-
1 виорювати
= ви́орати1) ( взрыхлять землю плугом) вспа́хивать, вспаха́ть, выпа́хивать, вы́пахать; (соверш.: закончить работу) отпаха́ть; (соверш.: много, всё) перепаха́ть2) ( извлекать из земли во время вспашки) выпа́хивать, вы́пахать -
2 виорати
см. виорювати1) ( взрыхлять землю плугом) вспаха́ть, вы́пахать; ( закончить работу) отпаха́ть; (много, всё) перепаха́ть2) ( извлекать из земли во время вспашки) вы́пахать
См. также в других словарях:
виорювати — юю, юєш, недок., ви/орати, рю, реш; наказ. сп. ви/ори; док., перех. 1) Орючи, обробляти яку небудь ділянку землі. 2) перен. Вкривати зморшками (про обличчя). 3) Орючи, вивертати, видобувати що небудь із землі … Український тлумачний словник
виорювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виорати — див. виорювати … Український тлумачний словник
виорювання — я, с. Дія за знач. виорювати 1), 3) … Український тлумачний словник
виорюватися — юється, недок., ви/оратися, еться, док. Пас. до виорювати 1), 3) … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
