-
1 виключне право
exclusive authority, exclusive entitlement, exclusive power, exclusive privilege, monopoly, prerogative power, prerogative right, prerogative, sole authority, sole power, sole right, undivided right -
2 виключне право
exclusive right(s), monopoly; ( на винахід) patent right(s) -
3 виключне право імпічменту
Українсько-англійський юридичний словник > виключне право імпічменту
-
4 виключне право продажу
Українсько-англійський юридичний словник > виключне право продажу
-
5 виключне право торгівлі
Українсько-англійський юридичний словник > виключне право торгівлі
-
6 надавати виключне право
Українсько-англійський юридичний словник > надавати виключне право
-
7 право
с1) тк. одн. ( наука) lawдержавне право — public ( political) law ( science)
звичаєве право — unwritten law; common law
кримінальне право — criminal law, penology
міжнародне право — international law; law of nations
вивчати право — to study law; to read for the law
2) ( обумовлена законом підстава) right; ( привілей) charterправо вето — ( the right of) veto
право голосу — the vote, suffrage, franchise
право вето — ( the) veto
право давності юр. — prescription, prescriptive right
права спадкоємця юр. — heirship
права користувача комп. — user rights, ( на доступ до ресурсів) user grant
права доступу комп. — privilege, access rights
право на володіння — title (to)
право на проживання — right ( permit) of residence
право користування — right of use, right of user, usufruct
права з сервітуту юр. — easement
виключне право — patent right, exclusive right
спадкове право — hereditary right; невід'ємне
права й обов'язки — rights and duties, rights and obligations
мати право — to have the right; to be entitled
позбавляти права — to debar ( from); to deprive someone of his right
позбавляти права голосу — to disfranchise, to debar one from voting
урізувати чиї-небудь права — to curtail smb.'s rights
позбавляти права (кого-небудь) — to deprive (smb.) of ( smb's) right
вступати в свої права — to come into one's own; to assert oneself; пред'являти
права — to lay claim (to), to assert one's claims
3) тк. мн. права посвідка licenceправа водія — driving licence; амер. driver's licence
-
8 виключне економічне право
Українсько-англійський юридичний словник > виключне економічне право
-
9 exclusive authority
-
10 exclusive entitlement
-
11 sole authority
-
12 undivided right
виключне право; пайове право, право на частку -
13 power of the purse
виключне право палати представників Конгресу США на внесення фінансових законопроектів, право гаманця -
14 sole right
виключне право; монопольне право -
15 stage right
виключне право на постановки п'єси; право на публічне виконання (п'єси, музичного твору) -
16 exclusive agency
-
17 exclusive export right
-
18 exclusive import right
-
19 exclusive marketing right
English-Ukrainian law dictionary > exclusive marketing right
-
20 exclusive power
виключне право ( або повноваження)
См. также в других словарях:
право — 1) (обумовлена певними обставинами можливість користуватися чимсь, робити щось); привілей, перевага, прероґатива (особливе, переважне, виключне) Пор. пільга 2) див. правознавство … Словник синонімів української мови
монополія — ї, ж. 1) без додатка і чого, на що, у чому. Виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т. ін. || Зосередження будь чого в розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи і т. ін. 2) перен … Український тлумачний словник
валютний — а, е. Стос. до валюти. Валютне законодавство. Валютні резерви. •• Валю/тна бі/ржа біржа, що здійснює купівлю та продаж валюти, а також проводить її котирування. Валю/тна блока/да заходи, що їх уживає держава для обмеження функціонування у країні… … Український тлумачний словник
патент — у, ч. 1) Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. || перен. Про чиєсь виключне право на що небудь. 2) Свідоцтво на право займатись торгівлею, промислом і т. ін. 3) заст. Документ про присвоєння чину, сану, звання, вченого… … Український тлумачний словник
виробник-монополіст — виробника/ монополі/ста, ч. Виробник, що має виключне право на виготовлення, випуск певної продукції … Український тлумачний словник
імунітет — у, ч. 1) мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. •• Акти/вний імуніте/т імунітет, який виникає внаслідок імунної відповіді організму на введення антигену.… … Український тлумачний словник
прерогатива — и, ж., книжн. Виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі … Український тлумачний словник
регалії — ій, мн. (одн. рега/лія, ї, ж.). 1) Предмети, що символізують монархічну владу (корона, скіпетр і т. ін.). 2) Предмети відзнаки (ордени, медалі). || Знаки розрізнення людей певних професій. 3) За часів феодалізму в Західній Європі – особливі… … Український тлумачний словник
Патент — документ, що засвідчує авторство винаходу і гарантує виключне право винахідника на створення, використання або продаж винаходу … Міжнародне комерційне право
біржова торгівля — організоване укладення цивільно правових угод, які ведуть до зміни права власності на цінні папери з обов’язковою наявністю в організатора торгівлі єдиного торговельного залу і правил торгівлі для осіб, що мають виключне право на укладення цих… … Глосарій термінів фондового ринку
монополія — іменник жіночого роду виключне право; об єднання з метою контролю ринку … Орфографічний словник української мови