Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

вече

  • 1 вече

    віче.
    * * *
    ист.
    ві́че

    Русско-украинский словарь > вече

  • 2 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 3 отстряпать

    кінчи́ти (скінчи́ти) готува́ти (кухова́рити), упо́ратися з обі́дом (с обедом, с ужином: з вече́рею), упо́ратися [бі́ля пе́чі], (сварить обед, ужин) звари́ти обі́д (вече́рю), зготува́ти обі́д (вече́рю)

    Русско-украинский словарь > отстряпать

  • 4 вечірній

    астр.; метеор. вече́рний

    Українсько-російський політехнічний словник > вечірній

  • 5 вечерня

    вечірня (р. -рні).
    * * *
    церк.
    вече́рня

    Русско-украинский словарь > вечерня

  • 6 вечеря

    вечеря (р. -рі).
    * * *
    тж. в`ечеря; диал.
    вече́ря

    Русско-украинский словарь > вечеря

  • 7 вечерять

    тж. в`ечерять; диал.
    вече́ряти

    Русско-украинский словарь > вечерять

  • 8 достряпать

    доварити, доготувати (обід, вечерю і т. и.), допорати.
    * * *
    доготува́ти [обі́д, вече́рю]; допо́рати; довари́ти

    Русско-украинский словарь > достряпать

  • 9 заря

    Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].
    * * *
    1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -у

    вече́рняя \заря ря — вечі́рня загра́ва (зоря́)

    \заря ря́-заряни́ца — фольк. зоря́-зоряни́ця, род. п. зорі́-зоряни́ці, зоря́-зірни́ця

    2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́

    на \заря ре́ жи́зни (де́ятельности) — на світа́нку (на світа́нні, на зорі́) життя́ (дія́льності)

    3) ( сигнал) воен. зоря́

    бить (игра́ть) \заря рю́ — гра́ти (би́ти) зорю́

    Русско-украинский словарь > заря

  • 10 звезда

    1) зоря (р. мн. зір), зірка, зірниця, (архаич. и зап.) звізда. -зда вечерняя - вечірня (вечерова) зоря, вечірня зірниця, вече[і]рниця, вечірка. Восходящая -зда - (бытов.) зірка на сході; (астроном.) східна зірка, (переносно) нова зірка. Заходящая -зда - зірка навзаході, (астрон.) західна зірка, (переносно) зблякла (пригасла) зірка. Угасающая -зда - пригасла зірка. Потухшая -зда - згасла зірка. Переменная -зда - мінлива зірка. Двойная -зда - двоїста зірка. -зда падающая (падучая) - падуча зірка, летюча зірка. -зда первой величины - першорядна зірка. -зда путеводная - провідна зоря (зірка, зірниця). Утренняя -зда - світова зоря (зірниця), досвітня зоря. Северная -зда - північна зоря (зірниця), опівнічна зірниця (Хот.). -зда с хвостом (комета) - хвостата зірка; віха, мітла. Смотреть на -зды - дивитися, заглядатися на зорі, зорювати. -зды с неба хватать - зорі з неба збивати (стягати) (Приказка); бога за бороду (за ноги) ловити (Приказка). Верить в свою -зду (счастливую судьбу) - вірити в свою щасливу зірку, покладатися на долю. Пятиконечная -зда - п'ятикутня, п'ятиріжна зірка. -зды сыплются (от удара) - свічки стоять в очах. Сиять, засиять -дой - зоріти, зазоріти. [Зоре моя, де це ти зоріла? (Шевч.). Ти воскреснеш, зазорієш (Тичина)]. Морская -зда, зоол. Asterias - морська зірка;
    2) (орден) звізда, зірка, відзнака;
    3) морская -да - звіздунка.
    * * *
    1) зоря́, зі́рка; зори́на; диал. звізда́; (утренняя и вечерняя поэз.) зірни́ця
    2) ( знаменитость) зі́рка

    Русско-украинский словарь > звезда

  • 11 отстряпаться

    кінчи́ти (скінчи́ти) готува́ти (кухова́рити), упо́ратися з обі́дом (с обедом; с ужином: з вече́рею), упо́ратися [бі́ля пе́чі]

    Русско-украинский словарь > отстряпаться

  • 12 тайный

    тає́мний; (потайной, затаённый) потайни́й

    та́йная мысль — тає́мна (потайна́) ду́мка

    та́йная причи́на — тає́мна причи́на

    та́йное о́бщество — тає́мне товари́ство

    та́йные вы́боры — тає́мні ви́бори

    та́йная ве́че́ря — церк. та́йна вече́ря

    Русско-украинский словарь > тайный

  • 13 тень

    1) тінь, -ні; (темнота; тёмное отражение, тёмный отсвет) су́тінок, -нку, су́тінь, -ні

    вече́рние те́ни — вечі́рні ті́ні (су́тінки)

    наводи́ть, навести́ \тень [на плете́нь, на я́сный день] — наво́дити, навести́ тінь, напуска́ти, напусти́ти тума́ну (тума́н)

    те́ни под глаза́ми (вокру́г глаз) у кого́ — ті́ні під очи́ма (навко́ло оче́й) у ко́го

    2) ( затенённое место) за́тінок, -нку, тінь; заті́ння; ( в знойную пору) холодо́к, -дку́; ( укромное место) за́тишок и зати́шок, -шку

    в тени́ дере́вьев — у за́тінку дере́в

    держа́ться (быть, стоя́ть) в тени́ — перен. трима́тися (держа́тися, бу́ти, стоя́ти) в ті́ні

    оставля́ть в тени́ что — лиша́ти в ті́ні що

    отдыха́ть в тени́ — відпочива́ти в за́тінку (в ті́ні, в заті́нні, в холодку́)

    3) (перен.: малейшая доля) кри́хта; ( слабое подобие) тінь

    ни те́ни сомне́ния — найме́ншого су́мніву, ні кри́хти (ні ті́ні) су́мніву

    4) (перен.: подозрение) тінь, підо́зра

    броса́ть (кида́ть) \тень на кого что — ки́дати тінь (підо́зру) на ко́го-що

    \тень ложи́тся (па́дает) на кого́-что — тінь (підо́зра) па́дає (ляга́є) на ко́го-що

    5) (силуэт, призрак) тінь

    быть (сде́латься) те́нью кого́ — бу́ти (зробитися) ті́нню кого

    [одна́] \тень оста́лась от кого́ — ті́льки тінь з ко́го, зві́вся (переві́вся) ні на що (на ніщо́) хто, перепа́вся на смик хто

    ходи́ть (идти́, сле́довать) за кем как \тень — ходи́ти (іти́) за ким як тінь (ті́нню)

    Русско-украинский словарь > тень

  • 14 ужин

    I уж`ин
    диал.
    ужи́н, -у, ужи́нок, -нку, нажи́н, -у
    II `ужин
    вече́ря

    Русско-украинский словарь > ужин

  • 15 ужинать

    I `ужинать
    вече́ряти
    II ужин`ать
    диал.; несов.; сов. - уж`ать
    зжина́ти, зжа́ти; ( выжинать) вижина́ти, ви́жати

    Русско-украинский словарь > ужинать

  • 16 ужинный

    для вече́рі

    Русско-украинский словарь > ужинный

  • 17 час

    1) ( единица времени) годи́на

    в два часа́ дня, во второ́м часу́ дня — о дру́гій годи́ні дня

    кото́рый час? — ко́тра годи́на?

    по часа́м — ( точно соблюдая время) у призна́чений (у ви́значений) час; ( с каждым часом) щогоди́ни

    не по дням, а по часа́м расти́ — см. день

    с ча́су на час — (беспрестанно, каждый час) щогоди́ни; (в ближайшее время, вот-вот) з годи́ни на годи́ну; час в час годи́на в годи́ну

    час о́т часу — з ко́жною годи́ною; (постепенно: всё) щора́зу, щора́з

    час о́т часу не — ле́гче деда́лі то ва́жче (то гі́рше)

    2) (время, пора) час, -у, пора́, годи́на

    часы́ — (мн.: время, предназначенное для чего-л.) годи́ни, -ди́н, час

    в вече́рний час — уве́чері, вечі́рньої пори́, у вечі́рній час, у вечі́рню годи́ну; в

    до́брый час! — ( пожелание благополучия) час до́брий!, в до́брий час!

    в свой час — ( своевременно) своєча́сно, у сві́й час

    вся́кий час — ( постоянно) повсякча́с, повсякча́сно

    [в] тот же час — см. тотчас

    до э́того (до сего́) часа — до́сі, до цьо́го ча́су

    не в до́брый час у — лиху́ годи́ну, лихо́ї годи́ни

    после́дний (сме́ртный) час — ( кончина) оста́ння (сме́ртна) годи́на (ласк. годи́нонька), оста́нній (смертний) час

    тем часом — тим ча́сом

    се́й же час — см. сейчас

    час распла́ты — час розпла́ти

    часы́ о́тдыха — годи́ни (час) відпочи́нку

    счастли́вые часо́в не наблюда́ют — погов. щасли́ві на годи́ни не зважа́ють

    3)

    часы́ — (мн.: пребывание на карауле) воен. вартува́ння

    смени́ться с часо́в — зміни́тися з вартува́ння

    стоя́ть на часа́х — стоя́ти на ва́рті (на ча́тах, на ча́ті)

    4) церк. час, -а

    часы́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > час

  • 18 щи

    щі, род. п. щів; ( неточно) капусня́к, -у

    тех же щей, да пожи́же влей — погов. хоч гі́рше, аби́ і́нше; хоч того́ са́мого, аби́ в і́ншу ми́ску; ту ж са́му тете́рю й на вече́рю

    Русско-украинский словарь > щи

См. также в других словарях:

  • ВЕЧЕ — ВЕЧЕ, народное собрание на Руси в 10 начале 16 вв. Решало вопросы войны и мира, призывало и изгоняло князей, принимало законы, заключало договоры с др. землями и т.д. По наблюдению В.Л.Янина, в Новгороде состояло из узкосословного круга бояр и… …   Русская история

  • Вече — (от старославянского вет совет) народное собрание в древней и средневековой Руси 10 14 веков, созывавшееся для решения общих дел. Вече возникло из племенных собраний славян. С образованием Древнерусского государства местная знать пыталась… …   Политология. Словарь.

  • ВЕЧЕ — или вечье, ср., ·стар. (вещать? завет?) народное собрание, совещание, мирская сходка. На одном вече, да не одне речи. Большое вече, общее, законное, порядочное, при посаднике, тысяцком и пр.; малое или вечье, частная сходка и совещание, нередко… …   Толковый словарь Даля

  • вече — См. совет... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. вече парламент, совет, собрание Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ВЕЧЕ — ВЕЧЕ, веча, ср. (ист.). Собрание горожан в древней Руси для обсуждения государственных и общественных дел. || Место, где собирается вече. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Вече — (от русс, вещать говорить) народное собрание в Др. Руси в X XV вв., созывавшееся для обсуждения и решения важнейших гос ных вопросов (о войне и мире, о назначении высших должностных лиц и др.). В. происходит от племенных сходок, обсуждавших и… …   Энциклопедия права

  • ВЕЧЕ — (от старослав. вет совет) народное собрание в древней и средневековой Руси в X XIV вв. Решало вопросы войны и мира, призывало и изгоняло князей, принимало законы, заключало договоры с другими землями и т.д. В Новгородской и Псковской республиках… …   Юридический словарь

  • ВЕЧЕ — ВЕЧЕ, народное собрание на Руси. Наибольшее развитие в русских городах 2 й половины 11 12 веков (Киев, Новгород и др.). Решало вопросы войны и мира, призывало и изгоняло князей, принимало законы, заключало договора с другими землями и т.д.… …   Современная энциклопедия

  • ВЕЧЕ — народное собрание в древней и средневековой Руси в 10 14 вв. Наибольшее развитие в русских городах 2 й пол. 11 12 вв. Решало вопросы войны и мира, призывало и изгоняло князей, принимало законы, заключало договоры с другими землями и т. д. В… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ВЕЧЕ — ВЕЧЕ, а, ср. На Руси в 1015 вв.: собрание горожан для решения общественных дел, а также место такого собрания. Новгородское в. Колокол зовёт на в. | прил. вечевой, ая, ое. В. колокол. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Вече — ВЕЧЕ, народное собрание на Руси. Наибольшее развитие в русских городах 2 й половины 11 12 веков (Киев, Новгород и др.). Решало вопросы войны и мира, призывало и изгоняло князей, принимало законы, заключало договора с другими землями и т.д.… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»