взувати

 взувати

несов.; сов. - соскользн`уть

1) зіско́взувати, -зую, -зуєш, зісковзну́ти, зско́взувати, зсковзну́ти, зіско́взуватися, зісковзну́тися, зско́взуватися, зсковзну́тися, зслиза́ти, зслизну́ти и зсли́знути и зсли́зти, зіслиза́ти, зіслизну́ти и зісли́знути; (скользя, сдвигаться со своего места, падать) зсо́вуватися (зсо́вуюся, зсо́вуєшся) и зсува́тися, зсу́нутися и мног. позсо́вуватися и позсува́тися

2) (скользя, спускаться сверху вниз) зіско́взувати, зісковзну́ти, зско́взувати, зсковзну́ти

3) ( исчезать) зслиза́ти, зслизну́ти и зсли́зти, зіслиза́ти, зісли́зну́ти

1) черевик, туфля

2) підкова

3) залізний полозок

4) тех. трак; ланка (гусениці)

5) тех. колодка; башмак

6) наконечник, насадка

7) с.г. решітний стан

v (past і p.p. shod)

1) взувати

2) підковувати

3) підбивати, підшивати, обшивати (чимсь)

* * *

1) туфля, черевик

2) підкова

3) залізний полоз

4) тex. ланка гусениці, трак

5) тex. колодка; башмак

6) бyд. наконечник, насадка ( палі)

7) eл. лижа ( струмоприймача)

8) c-г. решетний стан

1) (часто p. p.) взувати

2) підковувати

3) підбивати, обшивати ( чим-небудь)

техн., несов. проска́льзывать, сов. проскользну́ть

техн., несов. соска́льзывать, сов. соскользну́ть

техн., несов. проска́льзывать, сов. проскользну́ть

техн., несов. соска́льзывать, сов. соскользну́ть

1. n

1) приплід, потомство (у тварин)

2) розм. заробіток, получка

3) прибуток

2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)

1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати

2) заробляти; одержувати

3) домагатися, добиватися

4) купити, придбати

5) спіймати; схопити

6) зрозуміти, збагнути; усвідомити

7) помічати, спостерігати

8) доводити до свідомості

9) спантеличувати, ставити в тупик

10) попасти, потрапити

11) діставатися, добиратися; досягати

12) заразитися, схопити (грип тощо)

13) зазнавати (покарання), діставати (по заслугах)

14) обчислювати; визначати (суму); знаходити (відповідь)

15) зв'язуватися, установлювати контакт (зв'язок)

16) вивчати (вірш тощо)

17) з'їдати (сніданок тощо)

18) народжувати (про тварин)

19) ставати, робитися

20) мати, володіти

21) бути змушеним, мусити

22) починати (з inf або gerund)

1) посилено вивчати (щось)

* * *

1) приплід, потомство ( у тварин)

2) дiaл. заробіток; прибуток

1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати

2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати

3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати

4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати

5) спантеличити, загнати в глухий кут

6) попасти, потрапити

1) заразити; підхопити (нежить, грип)

2) створюватися ( про враження)

3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)

4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)

5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)

6) вивчати (роль, вірш)

7) готувати ( їжу)

8) з'їдати (сніданок, обід)

9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися

10) народити ( про тварин)

1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту

2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь

3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь

4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь

5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь

6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь

7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)

10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)

11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь

14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)

15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь

16) to get across smth = to get over smth

17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати

18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь

19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь

20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь

21) to have got мати

22) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку ставати

23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

24)

1) приплід, потомство ( у тварин)

2) дiaл. заробіток; прибуток

1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати

2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати

3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати

4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати

5) спантеличити, загнати в глухий кут

6) попасти, потрапити

1) заразити; підхопити (нежить, грип)

2) створюватися ( про враження)

3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)

4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)

5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)

6) вивчати (роль, вірш)

7) готувати ( їжу)

8) з'їдати (сніданок, обід)

9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися

10) народити ( про тварин)

1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту

2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь

3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь

4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь

5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь

6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь

7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)

10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)

11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь

14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)

15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь

16) to get across smth = to get over smth

17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати

18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь

19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь

20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь

21) to have got мати

22) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку ставати

23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

24)

1) туфля, черевик

2) підкова

3) залізний полоз

4) тex. ланка гусениці, трак

5) тex. колодка; башмак

6) бyд. наконечник, насадка ( палі)

7) eл. лижа ( струмоприймача)

8) c-г. решетний стан

1) (часто p. p.) взувати

2) підковувати

3) підбивати, обшивати ( чим-небудь)

надёвывать, надеть

1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];

2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -

1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];

2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - над`еть

1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

обуть (з)обувати, (з)обути, взувати, взути, набувати, набути, назувати, назути що (на ноги).

* * *

несов.; сов. - об`уть

проскользить и проскользнуть

1) (скользить через известное расстояние) прох[к]овзувати(ся), проховзатя(ся), проховзнути(ся). -зил всю улицу - проховзнув через усеньку вулицю;

2) прослизати, -ся, прослизнути, -ся, просмикуватися, просмикнутися, промикатися, промкнутися; срв. Прошмыгивать. [Непомітно прослизну за стіну (Корол.). Зручно прослизнувшись попід його руками, вибігає геть (Л. Укр.). Там стояла поліція, але я тихесенько просмикнувсь (Звин.). Промкнулась в двері (Л. Укр.)]. -вать, -нуть (прорываться) - прохоплюватися, прохопитися. [Забавки, в яких прохоплюються передчуття будучини (Ніков.)]. -нуть (промелькнуть) - промайнути. -нуть в толпу - (про)скочити, ушитися в натовп. Дело мимо моих рук -нуло - справа повз мої руки прослизнула.

* * *

несов.; сов. - проскользн`уть

1) прослиза́ти, прослизну́ти; (проникать, пробираться) прохо́плюватися, прохопи́тися; (несов.: незаметно) промкну́тися

2) перен. проска́кувати, проско́чити; (едва обнаруживаться, проявляться) прохо́плюватися, прохопи́тися; (несов.: промелькнуть) промайну́ти

3) техн. проко́взувати, проковзну́ти

1) ко́взання, зіско́взування

2) ав. ко́взання на крило́

3) глісе́ ( у танцях)

1) ко́взати, зіско́взувати

2) роби́ти глісе́ ( у танцях)

 1. втягувати;

 2. одягати; взувати;

 3. включати, заносити

 1. вкладати;

 2. надівати; одягати; взувати

(т'ийий; т'ийей СМ) одягати, взувати ВН-К; айағыма т'ийме айаххабым йох эди у мене не було що взути П; т'ийип хачып бігти, одягшись нашвидкоруч О; т'иймеди сыртна алай урба він не носив такого одягу Б; пор. ђий-, д'ий-, йий-.

одягати, взувати кого, наряджати ВН-К.