вимови

См. также в других словарях:

• орфоепія — ї, ж. 1) Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої небудь мови. || Вимова слів відповідно до таких правил. •• Вока/льна орфое/пія сукупність правил вимови в процесі співу. 2) Розділ мовознавства, який вивчає норми літературної… …   Український тлумачний словник

• артикуляція — ї, ж. 1) лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука. •• Артикуля/ція мо/влення виразність вимови, членороздільність мовлення, виразне вимовляння слів. 2) …   Український тлумачний словник

• проривний — а/, е/. 1) лінгв. Такий, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних органів мови на шляху видихуваного повітря (про звуки мови). || у знач. ім. проривни/й, но/го, ч. Приголосний звук, за вимови якого відбувається змичка артикуляційних… …   Український тлумачний словник

• Синявский, Алексей Наумович — Алексей Наумович Синявский Дата рождения: 5 октября 1887(1887 10 05) Место рождения: Андреевка Дата смерти: 24 октября 1937(1937 10 24) …   Википедия

• альвеолярний — а, е, анат. Прикм. до альвеоли. Альвеолярна емфізема легень. •• Альвеоля/рна гіпервентиля/ція стан, коли хвилинний об єм вентиляції перевищує потреби організму в газообміні. Альвеоля/рна гіповентиля/ція стан, коли вентиляційний обмін газів у… …   Український тлумачний словник

• апостроф — а, ч. Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного, а також на місці пропущеного голосного …   Український тлумачний словник

• артикулема — и, ж. Руховий процес вимови звуків …   Український тлумачний словник

• вада — и, ж. 1) Негативна риса, особливість кого , чого небудь; недолік. || Фізичний недолік внаслідок захворювання або ушкодження організму, а також природжений. Вада вимови. || Пошкодження або неякісність чого небудь. 2) Те, що шкодить, має шкідливий… …   Український тлумачний словник

• вимовний — а, е. 1) Який виражає, виявляє внутрішні особливості, переживання (про очі, обличчя і т. ін.). || Який яскраво, виразно передає що небудь. 2) діал. Красномовний. 3) діал. Докірливий. 4) лінгв. Стос. до вимови. Вимовні норми …   Український тлумачний словник

• декламація — ї, ж. 1) Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. || Те саме, що декламування. 2) перен. Манера говорити штучно піднесено; пишномовні слова, промови. •• Музи/чна деклама/ція а) співвідношення мови й музики у вокальних… …   Український тлумачний словник

• дислалія — ї, ж., мед. Розлад мови; виявляється в порушенні вимови звуків …   Український тлумачний словник