взаємне

1) ( обопільність) mutuality, reciprocity

2) ( взаємне почуття) reciprocal feeling

en\ \ magnetic interaction

ДРУЖБА - міжособисті стосунки, що виникають внаслідок індивідуального вибору, ґрунтуються на спільності духовних інтересів та взаємній прихильності. Слово "Д." походить від давньослов'янського "дроужьба", що тлумачиться як близькість, товаришування, товариство. Історично становлення Д. обумовлене поступовою втратою кровнородинними відносинами статусу абсолютної цінності. Міжособистісне спілкування поступово індивідуалізується й психологізується, акцент у ньому переноситься з договірних стосунків на емоційну прихильність. Тлумачення Д. у давньогрецьк. філософії фіксують зрушення у розумінні цього терміна від універсальної космічної сили (Емпедокл) до поцінування міжіндивідуальної близькості, вояцького товариства (Гомер), далі - до високої духовної спорідненості, що перевершує родинну (Платон). За Аристотелем, Д. - сама по собі благо, одна з найнеобхідніших чеснот, "набута якість душі". Геродот першим ужив поняття "політична Д.", яке поширюється на міжособистісні стосунки. Набувши більш раціонального і вибіркового характеру, Д. означає відтепер взаємини однодумців, людей, об'єднаних спільними інтересами. Саме таке розуміння Д. переходить у римську культуру. У Ціцерона знаходимо положення, що свідчить про перетворення дружніх стосунків з інституціалізованих на морально-психологічні. В Середні віки складається канон Д., що утверджує як її провідну характеристику - становість. Життєвий побут села зводив зазвичай дружні зв'язки до стосунків родичів і близьких сусідів. Психологічна інтимність була знову реабілітована в Нові часи. Гуманісти Відродження сприяли формуванню розуміння Д. як інтелектуального спілкування, в основу якого покладено спільність духовних інтересів. Довершена Д. добровільна, незалежна й неділима (Монтень). Од часів Просвітництва Д. починає осмислюватися у контексті її моральних цінностей. Її вважають однією з найзагальніших передумов моралі. В романтизмі Д. набуває значення світоглядного й життєбудівничого принципу, що відповідає інтимній безпосередності суб'єктивного ставлення до світу. Серед найважливіших образів Д. XX ст. - досить суперечлива гама - від наближеної до умов ясперсівської "екзистенційної комунікації" Д. героїв Ремарка (взаємне тяжіння людей, спустошених сучасною відчуженою й технізованою цивілізацією), до ідеологічно зумовленої людської солідарності, характерної для тоталітарних режимів (напр., деклароване за радянськіх часів гасло "Людина людині - друг, товариш і брат").

en\ \ [lang name="English"]shortrange order, shortdistance order

1) ( будівля) construction, building, edifice

2) ( структура) structure; constitution; ( деревини тощо) texture; ( каменя) grit; ( взаємне розташування) composition, configuration, design, arrangement

3) ( тіла) constitution, build, physique

1) accusation, charge; impeachment; ( публічне) denunciation; ( взаємне) recrimination

2) ( сторона в судовому процесі) the prosecution

ІНСАЙТ ( від англ. insight - проникливість, розуміння) - стан раптового інтуїтивного осяяння, який не можна безпосередньо вивести з досвіду суб'єкта. Поняття "І." - одне з центральних в інтуїтивістській теорії пізнання. Гештальтпсихологія протиставляє ідею І. ідеї осягнення світу шляхом "спроб" та "помилок", що властива біхевіоризму. Поняття "І." широко використовується у різних школах психоаналізу, де трактується як результат комунікативних зусиль аналітика і пацієнта, спрямованих на осягнення неусвідомленої причини проблеми. Стан І. може бути у пацієнта або психоаналітика, проте справжній І., що актуалізує особистість і звільняє її від невротичних станів, - це взаємне, "комунікативне" прозріння. Такий І. корелює з катарсисом.

ПРАВОВИЙ КРИТИЦИЗМ РАСОВОЇ ЗОРІЄНТОВАНОСТІ - напрям у філософії права, що виріс з правового критицизму і є ідейним відображенням руху за рівні громадянські права в США. Трактує діючу правову систему як таку, що неадекватно відбиває світобачення, інтереси та цінності білої раси і є несправедливою щодо інших рас та національних меншин, світобачення і стереотипи поведінки яких не враховуються. Обстоює необхідність створення правової системи, що усуває расову і етнічну дискримінацію в американському суспільстві, враховує відмінності політичного бачення світу, сприйняття права і правових інститутів расово-етнічними більшістю і меншістю, забезпечує взаємне порозуміння між ними (Белл, Креншоу, Уїльямс).

СТРУКТУРА (лат. structure - будова, розміщення, порядок) - спосіб закономірного зв'язку між складовими предметів і явищ природи та суспільства, мислення та пізнання, сукупність істотних зв'язків між виділеними частинами цілого, що забезпечує його єдність; внутрішня будова чого-небудь. С. властива об'єктам, що являють собою системи, і виділяється шляхом встановлення сутнісних, відносно стійких зв'язків між їх елементами при частковому або повному абстрагуванні від якісних характеристик цих елементів. С. виступає законом існування і функціювання системи, забезпечує збереження основних властивостей та функцій при різноманітних її змінюваннях. У силу відносної незалежності зв'язків від якісних характеристик елементів та сама С. може виступати способом організації найрізноманітніших систем, а тому вона є виявом спільності, подібності часто якісно дуже різнорідних систем. За своїми властивостями С. поділяють: щодо сфери існування - на матеріальні (фізичні, біологічні, хімічні) та ідеальні (психічні, пізнавальні, логічні); за характером зв'язку - на порядкові, композиційні, топологічні; за роллю - на субстанціональні та функціональні; за багатоманітністю зв'язків - на прості і складні тощо. Прикладом особливо складної С. є С. соціальна, яка виражає властивий даному суспільству спосіб виробництва, розподіл праці, взаємне відношення соціальних груп, форми політичної організації суспільства, явища духовної культури тощо. В якісному прояві С. вивчаються природничими і суспільствознавчими науками, абстрактні С., що охоплюють найзагальніші риси об'єктів, - математикою, логікою, кібернетикою. У зв'язку з широким застосуванням поняття "С." набуло важливого методологічного значення. Воно, зокрема, є основою методу моделювання, умовою екстраполяції способів розв'язання пізнавальних задач, одним із центральних у системному аналізі, структурно-функціональному аналізі та структуралізмі.

1) (громада, спілка, об'єднання) society, institution, community

2) (оточення, коло людей) circle; company; society

3) ек. ( компанія) company, firm, society