-
1 вышученный
-
2 осмеивать
осмеять о(б)сміювати, о(б)сміяти, висміювати и висмівати, висміяти кого, що; пересміхати, брати на сміх, на посміх, на глум, на глузи. Срв. Смеяться над кем, Насмехаться. -нный - о(б)сміяний, висміяний, пересміяний, взятий на сміх, на посміх, на глум, на глузи.* * *несов.; сов. - осме`ятьосмі́ювати, осмія́ти, обсмі́ювати, обсмія́ти; ( высмеивать) висмі́ювати, ви́сміяти -
3 засмеивать
засмеять кого засміювати, засміяти, висміювати и висмівати, висміяти кого, (осмеять) обсміяти. [Люди чужії її засміють (Шевч.). Добре її там висміяли]. Засмеянный - засміяний, висміяний.* * *несов.; сов. - засме`ятьзасмі́ювати, -смі́юю, -смі́юєш, засмія́ти, -смію́, -сміє́ш -
4 высмеивать
высмеять висмівати, висміювати, (сов. висміяти) кого, глузувати, кепкувати з кого, на глузи брати, на глузи взяти кого. Высмеиваемый - висміюваний. Высмеянный - висміяний.* * *несов.; сов. - в`ысмеятьвисмі́ювати, висміяти
См. также в других словарях:
висміяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висміяти … Український тлумачний словник
висміяний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
посмішенний — а, е, діал. Висміяний, принижений … Український тлумачний словник