-
1 вилучати
= вилучитиto withdraw; to remove, to exempt, to exclude; ( частину тексту з книги) to expunge; ( монету з обігу) to immobilize; ( майно) to confiscate, to expropriate; юр. to immune -
2 вилучати
take away, except, delete, ( з документа) drop, exempt, ( за рішенням суду) impound, ( з обігу) redeem, ( з тексту документа тощо) strike down, strike off, withdraw -
3 вилучати з обігу
delete from turnover, immobilityize, retire, withdraw from circulation, withdraw from turnover -
4 вилучати
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > вилучати
-
5 вилучати
= ви́лучити2) ( выделять из стада) отделя́ть, отдели́ть -
6 вилучати
wyłuczatyдієсл. -
7 вилучати
матем. выделя́ть, изыма́ть, исключа́ть ( изымать - ещё), удаля́ть -
8 вилучати
ამოღება -
9 вилучати документ
Українсько-англійський юридичний словник > вилучати документ
-
10 вилучати із справи
Українсько-англійський юридичний словник > вилучати із справи
-
11 delete from turnover
-
12 immobilityize
-
13 take away
-
14 withdraw from circulation
English-Ukrainian law dictionary > withdraw from circulation
-
15 withdraw from turnover
-
16 вилучити
= вилучати -
17 impound
вилучати ( за рішенням суду), конфісковувати; заволодівати на підставі закону ( або повноважень); затримувати ( майно тощо); приймати на зберігання ( до суду); здавати на зберігання ( до суду) -
18 retake
вилучати річ з чужого володіння в порядку самодопомоги; брати повторно ( під варту тощо); повертати під варту ( особу)- retake into custody -
19 retire
вилучати з обігу; залишати (посаду), звільняти(ся) ( з посади тощо), виходити у відставку ( або на пенсію); погашати- retire for deliberation
- retire from government
- retire on a pension
- retire on reaching age limit -
20 strike an application
См. также в других словарях:
вилучати — а/ю, а/єш, недок., ви/лучити, чу, чиш, док., перех. 1) Вибирати, видаляти що небудь звідкись, зі складу чогось і т. ін. || Забирати що небудь у когось, конфіскувати. || Виводити з числа членів якоїсь організації, колективу і т. ін. || Викидати,… … Український тлумачний словник
вилучати — I = вилучити (про свійських тварин виділяти зі стада), відокремлювати, відокремити, розлучати, розлучити II ▶ див. викреслювати, відбирати I, 1) … Словник синонімів української мови
вилучати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викреслювати — викреслити (закреслюючи, вилучати слово, уривок із тексту, зі списку тощо), вилучати, вилучити, виключати, виключити, викидати, викинути, випускати, випустити, усувати, усунути … Словник синонімів української мови
викреслювати — юю, юєш, недок., ви/креслити, лю, лиш, док., перех. 1) Закреслюючи, вилучати слово, уривок із тексту. 2) перен. Відкидати, усувати. || Примушувати себе забути, не згадувати про кого , що небудь або вважати для себе неіснуючим. 3) Креслячи, робити … Український тлумачний словник
вилучання — я, с. Дія за знач. вилучати … Український тлумачний словник
вилучатися — а/ється, недок., ви/лучитися, иться, док. 1) діал. Траплятися. || безос. 2) тільки недок. Пас. до вилучати … Український тлумачний словник
вилучити — див. вилучати … Український тлумачний словник
вимивати — а/ю, а/єш, недок., ви/мити, ию, иєш, док., перех. 1) Миючи, робити кого , що небудь чистим. 2) Розмиваючи землю, ґрунт, утворювати заглибину, яр і т. ін. || Розмиваючи ґрунт, виносити з нього або відкривати щось. 3) хім. Вилучати за допомогою… … Український тлумачний словник
виминати — I а/ю, а/єш, недок., ви/м яти, мну, мнеш, док., перех. 1) Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що небудь. 2) Розминаючи що небудь, робити м яким. II а/ю, а/єш, недок., ви/минути, ну, неш, док., перех. Обминати, уникати … Український тлумачний словник
відлучати — а/ю, а/єш і рідко відлу/чувати, ую, уєш, недок., відлучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Відокремлювати від кого , чого небудь, позбавляти зв язку, порушувати стосунки з ким , чим небудь. •• Відлуча/ти від це/ркви кого проголошувати чужим церкві … Український тлумачний словник