-
1 виганяти
I ви́ганяти(по чо́му) вы́бегать (что), изры́скать (что)II виганя́ти= виго́нити, ви`гнати1) выгоня́ть, вы́гнать, изгоня́ть, изгна́ть; (заставлять уйти, уехать) удаля́ть, удали́ть; ( выбрасывать) изверга́ть, изве́ргнуть, исторга́ть, исто́ргнуть; вышиба́ть, вы́шибить2) (спирт, дёготь) выгоня́ть, вы́гнать, выку́ривать, вы́курить -
2 вигнати
см. виганяти1) вы́гнать, изгна́ть; (заставлять уйти, уехать) удали́ть; ( выбрасывать) изве́ргнуть, исто́ргнуть; вы́шибить2) (спирт, дёготь) вы́гнать, вы́курить -
3 вигонити
см. виганяти1) выгоня́ть, изгоня́ть; (заставлять уйти, уехать) удаля́ть; ( выбрасывать) изверга́ть, исторга́ть; вы́шибить2) (спирт, дёготь) выгоня́ть, выку́ривать
См. также в других словарях:
виганяти — I виган яти я/ю, я/єш і виго/нити, ню, ниш, недок., ви/гнати, ви/жену, ви/женеш, док. 1) перех. Примушувати кого небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь… … Український тлумачний словник
виганяти — I [ви/ган атие] н айу, н айеиш, док. II [виеган’а/тие] н а/йу, н а/йеиш, недок … Орфоепічний словник української мови
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
виганяти — дієслово доконаного виду довго бігати виганяти дієслово недоконаного виду примушувати йти геть; витягуватися; виробляти; отримувати шляхом перегонки … Орфографічний словник української мови
виволивати — виганяти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гнати — жену/, жене/ш і гони/ти, гоню/, го/ниш, недок. 1) перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. || перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди небудь із якоюсь метою. || розм. Спрямовувати рух чого небудь. 2) перех. Примушувати швидко… … Український тлумачний словник
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови
виганяння — я, с. Дія за знач. виганяти … Український тлумачний словник
виганятися — I в иганятися яюся, яєшся, док. Багато бігаючи, втомитися. II виган ятися я/юся, я/єшся, недок., ви/гнатися, ви/женуся, ви/женешся, док. 1) Виростати високим, дуже витягуватись у процесі росту. 2) тільки недок. Пас. до виганяти … Український тлумачний словник
вигнати — див. виганяти … Український тлумачний словник
вигонити — див. виганяти … Український тлумачний словник