-
1 висувати
= ви́сунути, висо`вувати; см. висовувати1) высо́вывать, вы́сунуть; ( выставлять двигая) выдвига́ть, вы́двинуть2) (ставить; приводить в речи) перен. выдвига́ть, вы́двинуть; выставля́ть, вы́ставить3) (выделять кого, что, предлагать к избранию, к повышению по службе) выдвига́ть, вы́двинуть -
2 висовувати
см. висувати; = ви́сунути, висува`ти1) высо́вывать, вы́сунуть; ( выставлять двигая) выдвига́ть, вы́двинуть2) (ставить; приводить в речи) перен. выдвига́ть, вы́двинуть; выставля́ть, вы́ставить3) (выделять кого, что, предлагать к избранию, к повышению по службе) выдвига́ть, вы́двинуть -
3 висунути
I см. висувати II1) вы́сунуть; ( выставлять двигая) вы́двинуть2) (ставить; приводить в речи) перен. вы́двинуть; вы́ставить3) (выделять кого, что, предлагать к избранию, к повышению по службе) вы́двинуть
См. также в других словарях:
висувати — а/ю, а/єш і висо/вувати, ую, уєш, недок., ви/сунути, ну, неш, док., перех. 1) Сунучи, соваючи, переміщати що небудь наперед, на видне місце. || Витягати, виставляти що небудь ізсередини назовні. || Робити рух уперед якою небудь частиною тіла,… … Український тлумачний словник
висувати — 1) = висунути (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), виставляти, виставити, вихиляти, вихилити, вистромлювати, вистромляти, вистромити, висолоплювати, висолопити, вивалювати, вивалити, солопити (про язик) 2) = висовувати, висунути (сунучи,… … Словник синонімів української мови
висувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
ініціатива — и, ж. 1) Перший крок у якій небудь справі; почин. || (перев. мн.) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи. || Активна провідна роль у будь яких діях, заповзятливість. •• За ініціати/вою… … Український тлумачний словник
виставляти — I = виставити 1) (ставити назовні, забираючи звідки н.), виносити, винести, висовувати, висунути 2) (поміщати що н. у певному місці для публічного показу), експонувати II ▶ див. виводити I, виганяти I, випускати I, 1) … Словник синонімів української мови
пропонувати — I (висловлювати комусь пропозицію, побажання з наміром залучити до чогось, допомогти в чому н. тощо), висувати, висунути (перев. зі сл. пропозицію ), просити II ▶ див. висувати 3), радити … Словник синонімів української мови
акцентувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. і без додатка, 1) лінгв. Ставити наголос; наголошувати. || муз. Вирізняти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання. 2) перен. Висувати на перший план, підкреслювати яку небудь думку у висловлюванні,… … Український тлумачний словник
балотуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Висувати свою кандидатуру для балотування. 2) Пас. до балотувати … Український тлумачний словник
виборчий — а, е. Стос. до виборів. •• Ви/борча вла/да одна з незалежних і самостійних публічних влад в державі. Ви/борча заста/ва грошова сума, що її кандидат в депутати зобов язаний внести державі при своїй реєстрації. Ви/борча кампа/нія система… … Український тлумачний словник
вивалювати — юю, юєш, недок., ви/валити, лю, лиш, док. 1) перех.Вибивати сильним ударом; виламувати. 2) перех. Перекидаючи, нахиляючи, примушувати випасти з чого небудь великий предмет або велику кількість чогось. || Виставляти, висувати назовні повністю. ||… … Український тлумачний словник