виносити

См. также в других словарях:

• виносити — I в иносити див. виношувати. II вин осити о/шу, о/сиш; наказ. сп. вино/сь; недок., ви/нести, су, сеш; мин. ч. ви/ніс, несла, несло; док., перех. 1) Несучи, забирати кого , що небудь звідкись. || Несучи, доставляти куди небудь, в якесь місце або… …   Український тлумачний словник

• виносити — Виносити: підносити, дуже хвалити [IV] становити [46 2] …   Толковый украинский словарь

• виносити — винести 1) (захоплюючи із собою, залишати де н.), викидати, викинути 2) (ставити назовні, забираючи звідки н.) виставляти, виставити …   Словник синонімів української мови

• виносити — дієслово доконаного виду виносити дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• виношувати — виносити (довго, детально обмірковувати думку, ідею тощо), плекати, кохати, викохувати, викохати; голубити, пестити, леліяти, носити (про мрію, надію мати, містити в собі, зберігати) …   Словник синонімів української мови

• виноситися — I в иноситися див. виношуватися. II вин оситися о/шуся, о/сишся; наказ. сп. вино/сься; недок., ви/нестися, суся, сешся; мин. ч. ви/нісся, неслась, неслось; док. 1) Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки небудь або кудись. 2) тільки недок.,… …   Український тлумачний словник

• витаскувати — ую, уєш, недок., ви/таскати, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого , що небудь звідкись, кудись. || Витягати що небудь (застрягле, закріплене і т. ін.). || Витягати, виносити кудись нагору …   Український тлумачний словник

• постановляти — я/ю, я/єш, недок., постанови/ти, новлю/, но/виш; мн. постано/влять; док. 1) неперех. Приймати колективну ухвалу, виносити рішення (перев. на зборах, з їзді і т. ін.). || юр. Здійснюючи слідство, доходити певних висновків, виносити вирок (про… …   Український тлумачний словник

• присуджувати — ую, уєш, недок., присуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) кого на що, до чого, кому що, також з інфін. Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання (про суд). || з інфін. Вирішувати покарати когось у якийсь спосіб. 2)… …   Український тлумачний словник

• вивантажувати — ую, уєш, недок., ви/вантажити, жу, жиш, док., перех. Знімати, виносити вантаж, що перевозиться (машиною, підводою і т. ін.); виймати …   Український тлумачний словник

• вивітрювати — юю, юєш, недок., ви/вітрити, рю, риш, док., перех. 1) Видаляти, виносити що небудь із чогось рухом свіжого повітря, вітром. || перен. Стирати в пам яті, примушувати забувати. 2) Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію атмосферних явищ) …   Український тлумачний словник