Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

взаимн.

  • 1 контрактоваться

    1) (о договаривающихся сторонах): а) (взаимн. з.) робити контракт (договір), умовлятися з ким; срвн. Контракт заключать; б) (возвр. и стр. з.) законтрактовуватися, рядитися, підряджатися;
    2) (о вещах, товарах) найматися, бути найманим; (покупаться) купуватися, бути купованим за контрактом (за договором, за умовою).
    * * *
    контрактува́тися

    Русско-украинский словарь > контрактоваться

  • 2 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 3 меряться

    и Мериться мериваться
    1) (страд. з.) мірятися и (редко) міритися, (измеряться) вимірятися и вимірюватися, (обмеряться) обмірятися и обмірюватися; бути міряним, ви[об]мірюваним. Дорога -тся вёрстами - дорогу міряють верствами, на верстви;
    2) (взаимн. з.) - а) (мерять силы с кем) мірятися, змагатися, перемагатися, пробуватися, моцуватися, рівноважитися з ким, (вступать в состязание) іти на перемоги з ким. [Шляхетчина мірялася з москалями, з ордою, з султаном (Шевч.). Довго Петро з Остапом перемагалися (Сл. Гр.). Легше буде рівноважитись із Руссю (Куліш)]; б) (тягаться, равняться) мірятися, рівнятися з ким. [З панами не міряйсь губами (Номис)]; в) (-ться на палке, поясе и т. п. - чья очередь) вимірятися. [Наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збиратися (Пісня)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > меряться

  • 4 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 5 мешаться

    мешиваться
    1) (страд. з.) - а) мішатися, (о жидкости ещё) калататися, колотитися; (о дровах в печи) перегортатися; (о картах) мішатися, тасуватися; бути мішаним и т. п. Чай -тся ложечкой - чай мішають (розмішують, калатають, колотять ложечкою; б) (смешиваться) мішатися, змішуватися; (спутываться) плутатися, путатися, сплутуватися. Вино -тся с водою - вино змішують з водою;
    2) (взаимн., возвр. з.) мішатися; (путаться) плутатися, путатися (сбиваться с речи) збиватися. [Мислі його мішаються (Франко). В голові мені мішається (М. Вовч.). Новобранці на муштрі усе плуталися (Сл. Ум.). Говорив багато, та все якось збивався (Сл. Ум.)];
    3) (во что) втручатися, плутатися, вплутуватися, мішатися, встрявати, микатися, вмикатися, вступатися до чого, у що; см. Вмешиваться 2. Не -айтесь -не в своё дело, в чужие дела - не втручайтеся (не микайтеся, не встрявайте) не в своє діло, в чужі справи; не мішайтесь між чужі лика, (шутл.) не сунь (не совай) носа до чужого проса (Приказка);
    4) -ться в уме - божеволіти, зсуватися (збиватися) з глузду;
    5) (о хлебах) - (желтеть) жовтіти; (зреть) стигнути, достигати, доспівати, доходити; (цвести) квітувати, красуватися.
    * * *
    I
    1) ( быть помехой) заважа́ти; міша́ти, плу́татися
    2) ( вмешиваться) втруча́тися, устрява́ти; міша́тися; ( впутываться) плу́татися, вплу́туватися
    II
    1) ( переставать различаться) міша́тися; ( путаться) плу́татися; ( сбиваться) збива́тися
    2) (перен.: смущаться) бенте́житися, ні́яковіти и ніякові́ти
    3) страд. міша́тися; розмі́шуватися; колоти́тися; міша́тися, змі́шуватися; міша́тися; змі́шуватися; плу́татися

    Русско-украинский словарь > мешаться

  • 6 миловаться

    1) (взаимн. з.) милуватися, голубитися з ким. [Цілувались, милувались (Метл.)];
    2) (ср. з.) милуватися, любуватися ким, чим; срв. Любоваться.
    * * *
    фольк.
    милува́тися; голу́битися

    Русско-украинский словарь > миловаться

  • 7 нежить

    сщ.
    I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).
    II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -
    1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;
    2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];
    3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.
    * * *
    I глаг.
    пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш), ні́жити; ( голубить) голу́бити, -блю, -биш, милува́ти, -лу́ю, -лу́єш; ( баловать) ма́зати

    \нежитьть слух (у́хо, взор) — пе́стити (ні́жити; услаждать: ті́шити, потіша́ти) слух (о́чі, о́ко)

    II сущ.
    1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні
    2) диал. см. нежиль

    Русско-украинский словарь > нежить

См. также в других словарях:

  • Банки — I в современном экономическом строе Б. являются высшей формой кредитного посредничества и важнейшими органами вексельного и денежного обращения. Цель банковой деятельности: во первых, создать систему кредита (см. это сл.), которая обеспечивала бы …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Земельные банки в России — (дополнение к статье ((Банки))) (об организации и операциях З. банков до 1889 г. см Банки). В 1903 г. в Европейской России (исключая Финляндию), в некоторых губерниях и областях Сибири и Туркестана и в Закавказье действовали 2 государственных и… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Нравственный элемент в военном деле — НРАВСТВЕННЫЙ ЭЛЕМЕНТЪ ВЪ ВОЕННОМЪ ДѢЛѢ. Дѣят сть войскъ раздѣляется на физическую и духовную. Все, что относится ко второй, составляетъ Н. эл тъ. Дѣят сти физическая и духовная находятся во взаимн. зав сти. Успѣшн. движеніе впередъ къ непр лю… …   Военная энциклопедия

  • Операция (военная) — ОПЕРАЦІЯ (военная), совокупность стратегич хъ и тактич. дѣйствій, направленныхъ къ достиженію какой либо одной, частной задачи данной войны и завершаемыхъ обык но крупнымъ боев. столк ніемъ сторонъ. Идеаломъ воен. иск ва вообще и стратегіи въ… …   Военная энциклопедия

  • Портовое управление — ПОРТОВОЕ УПРАВЛЕНІЕ. Подъ воен. портомъ понимается расположенный на морск. побережьѣ пунктъ, въ к ромъ сосредоточиваются: 1) воен. судостроеніе и ремонтъ судовъ; 2) снабженіе ихъ всѣмъ необходимымъ; 3) учр нія и, зав нія мор го вѣд ва (см.… …   Военная энциклопедия

  • Голубев, Ник. Андр. — ред. журн. "Вестн. бирж. артели", гл. кас. центр. банка об в взаимн. кред. в СПб. 1913 г. {Венгеров} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Грегорович, Северин Карлов. — врач, р. 1840, дир. банка взаимн. кр. в Минске. {Венгеров} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Кайданов, Владим. — автор "Рассужд, о взаимн. отношении гальваническ. токов и магнитов" (СПб., 1841). {Венгеров} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Колпащиков, Н. Г. — сост. коммент. изд "Полож. о взаимн. земск. страх. от огня" (Вятка, 1909). {Венгеров} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Кроа-де-Крои, герцог Карл Евгений — (Крой, Круа, Croy) сакс. и рус. генерал фельдмаршал, происходил от венгер. королей; один из его предков в XII в. переселился во Францию и женился на Ек. де К., владелице крупн. поместий на р. Сомме. Имп. Максимилиан возвел фамилию де К. в княж.… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Мария, Федоровна — Ее Императорское Величество, вдовствующая Государыня Императрица Всероссийская, Супруга в Бозе почивающего Имп ра Александра III и Августейшая Мать Государя Императора Николая II; родилась 14 ноября 1847 г. Августейшими родителями Ее были датский …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»