-
1 высь
високість (р. -кости), висота, височінь (р. -чіни), височиня (р. -ні); (архаич.) вись (р. виси). См. Высота.* * *1) ( пространство) височі́нь, -ні, твор. -чі́нню, високість, -со́кості и -соко́сті; вись, -сі2)вы́си — (мн.: вершины гор) верши́ни, -ши́н, верхови́ни, -ви́н, верхі́в'я, -в'їв, верхи́, -хі́в
-
2 взвесь
за́вись, -і, суспе́нзія -
3 заморозь
диал.по́вись, -і -
4 запросто
запросто[а], попросту, попростому. просто. [Ти не гнівись на мене, любий Яґо, що я так запроста (Куліш)].* * *нареч.по-просто́му, про́сто; за́просто; запростака́ -
5 изморозь
наморозь, па[о]морозь (-зи). [Той сивий туман осідав білою намороззю (М. Лев.). Усе було біле та пухнасте од паморози (Корол.)].* * *па́морозь, -зі, при́морозь, за́морозь, на́морозь, по́морозь; диал. по́вись, -сі -
6 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
-
7 взвесь
См. также в других словарях:
Висьёль — Характеристика Длина 11 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Печора · Местоположение 133 … Википедия
Вись — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
вись — іменник жіночого роду поет … Орфографічний словник української мови
Вись — Запрос «Высь (село)» перенаправляется сюда; о значении «Высь (игра, аниме, манга)» см. Air (игра). Село Вись укр. Вись Страна … Википедия
вись — і, ж., поет. Простір на великій відстані від землі … Український тлумачний словник
кестьон висьёз — * question vicieuse. Ошибочный, праздный вопрос. БИШ. Следовательно, критика есть собрание questions vicieuses. Она может определить достоинство явлений в таком то месте и в такое то время, то есть относительно, но никогда не безусловно. В.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
серкль висьё — * cercle vicieux. Порочный, заколдованный круг. Употребляется для характеристики положения или состояния, из которого необходимо, но трудно найти выход. На днях что то будто устроилось во Франции. Нашли квадратуру круга, которая отныне и вовеки… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
сэркль висьё — * cercle vicieux. Порочный круг. Употр. для характеристики положения или состояния, из которого необходимо, но трудно найти выход. Да и скотины то нету, так какой навоз будет? Это странный cercle vicieux подумал Нехлюдов, но решительно не мог… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Велика Вись — Sp Didžióji Výsė Ap Велика Вись/Velyka Vys’ L u. C Ukrainoje … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
на́вись — и, ж. разг. То, что нависло на чем л. или над чем л. Чудесен украшенный тяжелою снежною нависью зимний лес. Соколов Микитов, На медвежьей охоте. Вчера еще невидимая под нависью листьев черная смородина достигла виноградной тяжести. Горышин, Лица… … Малый академический словарь
Взинга — (Визин) с., центр Сысольского р на. Расположено по обеим сторонам р. Большая Визинга (Визинъю), лев. притока Сысолы. Дл. 157 км. Соответственно село делится на две большие части: Талапöв «этот берег» и Мöдлапöв «тот, другой берег, другая сторона» … Топонимический словарь Республики Коми
