-
1 вимучувати
= ви́мучити1) ( истомлять кого) изму́чивать, изму́чить; выму́чивать, вы́мучить, измоча́ливать, измоча́лить; разму́чивать, разму́чить2) ( добиваться чего-нибудь чрезмерной настойчивостью) выму́чивать, вы́мучить -
2 вимучити
см. вимучувати1) ( истомлять кого) изму́чить; вы́мучить, измоча́лить; разму́чить2) ( добиваться чего-нибудь чрезмерной настойчивостью) вы́мучить
См. также в других словарях:
вимучувати — ую, уєш, недок., ви/мучити, чу, чиш, док., перех. 1) Украй знесилювати кого небудь, завдаючи фізичних або душевних мук. 2) Домагатися чого небудь, мучачи когось. || Видобувати що небудь із муками, з надмірними зусиллями … Український тлумачний словник
вимучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимучити — див. вимучувати … Український тлумачний словник
вимучування — я, с. Дія за знач. вимучувати … Український тлумачний словник
вимучуватися — уюся, уєшся, недок., ви/мучитися, чуся, чишся, док. 1) Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук. 2) тільки недок. Пас. до вимучувати … Український тлумачний словник
