вивіряти

См. также в других словарях:

• вивіряти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вивіряти — я/ю, я/єш, недок., ви/вірити, рю, риш, док., перех. 1) Ретельно перевіряти точність, правильність або придатність чого небудь. 2) Випробовувати когось у чомусь …   Український тлумачний словник

• вивірити — див. вивіряти …   Український тлумачний словник

• вивірювання — я, с. Дія за знач. вивіряти …   Український тлумачний словник

• вивіряння — я, с. Дія за знач. вивіряти …   Український тлумачний словник

• вивірятися — я/ється, недок. Пас. до вивіряти …   Український тлумачний словник

• перевіряти — перевірити (з ясовувати правильність, точність, придатність чогось; розпитувати кого н. із метою з ясування певних якостей, знань тощо); вивіряти, вивірити (ретельно з метою встановлення точности, наявности, відповідности); звіряти, звірити… …   Словник синонімів української мови

• звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… …   Український тлумачний словник

• виважувати — ую, уєш і розм. виважа/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/важити, жу, жиш, док. 1) перех.Визначати вагу якого небудь предмета. 2) перех. Вивіряти правильність ваги, терезів. 3) перех., перен. Всебічно обмірковувати; оцінювати. 4) перех. Підіймати предмет… …   Український тлумачний словник

• юстирувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. Точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм, оптичні системи, об єктиви тощо …   Український тлумачний словник

• провішувати — I ую, уєш, недок., прові/сити, і/шу, і/сиш, док., перех. Перевіряти прямизну чого небудь. II ую, уєш, недок., провіши/ти, шу/, ши/ш, док., перех., геод. Те саме, що вивішувати II …   Український тлумачний словник