небудь існуючим, в процесі творчої праці викликати до життя; створювати. || Породжувати що небудь, викликати появу чогось. II див. витворяти …   Український тлумачний словник

• витворяння — я, с. Дія за знач. витворяти …   Український тлумачний словник

• показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися …   Український тлумачний словник

• бешкетувати — 1) (чинити бешкет, колотнечу), галабурдити, скандалити, содомити, колобродити, броїти, войдувати(ся), дешпетувати; бушувати (поводитися нестримано, порушуючи правила пристойности); хуліганити (грубо порушувати громадський порядок) 2) (порушувати… …   Словник синонімів української мови

• витівати — витіяти (робити щось незвичайне, несподіване), виробляти, витворяти, витворити; жартувати, пустувати, робити фіґлі (каверзи, химери, примхи, витрибеньки) …   Словник синонімів української мови

• діяти — 1) (як виявляти свою діяльність певним чином), робити, чинити, у[в]чиняти, у[в]чинити, практикувати (що); виробляти, творити, витворяти, витівати (що) (щось незвичайне); орудувати, шурувати (управно, енергійно, іноді в неґативному плані) Пор.… …   Словник синонімів української мови

• броїти — брою, броїш, Ол. Пустувати, витворяти …   Словник лемківскої говірки

• гецувати — цую, Рс. Пустувати, витворяти, жартувати …   Словник лемківскої говірки