Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ветви

  • 1 ветвь

    и ветка мн. ветви
    1) (малоупотр.) віта, (нечастое) віть (р. віти), вітка, гілляка, гілка, галуза, галузка; (одна из главных ветвей, на которые разветвляется дерево) віднога, конар, галузь (р. -зи). Для мн. ч. віти, соб. віття, гілля, галуззя, (более мелкие ветви) пагілля, павіття;
    2) (переносно: отрасль) парость (р. -ти), галузь (р. -зи). [Три парості (галузі) слов'янського плім'я];
    3) (переносно: разветвление чего-л., железнодорожная ветвь, ветвь оврага) вітка, рукав. В. горного кряжа - віднога. [Од яру на всі боки розбіглись рукави (Н.- Лев.). Залізничий рукав].
    * * *
    1) гі́лка, галу́зка, ві́тка, ві́та, га́лузь, -зі; ( большая) гілля́ка

    ве́тви — мн. гілки́, -ло́к, ві́тки, -ток, ві́ти, род. п. віт; гілля́ки, -ляк; собир. гілля́, ві́ття, галу́ззя

    2) перен. га́лузь; ( линия родства) па́рость, -ті
    3) ж.-д. ві́тка, рука́в, -а

    Русско-украинский словарь > ветвь

  • 2 ельник

    1) (еловый лес) ялинник;
    2) (еловые ветви) ялина. [Прибрали хату ялиною].
    * * *
    собир.
    1) ( лес) яли́нник, смере́чина, смере́ччя, смері́ччя
    2) ( еловые ветви) яли́на, смере́ка

    Русско-украинский словарь > ельник

  • 3 галузитися

    матем.; физ. ветви́ться

    Українсько-російський політехнічний словник > галузитися

  • 4 розгалужуватися

    матем.; физ. ветви́ться, разветвля́ться

    Українсько-російський політехнічний словник > розгалужуватися

  • 5 бузина

    бузина, (один побег) бузинина; (наломанные ветви) бузиння (ср.). Поросший -ною - бузинуватий. [Бузинувата балка].
    * * *
    бузина́; ( один побег) бузини́на

    Русско-украинский словарь > бузина

  • 6 ветвистый

    гіллястий, гільчастий, гіллистий, розгільчастий, вітистий, вітла(с)тий, (раскидистый) крислатий, розложистий. [Гіллясте дерево].
    * * *
    гілля́стий, гілча́стий, гілкува́тий, галузи́стий; ( развесистый) крисла́тий, широкові́тий, широкогілля́стий, розло́жистий

    ветви́стая пшени́ца — с.-х. багатоколо́са пшени́ця

    Русско-украинский словарь > ветвистый

  • 7 вырываться

    вырваться
    1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;
    2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];
    3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];
    4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырваться
    1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися
    2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути
    3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватися
    II несов.; сов. - в`ырыться
    вирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися

    Русско-украинский словарь > вырываться

  • 8 заламывать

    заломать, Заламливать (заломлять), заломить
    1) заламувати и заламлювати, заламати, заломлювати, заломити, (о мног.) позаламувати, позала[о]млювати; (ветви для приметы) клячити, поклячити, приломлювати, приломити; (угол страницы) загинати, загнути. [Заламав білі руки, став собі думати (Чуб. V). Заломлює руки (Л. Укр.). Оце поклячили усі дерева - тепер уже не буде крадіжки (Мирг. п.)];
    2) (шапку) заламувати, заламати, заломлювати, заломити, напинати, напнути набакир. [Попереду отаман заломить бриль набакир (Греб.)];
    3) -ливать, заломить (запрашивать чрезмерно) - ломити, заломити, загинати, загнути, заправляти, правити, заправити гилити, загилювати, загилити. [Куме! кажіть менше… ломіть менше (Мирн.)]. -мить слишком уж дорого - загилити; (образно) заправити як за рідного батька. [Загилив аж тридцять карбованців (Звин.)]. -мило, безл. - заломило, закрутило, почало ломити, крутити. У меня -мило руку - почало мені ломити (крутити) руку. Заломанный, Заломленный - зала[о]маний, заломлений; приломлений, клячений, поклячений; (о цене) заправлений, загилений. -ться -
    1) заламуватися и заламлюватися, заламатися, заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) позаламуватися, позаломлюватися;
    2) -ломаться (начать чиниться) - почати (стати) маніритися, маніжитися, закомизитися. -миться (загордиться) - запишатися, завеличатися, зачванитися, запиндючитися.
    * * *
    несов.; сов. - залом`ить
    1) зала́мувати, -мую, -муєш, залама́ти, зало́млювати, заломи́ти, -ломлю́, -ло́миш

    \заламыватьть ру́ки — зала́мувати, залама́ти (зало́млювати, заломи́ти) ру́ки

    2) ( цену) зало́млювати, заломи́ти, загина́ти, загну́ти; заправля́ти, запра́вити
    3) (сов. безл.: начать ломить) поча́ти (-чне́) лама́ти (ломи́ти)

    Русско-украинский словарь > заламывать

  • 9 колебать

    колебливать, колебнуть
    1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];
    2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -
    1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;
    2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.
    * * *
    несов.; сов. - колебн`уть
    1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти
    2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати

    Русско-украинский словарь > колебать

  • 10 лапник

    Лапняк (еловые ветви) ялина, ялинове гілля.
    * * *
    собир.
    яли́нове (сосно́ве) гі́лля́

    Русско-украинский словарь > лапник

  • 11 ломиться

    1) ломитися, ламатися; срв. Ломаться 1. -ться под тяжестью чего - ломитися, ламатися, угинатися під вагою чого. Полки -тся от книг - полиці вгинаються від книжок. Яблок так много, что ветви -тся - яблук така сила, що гілки ламаються (ламлються). Столы -лись от кушаний - столи вгиналися від страв;
    2) куда - силою вдиратися, добиватися, добуватися (силоміць) куди, у що, до чого; см. Ломить 5. [Грюкотять у двері, добуваються в хату (Брацлавщ.)]. -ться в открытую дверь - добиватися у відчинені двері, торгати (у) відчинені двері.
    * * *
    1) ломи́тися, лама́тися; ( сгибаться) угина́тися
    2) ( лезть насильно) ломи́тися, вдира́тися; добива́тися, добува́тися; вульг. пе́ртися, пе́рти

    Русско-украинский словарь > ломиться

  • 12 обламывать

    обломать, обломить
    1) обламувати, обламати, обломлювати, обломити, (о многих пообламувати, пообломлювати); (ветви) чухрати, обчухрати, обчимхати; (побеги на стеблях табаку, кукурузы и т. п.) пасинкувати, обпасинкувати;
    2) (приучать к чему-л.) - см. Приучать;
    3) (уломать, уговаривать) - см. Уговаривать;
    4) (обрушивать) за[об]валювати, за[об]валити. [Сніг завалив дах]. Обломанный - обла[о]маний, обломлений, обчухраний, обпасинкований, за[об]валений.
    * * *
    I несов.; сов. - облом`ать
    1) обла́мувати, облама́ти и пообла́мувати
    2) (перен.: воздействовать на кого-что-л., уламывать) ула́мувати, улама́ти; ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити; ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти
    II несов.; сов. - облом`ить
    обла́мувати и обло́млювати, обломи́ти и пообла́мувати и пообло́млювати

    Русско-украинский словарь > обламывать

  • 13 обрезывать

    обрезать, обрезать обкра[о]ювати, обкроїти. [Обкроїв кружальце на денце];
    2) укоротить, -зать меньшую часть чего - надрізувати, надрізати, урізувати, урізати, зрізувати, зрізати, обкра[о]ювати, обкравати, окраяти, обтинати, об(і)тяти; (шутл.) обчикрижувати, обчикрижити, обч[щ]икувати, обч[щ]икати. [Урізав вовкові хвіст. Надрізав ціпка, бо довгий. Рукава трохи обчикрижу (Глібів). Обчикала каптанок: став на кішку великий, на собаку малий]. -ать волосы, перья - обтинати, об(і)тяти. [Обтинають крильця пташечкам. Коли-б хто міг ті кучері обтяти (Л. Укр.)]. -ать мелкие ветви и листья с ветвей - обчухрувати, чухрати, обчухрати, обчимхувати, обчимхати, обчемсати; чустрити, обчустрити. [Обчухрав липку. Обчимхує гілляку. Обчустрює мітлу]. -ать побочные побеги и листья на трав. раст. - пасинкувати, обпасинкувати. [Тютюн треба пасинкувати і сонячники]. -вать концы ботвы арбузной, чтобы разрасталась в ширину - валашати. -зать руку, палец - урізати руку, палець, пальця. [Сього пальця вріж - болить і того вріж - болить];
    3) (о рел. обряде) обрізувати, обрізати. Обрезанный -
    1) урізаний, зрізаний, надрізаний; окраяний, обітятий; (шутл.) обчикрижений, обч[щ]иканий; (о деревьях) обчухраний, обчимханий, обчемсаний, обчустраний; (о руке, пальце) урізаний;
    2) обрізаний.
    * * *

    Русско-украинский словарь > обрезывать

  • 14 обрубать

    обрубить обрубувати, обрубати, обтинати, обтяти, обсікати, обсікти. [Обтяли всі гілки на тополі. Треба обрубати кригу на колодязі]. -бать, -бить от мелких ветвей, сучьев - обчухрувати, обчухрати, (во множ.) почухрати. -бить только нижние ветви - підчухрати, (во множ.) попідчухрувати. [Попідчухрував дубочки, - які рівненькі стоять]. -бить лёд вокруг чего-либо вмёрзшего в лёд - ополонити що. Обрубленный - обрубаний, обтятий; обчухраний.
    * * *
    I несов.; сов. - обруб`ить
    (отсекать, отрубать) обру́бувати и обру́блювати, обруба́ти и пообру́бувати и пообру́блювати
    II несов.; сов. - обруб`ить
    ( подшивать) підру́блювати, підруби́ти и попідру́блювати, несов. руби́ти

    Русско-украинский словарь > обрубать

  • 15 покачать

    покачнуть
    1) покачати, похи(ли)тати, хилитнути, схибнути, поколихати, колихнути, поколивати, погойдати, (усил.) попокачати, попохитати и т. д. [Од кулішу ніг не поколишу]. -чать головой - похитати головою. -чать на качелях - погойдати (повихати) на гойдалці. Ветер -чал ветви - вітер поколихав віття;
    2) (в колыбели) поколихати, поколисати. -чать колыбель - поколихати колиску. -чать ребёнка - поколисати дитину;
    3) (насосом) попомпувати, покачати.
    * * *
    1) покача́ти
    2) (в гамаке, на качелях; о ветре) погойда́ти; ( поколыхать) поколиха́ти, поколиса́ти; ( поколебать) поколива́ти; ( пошатать) похита́ти, похилита́ти
    3) ( убаюкивая) поколиса́ти, поколиха́ти, погойда́ти
    4) ( головой) похита́ти

    Русско-украинский словарь > покачать

  • 16 покачаться

    покачнуться
    1) покачатися, похи(ли)татися, хилитнутися, похитнутися, вхитнутися, схитнутися, поколихатися, колихнутися, поколиватися, погойдатися, гойднутися, по[с]хибнутися, (усил.) попокачатися, попохитатися и т. д. -ться по траве - покачатися по траві. Ветви -лись и перестали - віття похиталось та й перестало. -ться на волнах - погойдатися на хвилях;
    2) (в колыбели) поколихатися, поколихнутися, поколисатися, поколиснутися;
    3) (на качелях) повихатися, вихнутися, погойдатися, гойднутися.
    * * *
    1) (в гамаке, на качелях) погойда́тися; ( поколыхаться) поколиха́тися; ( поколебаться) поколива́тися; ( пошататься) похита́тися, похилита́тися
    2) ( поваляться) поваля́тися (покача́тися)
    3) ( о маятнике) поколива́тися, похита́тися

    Русско-украинский словарь > покачаться

  • 17 поколебать

    поколебнуть (что) по[за]хитати, похитнути, схитнути, схибнути, порушити (що) чим. [Хоч вітер як бурхає, хоч як реве - гори не захитає (Куліш). Похитнути незломність духа (Грінч.). Землетрус захитав будинками (похитнув будинки)]. Ты -бал мои убеждения - ти похитнув мої переконання. -бать основы чего - захитати (похитнути) підвалини чого. -бать до основания что - схитнути (зрухнути) до ґрунту що. -бать листья, ветви, ткань - колихнути (що, чим). [Вітер колихнув вітами (віти). Протяг колихнув завісою (завісу) на вікні]. -бать авторитет - порушити (захитати) авторитет. Поколебленный - захитаний, порушений, похитнутий, зрухнутий.
    * * *
    1) ( заставить колебаться) поколива́ти; ( пошатать) похита́ти, похилита́ти; ( поколыхать) поколиха́ти; ( пошатнуть) похитну́ти, схитну́ти
    2) перен. похитну́ти, захита́ти; ( подорвать) пору́шити

    Русско-украинский словарь > поколебать

  • 18 поломать

    поламати, поломити; (на мелкие части) потрощити. -мать голову над чем - попоморочити собі голову чим. [Попоморочиш собі голову, покіль ладу добереш]. Поломанный - поламаний. Всё поломанное - (ветви, вещи) лім (р. лому). [Накупив усякого лому: столів, стільців: може складу собі з лому щось ціле].
    * * *
    1) полама́ти; поломи́ти; ( обычно в щепки) потрощи́ти
    2) (перен.: круто изменить) полама́ти
    3) ( ломать некоторое время) полама́ти; (долго, многое) пополама́ти

    Русско-украинский словарь > поломать

  • 19 развешивать

    I несов.; сов. - разв`есить
    ( разделять по весу) розва́жувати, -жую, -жуєш, розва́жити и мног. порозва́жувати
    II несов.; сов. - разв`есить
    1) (расправляя, вешать) розві́шувати, -шую, -шуєш, розві́шати и розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш и мног. порозві́шувати
    2) (ветви: раскидывать) розкида́ти, розки́нути и диал. розки́дати и мног. порозкида́ти, розхиля́ти, розхили́ти, -хи́лить, розві́шувати, розві́сити и мног. порозві́шувати

    \развешиватьть у́ши — перен. розві́шувати, розві́сити (розпуска́ти, розпусти́ти, розставля́ти, розста́вити) ву́ха

    и́ва \развешивать сила над водо́й свои́ ве́тви — верба́ розки́нула (розхили́ла, розві́сила, розпусти́ла) над водо́ю своє́ гілля́

    3) сов. см. развешивать III
    III несов.; сов. - разв`ешать
    ( вешать в разных местах) розві́шувати, -шую, -шуєш, розві́шати и розві́сити, -ві́шу, -ві́сиш и мног. порозві́шувати

    \развешивать шать карти́ны — розві́шати (розві́сити) карти́ни

    Русско-украинский словарь > развешивать

  • 20 склонять

    несов.; сов. - склон`ить
    1) схиля́ти, схили́ти, -лю́, -лиш и мног. посхиля́ти, похиля́ти, похили́ти; (наклонять, нагибать) хили́ти и нахиля́ти, нахили́ти и мног. понахиля́ти, несов. клони́ти (клоню́, кло́ниш); ( к кому-нему) прихиля́ти, прихили́ти; ( голову набок) перехиля́ти, перехили́ти; ( опускать) опуска́ти, опусти́ти (опущу́, опу́стиш) и мног. поопуска́ти; (руки, ветви) попуска́ти, попусти́ти; ( гнуть) гну́ти, зігну́ти и мног. позгина́ти

    \склонятьть взор — опуска́ти, опусти́ти (потуплять: поту́плювати и потупля́ти, поту́пити) о́чі; ( смотреть) диви́тися, подиви́тися, сов. гля́нути; ( обращать внимание) зверта́ти, зверну́ти ува́гу

    \склонять ни́ть го́лову — схили́ти (прям.: похили́ти, нахили́ти) го́лову

    \склонятьть коле́ни перед кем — става́ти, ста́ти на колі́на перед ким

    \склонятьть слух к кому́-чему́ — прихиля́ти, прихили́ти ву́хо до ко́го-чо́го

    2) (перен.: располагать к себе) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти

    \склонятьть на любо́вь — зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

    3) (убеждать что-л. сделать) схиля́ти, схили́ти; прихиля́ти, прихили́ти
    4) несов. грам. відмі́нювати, -нюю, -нюєш

    \склонять ня́ть на все (на ра́зные) лады́, \склонять ня́ть по всем падежа́м — перен. повто́рювати (повторя́ти) на всі лади́

    Русско-украинский словарь > склонять

См. также в других словарях:

  • ветви — докучные (Тютчев); задумчивые (Сологуб, Фофанов); косматые (Коринфский,); кудрявые (Коринфский, Гоголь); мохнатые (Голен. Кутузов); нежно печальные (Бальмонт); оснеженные (Фофанов); раскидистые (Гоголь); печальные (Фофанов); узорные (Блок)… …   Словарь эпитетов

  • ветви — Отходящие от ствола или сучьев малоодревесневшие или неодревесневшие боковые побеги дерева. [ГОСТ 17462 84] Тематики продукц. лесозаготовит. промышленности EN twigs DE Zweige …   Справочник технического переводчика

  • Ветви — – отходящие от ствола или сучьев малоодревесневшие или неодревесневшие боковые побеги дерева. [ГОСТ 17462 84] Рубрика термина: Общие термины, деревообработка Рубрики энциклопедии: Абразивное оборудование, Абразивы, Автодороги …   Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов

  • Ветви — * галіны * branches участки генеалогического дерева, отходящие от продолжателей линии (продолжательниц семейств), характеризующиеся определенными продуктивными и племенными качествами. При внутрилинейном подборе отбор для спаривания проводится… …   Генетика. Энциклопедический словарь

  • Ветви —    • Κλάδοι ίκετήριοι,          обыкновенно στέμματα, также θαλλοί или φυλλάδες ίκετ, у римлян iufulae или vittae, назывались ветви в руках или венки на головах умоляющих о защите, перевитые иногда белыми шерстяными повязками; ср. Infula, Инфула …   Реальный словарь классических древностей

  • ВЕТВИ —     ♥ Вы получите что то приятное от общения с друзьями. Ветка прогибается под тяжестью спелых плодов услышанные новости принесут вам успех на работе. Густые ветви переплелись дорогие подарки. Ветка с зелеными листьями счастливое окончание дела.… …   Большой семейный сонник

  • Ветви — 11. Ветви D. Zweige E. Twigs Отходящие от ствола или сучьев малоодревесневшие или неодревесневшие боковые побеги дерева Источник: ГОСТ 17462 84: Продукция лесозаготовительной промышленности. Термины и определения …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Ветви одного дерева — শাখা প্রশাখা Shakha Proshakha …   Википедия

  • Ветви христианства — Католицизм   Католическая церковь Римско католическая церковь Восточнокатолические церкви Старокатолики Правосла …   Википедия

  • ВЕТВИ ДЕРЕВА ЦЕЛЕЙ — подчиненные генеральной цели подцели первого, второго и последующего уровней. Экономический словарь. 2010 …   Экономический словарь

  • ВЕТВИ СОЕДИНИТЕЛЬНЫЕ — жел. дор. пути, соединяющие друг с другом отдельные станции, входящие в состав жел. дор. узла. В. с. служат для передачи целых поездов и отдельных групп вагонов, формируемых в виде внутриузловых передач. Расположение В. с. в плане и профиле… …   Технический железнодорожный словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»