-
1 випалювати
I = ви́палити(стрелять и перен.) выпа́ливать, вы́палитьII = ви́палити( огнём)1) выжига́ть, вы́жечь, выпа́ливать, вы́палить2) ( на поверхности) нажига́ть, наже́чь3) ( посуду на жару) выжа́ривать, вы́жарить4) ( расходовать на топку) иста́пливать, истопи́ть; изжига́ть, изже́чь; (только соверш.: нагреть топкой) истопи́ть5) ( обрабатывать посредством огня) техн. обжига́ть, обже́чь -
2 випалити
I см. випалювати I II(стрелять и перен.) вы́палитьIII( огнём)1) вы́жечь, вы́палить2) ( на поверхности) наже́чь3) ( посуду на жару) вы́жарить4) ( расходовать на топку) истопи́ть; изже́чь; ( нагреть топкой) истопи́ть5) ( обрабатывать посредством огня) техн. обже́чь
См. также в других словарях:
випалювати — I юю, юєш, недок., ви/палити, лю, лиш, док., перех. 1) Палячи, знищувати все де небудь. || Дуже висушуючи, знищувати (про рослинність). 2) Палити до кінця, витрачати повністю. 3) Наносити розжареним предметом знак, зображення на що небудь. 4)… … Український тлумачний словник
випалювати — 1 дієслово недоконаного виду палячи, знищувати все випалювати 2 дієслово недоконаного виду робити постріл, вистрелювати … Орфографічний словник української мови
випалити — I див. випалювати I. II див. випалювати II … Український тлумачний словник
викурювати — юю, юєш, недок., ви/курити, рю, риш, док., перех. 1) За допомогою диму виганяти кого небудь звідкись. 2) перен. Примушувати кого небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. || з кого – чого. Позбавляти кого , що небудь чогось.… … Український тлумачний словник
випал — у, ч. 1) спец. Дія за знач. випалювати I, випалити 4), 5). 2) Одночасний постріл із кількох рушниць, гармат; залп … Український тлумачний словник
випалювання — я, с. Дія за знач. випалювати I … Український тлумачний словник
випалюватися — юється, недок., ви/палитися, иться, док. 1) Піддаючись дії вогню, набувати нових якостей. 2) тільки недок. Пас. до випалювати I … Український тлумачний словник
випікати — а/ю, а/єш, недок., ви/пекти, ечу, ечеш, док.; мин. ч. ви/пік, пекла, пекло; наказ. сп. ви/печи; перех. 1) Тримаючи певний час у гарячій печі, духовці, виготовляти хліб та інші вироби з тіста. 2) Пропікати в достатній мірі, доводити до готовності … Український тлумачний словник
висмалювати — юю, юєш, недок., ви/смалити, лю, лиш, док., перех. 1) Дуже припікаючи, висушувати, випалювати (про сонце, вогонь). 2) розм. Випалюючи, витрачати (цигарку, тютюн і т. ін.) … Український тлумачний словник
напалювати — юю, юєш, недок., напали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) що і без додатка. Спалюючи дрова, вугілля і т. ін., нагрівати що небудь. 2) Перепалюванням виготовляти яку небудь кількість чогось. || Спалювати яку небудь кількість чогось. 3) Випалювати … Український тлумачний словник
палити — I палю/, па/лиш, недок. 1) перех. Знищувати вогнем. || Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим). 2) перех. і без додатка. Спалювати яку небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання … Український тлумачний словник
