-
1 вилічувати
I = ви́лічити( избавлять от болезни) выле́чивать, вы́лечить; изле́чивать, излечи́ть; врачева́ть, уврачева́тьII = ви́лічити( о действиях над числами) вычисля́ть, вы́числить, высчи́тывать, вы́считать; исчисля́ть, исчи́слить -
2 вилічити
I см. вилічувати I II( о действиях над числами) вы́числить, вы́считать; исчи́слитьIIIвы́лечить; излечи́ть; уврачева́тьIV см. вилічувати II
См. также в других словарях:
вилічувати — 1 дієслово недоконаного виду підраховувати вилічувати 2 дієслово недоконаного виду виліковувати рідко … Орфографічний словник української мови
вилічувати — I ую, уєш, недок., ви/лічити, чу, чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого , чого небудь; підраховувати. || Рахуючи, віддавати; відраховувати. || Вираховувати за що небудь певну суму грошей з платні. II ую, уєш, недок., ви/лічити,… … Український тлумачний словник
вилічити — I див. вилічувати I. II див. вилічувати II … Український тлумачний словник
вилічування — я, с. Дія за знач. вилічувати … Український тлумачний словник
злічувати — 1 дієслово недоконаного виду рахувати рідко злічувати 2 дієслово недоконаного виду виліковувати рідко … Орфографічний словник української мови
злічувати — I ую, уєш, недок., злічи/ти, злічу/, злі/чиш, док., перех. і без додатка, рідко. Способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого , чого небудь. II ую, уєш, недок., злічи/ти, злічу/, злі/чиш, док., перех., рідко. Лікуючи, відновлювати… … Український тлумачний словник
підраховувати — підрахувати (рахуючи, визначати кількість чогось, підсумовувати підрахунки), обчислювати, обчисляти, обчислити, обраховувати, обрахувати, облічувати, облічити, вираховувати, вирахувати, вилічувати, вилічити; прикидати, прикинути (перев.… … Словник синонімів української мови
рахувати — (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), лічити, вилічувати, вилічити; перераховувати, перерахувати (установлювати кількість кого / чого н.) Пор. підраховувати … Словник синонімів української мови
викладати — а/ю, а/єш, недок., ви/класти, аду, адеш і рідше ви/ложити, жу, жиш, док., перех. 1) Дістаючи, витягаючи звідки небудь, класти що небудь назовні, на щось. || Розкладати що небудь. 2) Класти в певному порядку шматки дерну, дерев яні бруски, камінці … Український тлумачний словник
виявлятися — виявитися 1) (про почуття, думки, наміри тощо ставати явним, помітним зовнішніми ознаками), проявлятися, проявитися, виражатися, виразитися, показуватися, показатися, пробиватися, пробитися, проглядати, проглянути, проступати, проступити,… … Словник синонімів української мови
