-
21 acknowledged
adjвизнаний* * *aвизнаний; загальновизнаний -
22 admitted
adjвизнаний, загальновизнаний* * *aвизнаний, загальновизнаний; який зізнався -
23 avowed
adjвідверто визнаний* * *aвідкрито визнаний; загальновизнаний -
24 condemned
adj1) засуджений2) забракований, визнаний непридатним* * *a1) засуджений, присуджений2) забракований, визнаний непридатним3) проклятий, окаянний -
25 declared
adj1) оголошений; заявлений; проголошений2) явний; визнаний* * *a1) заявлений, оголошений, проголошений2) явний; визнаний; закінчений, повний -
26 established
adj1) визначений, доведений2) зміцнений, усталений, укріплений; укорінений3) визнаний4) закріплений5) біол. акліматизований6) офіційний, державний (про церкву)the E. Church — панівна церква
* * *a1) встановлений, доведений ( факт)2) зміцнілий, усталений, укорінений3) визнаний4) закріплений5) бioл. акліматизований -
27 licensed
adj2) ліцензований; патентований; дозволенийlicensed house (premises) — приміщення, в якому дозволено продавати спиртні напої
3) дипломований4) визнаний, відомий* * *a1) який має дозвіл, право, ліцензію, патент ( на що-небудь); несхв. узаконений2) дипломований; атестований; який має атестат або свідоцтво про закінчення навчального закладу3) визнаний; відомий4) ліцензійний -
28 oracle
1. n1) пророцтво, віщування2) оракул; храм (місце), де пророкували оракули3) жрець, оракул4) ірон. визнаний авторитет, суддя5) незаперечна істина6) путівник, порадник7) святе святих (у єврейському храмі)8) pl святе письмо; Біблія2. vпророкувати, передрікати, пророчити, провіщати, віщувати* * *I n1) ( у Стародавній Греції е Древньому Римі) пророкування; храм, оракул (місце, де віщали оракули); оракул, жрець2) часто ірон. визнаний авторитет, суддя; оракул; незаперечна істина3) путівник, дороговказ4) святая святих ( у єврейському храмі); pl священне писання, бібліяII v -
29 prevailing
adj1) превалюючий; переважаючий; що переважає; панівний2) поширений; визнаний; прийнятий; існуючийprevailingprevailing party — юр. сюрона. що виграла справу
* * *[pri'veiliç]a1) переважний, переважаючий; пануючий; який досяг мети; який домігся свогоprevailing party — юp. сторона, що виграла справу
2) розповсюджений, поширений, визнаний, прийнятий; існуючий -
30 recognized
adj1) визнаний, загальновизнаний (про думку тощо)2) законний; правомочнийrecognized merchant — торговець, який має патент
* * *a1) визнаний, загальновизнаний ( про думку)2) правочинний, законний -
31 unconvicted
adj юр.незасуджений; не визнаний винним* * *a; юр.незасуджений, що не визнаний виннним -
32 accredited
a1) акредитований, який має офіційні повноваження2) загальноприйнятий; визнаний3) гарантованої якості; якісний; визнаний як відповідний існуючим нормам; зареєстрований офіційно, акредитований -
33 accepted
загальноприйнятий, поширений; схвалений, визнаний, прийнятий; акцептований- accepted bill
- accepted definition
- accepted call
- accepted construction
- accepted interpretation
- accepted legal practice
- accepted norm
- accepted pairing
- accepted rule
- accepted standards
- accepted standards of behavior -
34 acquitted
виправданий, визнаний невинним; звільнений (від відповідальності, зобов'язання) -
35 adjudged delinquency
акт поведінки, визнаний делінквентним за судом -
36 adjudicated delinquency
акт поведінки, визнаний делінквентним (правопорушувальним) за судом -
37 adjudicated offender
злочинець, визнаний таким за рішенням суду -
38 admitted set-off
залік вимог, визнаний позивачем -
39 autrefois acquit
раніше вже виправданий (заява підсудного про те, що він вже був під судом за даний злочин і був визнаний невинним у його вчиненні) -
40 avowed
відкрито визнаний, загальновизнаний; задекларований; заклятий
См. также в других словарях:
визнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до визнати 1 3). 2) у знач. прикм. Який одержав загальне визнання, відомий усім чи багатьом … Український тлумачний словник
визнаний — 1 дієприкметник від: визнати визнаний 2 прикметник який одержав загальне визнання … Орфографічний словник української мови
дебітор — а, ч., бухг. 1) Те саме, що боржник. 2) Юридична чи фізична особа, яка має грошову або майнову заборгованість підприємству, організації чи установі. •• Неплатоспромо/жний дебіто/р дебітор, визнаний судовими органами неплатоспроможним … Український тлумачний словник
канонічний — а, е. 1) церк. Стос. до канону або який є каноном (у 1 знач.). •• Каноні/чне пра/во сукупність норм, що містяться в правилах, встановлених церквою. 2) церк. Узаконений церквою як Святе Письмо; який входить до складу канону (у 3 знач.). Канонічні… … Український тлумачний словник
легальний — а, е. Визнаний, дозволений законом; який має законну силу; узаконений. || Який використовує дозволені законом можливості, який ґрунтується на використанні цих можливостей … Український тлумачний словник
світовий — I а/, е/. 1) розм. Прикм. до світ I 1). 2) Стос. до світу (див. світ I 2)). || Який буває на світанку. •• Від світово/ї зорі/ до вечі/рньої з раннього ранку до пізнього вечора. До зорі/ світово/ї до сходу сонця … Український тлумачний словник
святитель — я, ч., церк. 1) Урочиста назва вищої особи духовної ієрархії – архієрея. 2) Той, хто провів своє життя в служінні Богу й після смерті визнаний небесним заступником віруючих … Український тлумачний словник
титулований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до титулувати. || титуло/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має титул (у 1 знач.); вельможний. || Який одержав найменування, що свідчить про визнання заслуг, високих якостей; визнаний. Титулований… … Український тлумачний словник
трафарет — у, ч. 1) Платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні. || Малюнки, літери тощо, зроблені за допомогою такого приладу. 2) перен. Загальноприйнятий або визнаний зразок,… … Український тлумачний словник
тридцятьчетвірка — и, ж., розм. Легендарний танк Т 34, що був на озброєнні Радянської Армії в часи Другої світової війни; визнаний кращим усіма військовими спеціалістами воюючих сторін … Український тлумачний словник
шлюб — у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганати/чний шлюб книжн. офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав… … Український тлумачний словник