-
1 виноватый
в чём винний (в сказуемом и винен), винуватий, провинний, (и провинен) (у) чому и чого. [Він (у) тому винен. Я (в) цьому не винна. Винний злочину]. Виноватый перед кем - винний (су)проти кого. Чем я перед вами виноват? - що я вам винен (провинен)? Що (чим) я вам завинив? Быть виноватым - бути винним, бути причиною, бути в вині, завинити кому чим. Я же не виноват, что… - я-ж не причиною, що… [Він тут ні в чім не причиною. Як я не в вині, так і не станеться мені. Простіть, люди добрі, може кому чим завинив]. Быть кругом (во всем) виноватым в чём - бути на всій причині, бути на [при] всій вині чого. Считать кого виноватым (и претендовать) в чём - мати жаль до кого за що. Виноват! - вибачайте, вибачте, пробачте.* * *винува́тий, ви́нний, прови́нний\виноватый! — ( извините) проба́чте!, ви́бачте!, вибача́йте!, дару́йте!
-
2 повинный
1) (виноватый) винуватий, винний у чому и чому. См. Виноватый. Повинен в этом деле - винний у цій справі. Я ни в чём не повинен - я нічим не винний, я нічим не завинив;2) повинен (подлежать) - підлягати чому. Виноватый повинен суду, казни - винуватий (провинець) підлягає судові, карі (страті);3) повинный, повинен - см. Обязан, Должен. [Що винен, віддати повинен];4) підлеглий; см. Подчинённый; (послушен) покірний, покірливий, слухняний. См. Послушный;5) (повинившийся) що повинився, що признався (до вини). Повинную голову и меч не сечёт - покірної голови й меч не бере.* * *1) (виновный) ви́нний, винува́тий2) ( покаянный) покая́нний; ( повинившийся) яки́й (що) повини́вся; ( покорный) покі́рний3) ( должен) пови́нен, -ви́нна, -ви́нно; (обязан чем-л.) завдя́чувати -
3 виновный
1) (виноватый) винний, провинний, винуватий. [За одного винного сто невинних гине]. Признать себя виновным - визнати свою провину, визнати себе за винного, признатися до вини;2) (служащий причиною) винний (винен), привиний (-винен), причинний (-чинен). [Хіба-ж причинен цар у тому, що ви коїте (Куліш). Рукою чоловікові біду зробиш, а очі нічого не провинні (Квітка)].* * *винува́тий, ви́нний, прови́нний -
4 Повинник
см. Виноватый, Виновник 3. -
5 Провинный
провинний; см. Виноватый, Виновный.
См. также в других словарях:
виноватый — См … Словарь синонимов
ВИНОВАТЫЙ — ВИНОВАТЫЙ, виноватая, виноватое; виноват, виновата, виновато. 1. Виновный, совершивший проступок, какое нибудь преступление. Не щадить ни правого ни виноватого. Быть виноватым в чем нибудь или в том, что или тем, что… «Ты виноват уж тем, что… … Толковый словарь Ушакова
Виноватый — Виноватый. В изолированных словах или группах слов могут выделяться такие суффиксы, которые лишены всякого значения. Это своего рода суффиксальные «фикции», упаковочные морфологические средства. Например, в прилагательном виноватый… … История слов
ВИНОВАТЫЙ — ВИНОВАТЫЙ, тить и пр. см. вина. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ВИНОВАТЫЙ — ВИНОВАТЫЙ, ая, ое; ат. 1. Виновный в чём н., совершивший проступок. В. в небрежности. В. перед товарищами. Без вины в. (о невиновном, к рый вынужден отвечать за чужую вину). 2. полн. Выражающий сознание виновности в чем н. В. взгляд. Виновато… … Толковый словарь Ожегова
виноватый — • виноватый, виновный, повинный, провинившийся Стр. 0097 Стр. 0098 Стр. 0099 Стр. 0100 Стр. 0101 Стр. 0102 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
виноватый — • глубоко виноватый … Словарь русской идиоматики
Виноватый в вине, правый в правде, а всякому греху покаяние. — Виноватый в вине, правый в правде, а всякому греху покаяние. См. КАРА ПРИЗНАНИЕ ПОКОРНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Виноватый винится, а правый ничего не боится. — Виноватый винится, а правый ничего не боится. См. ЧЕЛОВЕК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Виноватый — I м. разг. Тот, кто виноват. II прил. 1. Совершивший какой либо проступок, промах, провинившийся в чём либо, виновный. 2. разг. Являющийся причиной чего либо. 3. Выражающий, обнаруживающий сознание вины [вина 1.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Виноватый — I м. разг. Тот, кто виноват. II прил. 1. Совершивший какой либо проступок, промах, провинившийся в чём либо, виновный. 2. разг. Являющийся причиной чего либо. 3. Выражающий, обнаруживающий сознание вины [вина 1.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой