-
1 виплітати
I виплі́татисм. виплітуватиII випліта́ти= віплі́тувати, ви`плести1) выплета́ть, вы́плести; (крючком, спицами) вывя́зывать, вы́вязать; (освобождать, расплетая) вывива́ть, вы́вить; (украшать, вплетая) уплета́ть, уплести́2) ( создавать) перен. сплета́ть, сплести́3) перен. выду́мывать, вы́думать, сочиня́ть, сочини́ть, наплета́ть, наплести́ -
2 виплітувати
= виплі́тати, ви`плести1) выплета́ть, вы́плести; (крючком, спицами) вывя́зывать, вы́вязать; (освобождать, расплетая) вывива́ть, вы́вить; (украшать, вплетая) уплета́ть, уплести́2) ( создавать) перен. сплета́ть, сплести́3) перен. выду́мывать, вы́думать, сочиня́ть, сочини́ть, наплета́ть, наплести́ -
3 виплести
1) вы́плести; (крючком, спицами) вы́вязать; (освобождать, расплетая) вы́вить; (украшать, вплетая) уплести́2) ( создавать) перен. сплести́3) перен. вы́думать, сочини́ть, наплета́ть, наплести́ -
4 віплітувати
см. виплітати
См. также в других словарях:
виплітати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
виплітати — а/ю, а/єш і рідко виплі/тувати, ую, уєш, недок., ви/плести, ету, етеш; мин. ч. ви/плів, ви/плела, ви/плело; док., перех. 1) Виготовляти що небудь способом плетіння. 2) перен. Створювати що небудь в уяві, в думках. || розм. Вигадувати, видумувати… … Український тлумачний словник
виплітатися — а/ється і рідко виплі/туватися, ується, недок., ви/плестися, ететься, док. 1) перен. Створюватися в уяві. 2) тільки недок. Пас. до виплітати і виплітувати … Український тлумачний словник
виплітання — я, с. Дія за знач. виплітати … Український тлумачний словник
виплітувати — див. виплітати … Український тлумачний словник
виплести — див. виплітати … Український тлумачний словник
