Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

весна

  • 61 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 62 новость

    1) (новизна) новість (-вости). -вость дела - новість справи;
    2) (новый случай, новое явление) новина, (редко) новина; (новинка) новинка; (первина) перш[в]ина. [Мати почала розмовляти рідною мовою; мені ця новина дуже припала до вподоби (Крим.). Ой у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина (Пісня). Весна нам принесла новини невеселі (Л. Укр.). Чого нам, люди добрі. за новинами впадати? (Л. Укр.). Овва! хай б'ють! чи то мені первина! (Свидн.)]. Это для меня -вость - це для мене (мені) новина;
    3) новина, новість (- вости); см. Новшество;
    4) (весть, первое известие о чём-л.) новина, новинка. [Мати, почувши страшну новину, заніміла (Грінч.). Став пиво, скажу новину (Коцюб.). Коли ще матимеш які новини, звели й мене оповістити (Куліш). Ти на станції був, чи не чув часом новинки якоїсь? (Кирил.)]. Приятная -вость - приємна (втішна) новина. Какие -ти? - які новини? які новинки?
    * * *
    1) новина́

    вот [ещё] \новостьть (\новость ти)! — от (ото́, оце́) [ще] новина́ (нови́ни)!

    [это] что [ещё] за \новостьть (\новость ти)? — [це] що [ще] за новина́ (нови́ни)?

    \новостьти в нау́ке — нови́ни в нау́ці

    \новостьть сезо́на — нови́на сезону

    2) ( новизна) новизна, новина́

    Русско-украинский словарь > новость

  • 63 охладевать

    охладеть
    1) (остывать, терять теплоту и переносно) холонути, похолонути, с[о]холонути, за[ви]холоняти, захолонути, вихолонути, прохолоняти, прохоло(ну)ти, холодіти, схолодіти, похолодіти, охолодіти, простигати, простиг(ну)ти, озимніти. [Скоро помре - ноги вже похололи. Холоне серце, як згадаєш (Шевч.). Весна нашої приязни прохолола (Крим.), Кров захолоняла в жилах]. Любовь, дружба -дела - кохання о[про]хололо, приязнь о[про]холола. Охладевший, охладелый - охололий, похололий, прохололий, захолоділий, схолоділий, остилий, застиглий, простиглий, озимнілий. Срв. Остывать;
    2) к чему - холонути, охоло(ну)ти, прохоло(ну)ти, байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти до чого. [Відразу палко бралися, а потім прохололи. Він зовсім збайдужнів до неї (Неч.- Лев.)]. -деть ко всему, к этому делу, к науке - збайдужіти до всього, до цієї справи, до науки. -дел к чему кто - збайдужіло кому що, збайдужилось кому. [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.). Мав їхати, та щось збайдужилось]. Охладевший к кому, чему - збайдужнілий, прохололий, простиглий до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - охлад`еть
    1) холо́нути, охоло́нути и похоло́нути и захоло́нути, холоді́ти, охолоді́ти и похолоді́ти и захолоді́ти; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути
    2) перен. байдужі́ти и байду́жіти, збайдужі́ти, байдужні́ти, збайдужні́ти, холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути

    Русско-украинский словарь > охладевать

  • 64 плодоносный

    плідний, плодючий, плодовитий, родовитий, зарідливий, жизний, родющ[ч]ий. [Зацвіте весна живою плідною красою (Л. Укр.). А де очерети, там люди сідали, а де жизні поля - москалі стояли (Гол.)].
    * * *
    бот. с.-х.
    плодоно́сний, родю́чий, рожаї́стий

    Русско-украинский словарь > плодоносный

  • 65 позеленить

    позеленити що. [Вона (весна) не зійде вже ніколи садочок твій позеленить (Шевч.)].
    * * *
    позелени́ти

    Русско-украинский словарь > позеленить

  • 66 поспешать

    поспешить поспішати(ся), поспішити(ся), приспішати(ся), приспішити(ся), (поторопиться) похопитися, поквапитися, поскоритися; (сделать раньше положенного срока) поранитися; срв. Спешить. [Переказала Петрові, щоб поспішався, коли хоче дівчину взяти (Коцюб.). Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла (Кониськ.). Але Гаврило похопивсь і вже одімкнув двері (Н.-Лев.). Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Франко). Я поранилась з обідом (Хорол.)]. -шить отъездом - поспішитися, похопитися з від'їздом. -шить домой - поспішитися, поквапитися, похопитися додому. Он - шил перевести разговор на другую тему - він похопився звести розмову на инше. -шим, уже нерано - поскорім(о)ся, поспішім(о)ся, приспішім(о)ся, бо вже нерано. [То поскорімось по зілля, - одказує Катря, - сонечко вже низенько (М. Вовч.)]. -шай да не торопись - скоро, та не квапся. -шить - людей насмешить - скорий поспіх - людям посміх. Вы слишком -шили в этом деле - дуже поспішилися, похопилися, поквапилися, поранилися з цією справою.
    * * *
    несов.; сов. - поспеш`ить
    поспіша́ти и спіши́ти, поспіши́ти; поспіша́тися и спіши́тися, поспіши́тися; ( торопиться) ква́питися, поква́питися, несов. похопи́тися; диал. поскоря́тися, поско́ритися

    Русско-украинский словарь > поспешать

  • 67 приближаться

    приблизиться наближатися и наближуватися, наблизитися, зближатися, зблизитися, надближатися, надблизитися, доближатися, доблизитися, (о мног.) понаближатися и -ближуватися, позближатися и -ближуватися и т. д. до кого, до чого; ближчати, поближчати до кого до чого; (наставать, наступать) над(і)ходити, надійти, настигати, настиг(ну)ти. [Стій, не наближуйсь (Куліш). От уже я наблизився до свого села (Франко). Наближався академічний рік (Крим.). Останні часи зближаються (Свидн.). Всі зблизились до його (Стор.). А пісня все ближчала (Кониськ.). Ось вони надходять (Куліш). Доближаюсь до клуні (Г. Барв.). Настигає весна (Г. Барв.)]. -жается ночь, осень - надходить (наближається, надближається, зближається) ніч, осінь. [Осінь надходить, літо минає (Л. Укр.). Надходить ніч (Франко)]. -жалась гроза - наближалася (надближалася, надходила) гроза (громовиця). -жался день свадьбы - надходив день весілля. -жается смерть, смертный (последний) час - наближається (зближається, надходить) смерть, наближається (надходить, находить) смертна (остатня и -ння) година). [Отсе вже находить на мене остатня година (Мирн.)]. Время -жается, -жалось к полночи - доходить, доходило до півночи, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночи. [Перехристилася і лягла вже, так до півночи доходило (Квітка). Бралося вже до півночи (Мирн.). Вже було пізно, добиралося до півночи (Мирн.)]. -жается полуденное время - береться під обіди. -жается срок платежа - надходить, наближається строк виплати, платіжний речінець. -жаться к концу - доходити краю, кінця. [Третя зима його життя доходила краю (Єфр.)]. Дело -жается к концу - справа доходить кінця.
    * * *
    несов.; сов. - прибл`изиться
    наближа́тися и набли́жуватися, набли́зитися; ( становиться ближе) бли́жчати, побли́жчати; підближа́тися, підбли́зитися и підблизи́тися; диал. зближа́тися и збли́жуватися, збли́зитися, прибли́жуватися, прибли́зитися; (наступать, надвигаться) надхо́дити, надійти́

    Русско-украинский словарь > приближаться

  • 68 приветливый

    привітний, привітливий (редко: вітливий, вітний), приязний, приязнивий, приятливий, ласкавий до кого. [Привітне слово. По хатах горять привітні вогники (Васильч.). Приязнива до всякого, як красна весна (Квітка)]. -ветливая женщина - привітниця. [Пані до всякого привітниця була (Кониськ.)].
    * * *
    приві́тний, вітли́вий; ( радушный) при́язний

    Русско-украинский словарь > приветливый

  • 69 приспевать

    приспеть
    1) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти куди, до кого; срв. Поспевать 3, Подоспевать. [Пристиг у саму пору до старого (Куліш)];
    2) (наставать) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти, постигати, постигти, наставати, настати. [Пристигла година (Єв.). Жито поспіло, приспіло діло (Лукаш.). Ти в дорозі не зчуєшся, як спасівка настигне (Квітка). Настигає й весна (Г. Барв.). Аж ось наспіли святки (Комар.). П'ятнадцятий год постиг (Г. Барв.)];
    3) см. Приготовлять;
    4) -спеть кому, безл. - приспіти кому; см. Приспичить. [«Оддай зараз карбованця». «Чого тобі так приспіло?» (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - присп`еть
    приспіва́ти, приспі́ти, пристига́ти, присти́гнути и присти́гти, наспіва́ти, наспі́ти, настига́ти, насти́гнути и насти́гти, нахопля́тися, нахопи́тися; ( наставать) настава́ти, наста́ти

    Русско-украинский словарь > приспевать

  • 70 провесень

    диал.
    про́весна, про́весінь, -ні

    Русско-украинский словарь > провесень

  • 71 пыльный

    курний, курявий, куряний, порошний, порошнистий, пильний, пилкий. -ная дорога - курний (курявий, куряний) шлях, курна дорога. [Перед ним лежав шлях, курний вже, хоч була рання весна (Коцюб.). Давно-б пора дощу, а то шлях такий курявий, що й світу божого не видко (Катерин.). Ой із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю (Рудч.)]. -ная тряпка - пильна, порошна ганчірка.
    * * *
    1) порошни́й, пи́льний, курни́й, ку́рявий; пиля́стий; диал. порохни́й; ( запылённый) запи́лений, запоро́шений; ( покрытый пылью) покри́тий пи́лом (по́рохом), укри́тий пи́лом (по́рохом)

    пы́льная доро́га — курна́ доро́га; доро́га, покри́та (укри́та) пи́лом, по́рохом

    2) спец. пилови́й, пи́льний
    3) бот. пилко́вий

    Русско-украинский словарь > пыльный

  • 72 пышно

    1) пишно, бучно, гучно, бундючно. [Пишно займались багрянії зорі (Л. Укр.). Гучно та бучно в'їздив гетьман Сагайдачний із своїм військом у Київ після того морського походу (Загірня)];
    2) пишно, велико, розкішно; буйно. [Один чоловік жив що-дня пишно (Єванг.). Захотів він велико жить і аж три або й чотири кімнати собі взяв (Лубен.). По весні розцвітаються квіти і до осени пишно цвітуть (Грінч.)]. -но развиться (о раст.) - вибуяти. - но расцвесть - пишно, розкішно, буйно розцвістися, розпишнитися. [Як наша картопля розкішно розцвілася (Звин.). Весна розпишнилась, як молода дівчина (Неч.-Лев.)];
    3) пишно;
    4) бундючно, пихато, пиндючно. См. Пышный.
    * * *
    нареч.
    пи́шно; розкі́шно; бу́чно; бу́йно; пу́хко; бундю́чно

    Русско-украинский словарь > пышно

  • 73 (as) cheerful as a lark

    (as) cheerful as a lark [тж. (as) happy ( або jolly) as a sand boy; (as) merry as a cricket (as a grig, as a wedding bell)] дуже веселий; веселий як весняний жайворонок (як весна, як весняне сонце, як горобець, як засватана дівка, як сонячний день); радий як (мов) дитина

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) cheerful as a lark

  • 74 (as) happy as a sand boy

    (as) cheerful as a lark [тж. (as) happy ( або jolly) as a sand boy; (as) merry as a cricket (as a grig, as a wedding bell)] дуже веселий; веселий як весняний жайворонок (як весна, як весняне сонце, як горобець, як засватана дівка, як сонячний день); радий як (мов) дитина

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) happy as a sand boy

  • 75 (as) jolly as a sand boy

    (as) cheerful as a lark [тж. (as) happy ( або jolly) as a sand boy; (as) merry as a cricket (as a grig, as a wedding bell)] дуже веселий; веселий як весняний жайворонок (як весна, як весняне сонце, як горобець, як засватана дівка, як сонячний день); радий як (мов) дитина

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) jolly as a sand boy

  • 76 (as) merry as a cricket

    (as) cheerful as a lark [тж. (as) happy ( або jolly) as a sand boy; (as) merry as a cricket (as a grig, as a wedding bell)] дуже веселий; веселий як весняний жайворонок (як весна, як весняне сонце, як горобець, як засватана дівка, як сонячний день); радий як (мов) дитина

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) merry as a cricket

  • 77 (as) merry as a grig

    (as) cheerful as a lark [тж. (as) happy ( або jolly) as a sand boy; (as) merry as a cricket (as a grig, as a wedding bell)] дуже веселий; веселий як весняний жайворонок (як весна, як весняне сонце, як горобець, як засватана дівка, як сонячний день); радий як (мов) дитина

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) merry as a grig

  • 78 (as) merry as a wedding bell

    (as) cheerful as a lark [тж. (as) happy ( або jolly) as a sand boy; (as) merry as a cricket (as a grig, as a wedding bell)] дуже веселий; веселий як весняний жайворонок (як весна, як весняне сонце, як горобець, як засватана дівка, як сонячний день); радий як (мов) дитина

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > (as) merry as a wedding bell

  • 79 dry bread at home is better than the honey of others

    var: the tar of my country is better than the honey of others
    syn: home is home though it be never so homely
    краще сухий хліб вдома, ніж мед на чужині ≅ чужий хліб гіркий ліпше своя солома, ніж чужа перина ліпше своя хата, ніж чужа палата ліпше своє болото, ніж чуже золото свій край, як рай, а чужа країна, як домовина краще в рідній країні кістьми лягти, ніж на чужій слави досягти чуже святе – своє найсвятіше чуже миле, своє наймиліше чужа хата гірше ката в чужій стороні і весна негарна рідна земля і в жмені мила із своєї печі і дим не гіркий хоч не красне, але власне

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > dry bread at home is better than the honey of others

  • 80 it is not spring until you can plant your foot upon twelve daisies

    справжня весна приходить тоді, коли нога ступить на дванадцять маргариток

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > it is not spring until you can plant your foot upon twelve daisies

Страницы

См. также в других словарях:

  • ВЕСНА — жен. одно из четырех времен года, между зимою и летом, по астрах. счету, со вступления солнца в знак Овна, с 8 марта по 9 июня. Народ говорят что уже на Сретенье (2 февраля) зима с летом встретилась; день Власья (11 февраля), сшиби рог с зимы; но …   Толковый словарь Даля

  • весна — идёт • действие, субъект, продолжение весна наступила • действие, субъект, начало весна началась • действие, субъект, начало весна приходит • действие, субъект, начало весна пришла • действие, субъект, начало настала весна • действие, субъект,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • весна — укр. весна, др. русск., ст. слав. весна ἔαρ, сербохорв. вѐсна, словен. vȇsna, чеш. vesna, польск. wiosna. Древняя и. е. основа на r/n, ср. лит. vasarà лето , лтш. vasara, греч. ἔαρ, лат. vēr, др. исл. var весна , др. инд. vasantas весна ,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • весна — зимцерла, весна красна, сезон, кострома Словарь русских синонимов. весна весна красна (народно поэт.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • весна — ы; мн. вёсны, сен, снам; ж. 1. Время года, наступающее за зимой и сменяющееся летом. Ранняя, холодная, дружная в. Сшить к весне пальто. Повеяло весной. Весна красна (нар. поэт.). 2. Книжн. Пора расцвета, молодости. Твоя в. уже прошла! * Весны… …   Энциклопедический словарь

  • весна — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? весны, чему? весне, (вижу) что? весну, чем? весной, о чём? о весне; мн. что? вёсны, (нет) чего? вёсен, чему? вёснам, (вижу) что? вёсны, чем? вёснами, о чём? о вёснах 1. Весна это время года, которое… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ВЕСНА — ВЕСНА, ы, мн. вёсны, вёсен, вёснам, жен. Время года, следующее за зимой и предшествующее лету. Поздняя, ранняя, дружная в. По весне (весною; прост.) В. жизни (перен.: о молодости). • Весна красна, весны красны в народной поэзии: ясная, радостная… …   Толковый словарь Ожегова

  • весна — ароматная (Коринфский, Надсон); бархатная (Бальмонт); безмятежная (Круглов); бессмертная (Надсон); бирюзовая (Иг.Северянин); благовонная (Круглов); благодатная (Драверт, Коринфский); благодетельная (Никитин); благоуханная (Жадоская, К.Р.);… …   Словарь эпитетов

  • ВЕСНА — ВЕСНА, весны, вин. вёсну и весну, мн. вёсны, вёсен, вёснам, жен. 1. Время года между зимой и летом. 2. Молодость, как время надежд и мечтаний (поэт.). «Весны моей златые дни.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕСНА — ВЕСНА, СССР, Мосфильм, 1947, ч/б, 104 мин. Музыкальная комедия. Реальность фильмов Г. Александрова всегда испытывала влечение к театрализации, с одной стороны, к жанру с другой. Музыкальная комедия и мелодрама стремились ужиться под одной крышей …   Энциклопедия кино

  • "Весна" — «ВЕСНА», первое появившееся в печати стих. Л. (1830). Его тема (напоминание «жестокой красавице» о недолговечности женской красоты, с исчезновением к рой исчезает и внушенное ею чувство) традиционна для «легкой поэзии» того времени. Стих.… …   Лермонтовская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»