Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

взятися

  • 1 взятися

    Українсько-англійський словник > взятися

  • 2 взятися

    wzjatysja
    дієсл.

    Українсько-польський словник > взятися

  • 3 за: взятися за роботу

    işni başlamaq; далеко за північ – yarı geceden soñ; говорили за мене, за нього – onıñ aqqında, menim aqqında ayta ediler; за два дні – eki kün içinde; за три тижні – üç artadan soñ; за річкою – özenniñ o yağında; пошліть за лікарем – ekimge yollañız; за власним бажанням – öz ihtiyarınen; за пропозицією – (onıñ) teklifnen; за допомогою – (onıñ) yardımınen

    Українсько-турецький словник > за: взятися за роботу

  • 4 jąć się

     взятися

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > jąć się

  • 5 podjąć się

     взятися

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > podjąć się

  • 6 wziąć się

     взятися

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > wziąć się

  • 7 Заинде[и]веть

    взятися (укритися, запушитися) инеєм, памороззю, намороззю.

    Русско-украинский словарь > Заинде[и]веть

  • 8 Наструпеть

    взятися струпом, заструпитися.

    Русско-украинский словарь > Наструпеть

  • 9 zabrać się

     взятися; забратися

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > zabrać się

  • 10 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 11 обращаться

    обратиться
    1) см. Оборачиваться, оборотиться. -щаться, -титься в бегство - кидатися, кинутися, пускатися, пуститися навтіки, навтікача, (насм.) п'яти показати, п'ятами накивати. -щаться вспять - повертати, -ся, повернути, -ся назусп'ять, назуспіт. См. Вспять. Кровь -ется в жилах - кров кружляє (циркулює) по (в) жилах;
    2) (вокруг чего) - см. Оборачиваться 2;
    3) к кому, чему - звертатися, звернутися до кого, вдаватися, вдатися, податися до кого, ударятися, ударитися до кого, кидатися, кинутися до кого, привертатися, привернутися до кого, до чого. [Звертається до різних установ. Жінки вдавались одна до однієї словами (Грінч.). Вона вдарилась до знахарки. Сила людей привернулось до українства]. -ся к кому по делу - вдатися до кого з справою, у справі. -ся с речью (словами) к кому - звертатися, звернутися (з) словом (словами) до кого, вдаватися, вдатися словами до кого, озиватися, озватися до кого;
    4) во что - см. Оборачиваться 4, а также - повертатися, повернутися на кого, на що. [Невже затишне займище на озері повернеться на комору крадених речей?], братися, взятися чим. -титься в кого - обернутися, повернутися (несов. обертатися, повертатися), (о мног.) пообертатися на (у) кого или ким. -титься, -щаться в пламя - взятися (братися) полум'ям. -титься в пар - узятися (несов. братися) парою; (в воду) взятися (понятися) водою. [Сніг понявся (взявся) водою. Сіль узялася водою]; (в дым) здимніти; (в прах) спорохнавіти; (в камень) скам'яніти, брусом побратися, взятися. [Од його лікарства усе в животі брусом побралось (Г. Барв.)]. -ся во что (худшее) - зіходити, зійти на кого, на що, переводитися, перевестися на що. [I ми колись були добрі, а ось-же довелось зійти на ледащо (М. Вовч.). Як почав пити горілку, то й перевівся на ка-зна-що]. -ся в ничтожество - звестися ні на що. См. ещё Превращаться;
    5) с кем - поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися, заходити, поступувати з ким, трактувати кого. Не уметь -ться в обществе - не знати звичаю доброго, не вміти поводитися серед людей.
    * * *
    несов.; сов. - обрат`иться
    1) (поворачиваться в каком-л. направлении) поверта́тися, поверну́тися, оберта́тися, оберну́тися; ( устремляться) зверта́тися, зверну́тися
    2) (приниматься за что-л., направлять свою деятельность на что-л.) зверта́тися, зверну́тися; бра́тися, узя́тися
    3) (адресоваться к кому-л. со словами, просьбой) зверта́тися, звернутися; ( прибегать) удава́тися, уда́тися; ударя́тися, уда́ритися; диал. оберта́тися, оберну́тися
    4) (превращаться, переходить из одного состояния в другое) перетво́рюватися, перетвори́тися и поперетво́рюватися, оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися; ( переходить в новую веру) наверта́тися, наверну́тися, прийма́ти, прийня́ти
    5) (несов.: вращаться) оберта́тися
    6) (несов.: находиться в обращении) эк. оберта́тися; ( иметь хождение) бути в о́бігу, ма́ти о́біг
    7) (несов.: вести себя) пово́дитися, обхо́дитися; ( относиться) ста́витися
    8) (несов.: пользоваться чём-л., применять что-л.) пово́дитися; (с орудием, инструментом) ору́дувати
    9) строит. (несов.) поверта́тися, оберта́тися; направля́тися, спрямо́вуватися; зверта́тися, спрямо́вуватися; перево́дитися; наверта́тися; оберта́тися; перетво́рюватися, оберта́тися, перево́дитися; поверта́тися; переверта́тися, перекида́тися; поверта́тися, ужива́тися

    Русско-украинский словарь > обращаться

  • 12 set

    I
    1. n
    1) комплект, набір; колекція
    6) вставні зуби; вставна щелепа
    2) сервіз
    3) гарнітур
    4) прибор, приладдя

    toilet (dressing-table) set — туалетний прибор

    5) комплект видання (журналу, газети)
    6) серія, ряд; система; сукупність
    7) група, компанія, коло, склад (команди)
    8) набір, склад (студентів тощо)
    9) банда, ватага; зграя
    10) театр. декорація
    11) кін. знімальний майданчик
    12) прилад, апарат; установка; агрегат
    13) радіоприймач, радіоапарат
    14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле
    15) збірн. церковні дзвони
    16) умебльована квартира
    17) упряжка
    18) брущатка
    19) спорт. партія (частина матчу); сет (теніс)
    20) розстановка гравців
    21) гірн. оклад кріплення
    22) мат. множина
    23) друк. гарнітура шрифту
    24) друк. набір
    25) тк. sing лінія, загальні контури
    26) будова, конфігурація, статура
    27) напрям (вітру, ріки)
    28) спрямованість; тенденція
    29) нахил, відхилення
    30) поет. захід (сонця)
    31) нора борсука
    32) затримка, зупинка
    33) молодий пагонець; зав'язь
    34) садивний матеріал
    35) тех. ширина розводу (пилки)
    36) буд. осідання (споруд)
    37) тех. залишкова деформація
    38) тех. обтискач
    39) друк. товщина (літери)
    40) твердіння; тужавіння (цементу)

    to make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність

    2. adj
    1) нерухомий, закляклий
    2) певний; постійний; визначений
    3) незмінний, непорушний; постійний
    4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний
    5) заздалегідь обумовлений
    6) упертий, наполегливий, настирливий
    7) умисний, навмисний
    8) готовий, ладний (зробити щось)
    9) вбудований, прикріплений

    set fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи

    set onionбот. цибуля-сіянка

    set screwтех. установочний гвинт

    to be sharp set — бути голодним, зголодніти

    to get set — товстіти, гладшати

    II
    v (past і p.p. set)
    1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати

    to set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече

    to set an ambushвійськ. влаштувати засідку

    to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову

    to set smb. at naught — зневажати когось

    2) звич. pass. розташовуватися; знаходитися

    a little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа

    3) садовити
    4) уставляти, вправляти
    5) повертати, спрямовувати
    6) готувати, підготовляти; споряджати

    set!спорт. увага!, приготуватися!

    7) установлювати, визначати, призначати

    to set the courseспорт. визначити (виміряти) дистанцію

    8) пасувати, личити, бути до лиця
    9) здавати в оренду
    10) перевозити, доставляти
    11) робити ставку; віддавати в заставу
    12) сидіти (за столом)
    13) сідати (за стіл)
    14) установлювати, регулювати
    15) мор. пеленгувати
    16) робити кладку, мурувати
    17) сідати, заходити (про сонце)

    I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм

    19) ставити (завдання, мету)
    20) задавати (уроки)
    21) ставити (запитання)
    22) подавати (приклад)
    23) запроваджувати (моду); впроваджувати
    24) стискати, зціплювати (зуби)

    to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення

    25) стискуватися, зціплятися
    26) ставати нерухомим, застигати
    27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)
    28) згущуватися, скипатися, зсідатися
    29) сформуватися
    30) формувати (характер); розвивати (м'язи)
    31) ставити (рекорд)
    32) накривати (стіл)
    33) вправляти (суглоби)
    34) зростатися (про кістки)
    35) вставляти в оправу
    36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо)
    37) укладати (волосся)

    to set one's hair — робити зачіску; укладати волосся

    39) аранжувати
    40) подавати (сигнал)
    41) гострити, правити (ніж)
    42) виставляти (вартових)
    43) висаджувати (на берег)
    44) покладати (надії); накладати (заборону)
    45) накладати (штраф тощо)
    46) прикладати, ставити (печатку)
    47) садити, саджати (рослину)
    48) прийматися (про дерева)
    49) утворювати зав'язь
    50) складати, розробляти, перевіряти
    51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)
    52) примушувати рухатися (в певному напрямі)
    54) підсипати (квочку)
    55) підкладати (яйця під квочку)
    56) саджати в піч (хліб)
    57) установлюватися (про погоду)
    58) розтягувати (шкіру)
    59) закріпляти (фарбу)
    60) друк. набирати (шрифт)
    61) налагоджувати (верстат)
    62) збивати (заклепку)

    set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)

    set apartа) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги

    set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати

    set backа) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати

    set byа) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати

    set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати

    set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська

    set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати

    set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи

    set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити

    set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу

    set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати

    set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати

    set toа) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)

    set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати

    to set about smth. — братися за щось; починати робити щось

    to set free — звільнити, визволити

    to set smb. wrong — вводити когось в оману

    to set at readyвійськ. приводити в готовність

    to set goingа) запускати (машину тощо); б) починати діяти

    to set sail — вирушити у плавання, почати подорож

    to set smb.'s back up — роздратовувати когось

    to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі

    to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад

    * * *
    I [set] n 0. [set] n
    1) тк.; sing загальні обриси, лінія
    2) будова; конфігурація; статура
    3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення
    4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)
    6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)
    7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)
    8) миcл. стойка
    9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу
    10) бyд. осідання ( споруд)
    11) тex. залишкова деформація
    12) тex. обтискач, державка
    13) пoлiгp. товщина ( літери)
    II [set] a
    1) нерухомий; застиглий
    2) певний, твердо встановлений, постійний

    set price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний

    set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний

    3) встановлений (законом, традицією)
    4) заздалегідь встановлений, обумовлений
    5) упертий, наполегливий; завзятий
    7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)
    8) вбудований, прикріплений
    III [set] v
    ( set)
    1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення
    2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися
    3) саджати, посадити
    4) насаджувати, надягати
    5) (in) вставляти
    6) направляти; повертати

    to set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію

    7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності
    8) встановлювати, визначати, призначати

    to set the style /tone/ — задавати тон

    to set the coursecпopт. виміряти дистанцію

    9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)
    10) тex. встановлювати, регулювати
    11) мop. пеленгувати
    12) бyд. робити кладку
    13) сідати, заходити ( про небесні світила)
    14) ставити (стрілку, годинник)
    15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)
    17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)
    18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)
    19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)
    20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)
    21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)
    22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)
    25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)
    27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)
    28) укладати ( волосся); зробити укладку
    31) гострити, правити ( ніж)
    33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)
    35) накладати (заборону, штраф)
    36) ставити, прикладати ( печатку)
    37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)
    38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)
    39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)
    40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)
    45) cпeц. розтягувати ( шкіру)
    47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)
    49) тex. осаджувати ( заклепку)
    50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей
    51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь
    52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу
    53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь
    54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь
    55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь
    56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь
    57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

    to set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)

    58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися
    59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь
    60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)
    61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь
    62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь
    63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху
    64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь
    65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь
    66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь
    67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь
    68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь
    69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

    to set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > set

  • 13 set

    I [set] n 0. [set] n
    1) тк.; sing загальні обриси, лінія
    2) будова; конфігурація; статура
    3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення
    4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)
    6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)
    7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)
    8) миcл. стойка
    9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу
    10) бyд. осідання ( споруд)
    11) тex. залишкова деформація
    12) тex. обтискач, державка
    13) пoлiгp. товщина ( літери)
    II [set] a
    1) нерухомий; застиглий
    2) певний, твердо встановлений, постійний

    set price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний

    set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний

    3) встановлений (законом, традицією)
    4) заздалегідь встановлений, обумовлений
    5) упертий, наполегливий; завзятий
    7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)
    8) вбудований, прикріплений
    III [set] v
    ( set)
    1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення
    2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися
    3) саджати, посадити
    4) насаджувати, надягати
    5) (in) вставляти
    6) направляти; повертати

    to set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію

    7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності
    8) встановлювати, визначати, призначати

    to set the style /tone/ — задавати тон

    to set the coursecпopт. виміряти дистанцію

    9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)
    10) тex. встановлювати, регулювати
    11) мop. пеленгувати
    12) бyд. робити кладку
    13) сідати, заходити ( про небесні світила)
    14) ставити (стрілку, годинник)
    15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)
    17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)
    18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)
    19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)
    20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)
    21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)
    22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)
    25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)
    27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)
    28) укладати ( волосся); зробити укладку
    31) гострити, правити ( ніж)
    33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)
    35) накладати (заборону, штраф)
    36) ставити, прикладати ( печатку)
    37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)
    38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)
    39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)
    40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)
    45) cпeц. розтягувати ( шкіру)
    47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)
    49) тex. осаджувати ( заклепку)
    50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей
    51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь
    52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу
    53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь
    54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь
    55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь
    56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь
    57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

    to set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)

    58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися
    59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь
    60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)
    61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь
    62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь
    63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху
    64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь
    65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь
    66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь
    67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь
    68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь
    69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

    to set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > set

  • 14 заниматься

    заняться
    I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;
    2) см. Заимствоваться.
    II. Заниматься, заняться -
    1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;
    2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;
    3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.
    * * *
    I
    позича́тися
    II несов.; сов. - зан`яться
    1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

    \заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́

    \заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти

    \заниматься ться — ремесло́м

    сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти

    \заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти

    2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

    \заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті

    3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися
    III несов.; сов. - зан`яться
    1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься
    2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

    \заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є

    Русско-украинский словарь > заниматься

  • 15 tooth

    1. n (pl teeth)
    1) зуб

    a loose tooth — зуб, що хитається

    the crown (the neck) of a tooth — коронка (шийка) зуба

    the root (the fang) of a tooth — корінь зуба

    to extract (to pull out) smb.'s tooth — виривати комусь зуб

    to fill (to stop) smb.'s teeth — пломбувати комусь зуби

    2) тех. зуб, зубець

    fed to the teeth — ситий донесхочу, набридло; остогидло

    to lie in one's teeth — зухвало брехати; брехати просто у вічі

    to have a sweet tooth — бути ласуном, любити ласощі

    tooth and nail — з усієї сили, не шкодуючи сил

    to fight (to struggle) tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть

    to show one's teeth — показувати пазурі, говорити погрозливим тоном; огризатися

    to throw (to cast) smth. in smb.'s teeth — кидати комусь в обличчя докір

    2. v
    1) нарізувати зубці (зуби)
    2) зачіпляти (ся)
    3) гризти
    * * *
    I n; (pl teeth)

    milk /calf's, primary, first, babys, deciduous/ teeth — молочні зуби

    second /permanent/ teeth — постійні зуби

    false /artificial, prosthetic/ teeth — штучні зуби

    a set of false teeth — штучні зуби, вставна щелепа

    natural teeth — "свої" зуби

    even [buck]teeth — рівні [виступаючі вперед]зуби

    anterior /front/ teeth — передні зуби

    posterior /back/ teeth — задні зуби

    lower /mandibular/ teeth — нижні зуби

    upper /maxillary/ teeth — верхні зуби

    unerupted /impacted/ tooth — зуб, що не прорізається

    loose tooth — зуб, що хитається

    the crown [the neck]of a tooth — коронка [шийка]зуба

    to stop /to fill/ smb s teeth — пломбувати кому-н. зуби

    to extract /to pull out/ smb s tooth — видаляти кому-н. зуб

    to knock smb s tooth out — вибити кому-н. зуб

    to set /to clench/ one's teeth — зціпити зуби [див. є]

    to say smth between one's teeth — процідити що-н. крізь зуби

    2) cпeц. зубець, зуб, зубок
    3) вкус, любов (до їжі, пиття)

    tooth and nail — щосили, всіма силами, не жаліючи сил

    to fight /to struggle/ tooth and nail — боротися не на життя, а на смерть

    to go at it tooth and nail — енергійно прийнятися за що-н.

    fed to the teeth — ситий по горло; набридло

    from the teeth forward (s) /out-ward (s)/, from ones teeth — icт. нещирий, не від душі

    in the teeth of smth — не дивлячись на, не зважаючи на що-н.

    in the teeth of the wind — прямо проти вітру; перед лицем чого-н.

    in the teeth of death — перед лицем смерті; віч-на-віч із смертю

    to cut ones teeth — робити перші кроки, набувати першого досвіду

    to cast /to throw, to fling/ smth in smb 's teeth — = кидaти кoмy-н у обличчя докір

    to get /to sink/ ones teeth into smth — гаряче взятися за що-н.

    it's something to get one's teeth into — це справа, що стоїть, за неї варто узятися

    to put teeth in /into/ smth — зробити що-н. дієвим /еффективнішим/; to lie in smb 's teeth нахабно /безсоромно/ брехати кому-н.; брехати ( прямо) в очі кому-н.

    to set the teeth on edge — кидати в тремтіння; = мурашки по шкірі забігали

    to set ones teeth for smth — зціпити зуби, настроїтися рішуче на що-н.; приготуватися до сутички [див. 1]

    to kick smb in the teeth — ображати кого-н.; відкидати кого-н., відвертатися від кого-н.; = плюнути в обличчя кому-н

    to knock smb 's teeth in — дати в зуби кому-н.; набити кому-н. морду

    to escape by /with/ the skin of ones teeth — див

    skin I — є

    to draw smb 's teeth — = вирвати жало у змій

    to hide one's teethicт. ховати кігтики

    to show /to bare/ ones teeth — говорити загрозливо, огризатися; = показивати кігтики

    if you cannot bite, never show your teeth — пpиcл. якщо не можеш кусатися, не показуй зуби

    II
    1) υl. нарізувати зубці, зубцями
    2) зачіпляти; зачіплятися

    English-Ukrainian dictionary > tooth

  • 16 wade

    1. n
    1) перехід убрід
    2) брід
    2. v
    1) переходити вбрід

    to wade (across) a river — перейти річку вбрід

    2) насилу просуватися, пробиратися (по багну, снігу тощо)
    3) переборювати щось важке (нудне) (тж wade through)
    4) амер., розм. накинутися, взятися за щось (тж wade in, wade into)
    5) вступати (в суперечку, боротьбу) (тж wade in, wade into)
    * * *
    I [weid] n II [weid] v
    1) переходити убрід, брести
    2) пробиратися, іти з трудом (по піску, снігу)
    3) (in, into) увійти ( у воду); вступити (в суперечку, в боротьбу); встряти ( в розмову); зіткутись; накинутись; енергійно взятись ( за що-небудь) to wade in /into/ work взятися за роботу

    English-Ukrainian dictionary > wade

  • 17 лёд

    лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.
    * * *
    лід, род. п. льо́ду, кри́га

    \лёд тро́нулся — кри́га пішла́ (ру́шила, скре́сла), лід пішо́в (ру́шив)

    Русско-украинский словарь > лёд

  • 18 подбочениваться

    подбочениться, подбочиться братися, взятися в боки, під боки, (реже) взятися бока. [Взявся під боки та й думає, що пан]. -чась, -ченившись - узявшись під боки (в боки, бока), руки в боки. [Руки в боки та й ну танцювати].
    * * *
    несов.; сов. - подбоч`ениться и подб`очиться
    бра́тися в (під) бо́ки, взя́тися в (під) бо́ки

    Русско-украинский словарь > подбочениваться

  • 19 пускаться

    пуститься
    1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;
    2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;
    3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];
    4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`иться
    1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити
    2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися
    3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися
    4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

    Русско-украинский словарь > пускаться

  • 20 grip

    n схоплювання; стиснення
    - to come to grips with a problem серйозно взятися за проблему, постаратися вирішити проблему
    - to get to/ at grips with a problem серйозно взятися за проблему, постаратися вирішити проблему

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > grip

См. также в других словарях:

  • взятися — [ўз а/тиес а] = узятися в із му/с а, в і/з меис :а, в і/з меиц :а, в і/з муц :а; мин. ўз а/ўс а, ўз ала/с а; нак. в із ми/с а, в із м і/ц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • взятися — див. узятися …   Словник синонімів української мови

  • взятися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • взятися — вирушити, відправитися …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • взятися —  (да се) заема; (да се) отворя; (да се) извърша …   Църковнославянски речник

  • ймитися — Імитися, ймитися: взятися, зловитися [I] взятися, зловитись, вхопитись за щось [21] вхопитися, взятися за щось; зупинитися (при березі) [IV] …   Толковый украинский словарь

  • Самойлович, Иван Самойлович — гетман запорожского войска, сын священника, уроженец правобережной Украины; "во время тогобочной руины и раззорения" С. вместе с отцом своим переселился в местечко Красный Колядин (Черниговской губ.), где отец его получил приход.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • заповзятися — візьму/ся, ві/зьмешся, док. 1) з інфін.Поставити собі за мету зробити що небудь. 2) з інфін. і без додатка. Розпочати що небудь робити, енергійно взятися до якоїсь справи. || на кого, проти кого, розм. Завзято діяти, намагаючись нашкодити кому… …   Український тлумачний словник

  • зашкарубнути — ну, неш, док. 1) Взятися цупкою кіркою, стати шкарубким, жорстким. 2) перен. Зупинитись у своєму розвитку, не піддаючись впливові нового, прогресивного …   Український тлумачний словник

  • побратися — беру/ся, бере/шся, док. 1) Взятися за що небудь або один за одного (про всіх чи багатьох). Побратися за руки. 2) розм. Піти, відправитися куди небудь. || Вилізти, піднятися на що небудь або куди небудь. 3) Поженитися. 4) тільки 3 ос., чим, розм.… …   Український тлумачний словник

  • посплітатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. Переплівшись, утворити одне ціле, Сплестися разом (про багато чого небудь). || у сполуч. зі сл. руками, пальцями. Міцно взятися за руки (про багатьох). || перен. Поєднатись у відчутті, збігтися в часі вияву (про… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»