Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

венец

  • 1 венец

    Русско-украинский политехнический словарь > венец

  • 2 венец

    Русско-украинский политехнический словарь > венец

  • 3 венец

    1) вінець, (р. -нця), корона;
    2) (на иконах) вінець, сяйво;
    3) вінець, вінок. [Терновий вінок];
    4) (бракосочетание) вінець, вінчання, шлюб. Итти, пойти к венцу, под венец - іти до шлюбу, до вінця, стати на рушнику. Вести под венец - вести до шлюбу, до вінця. Стоять под венцом - стояти на рушнику;
    5) вінець, слава, нагорода. [Вінець безсмертя];
    6) (удачное завершение дела, верх совершенства) вінець. [Вінець творива];
    7) (в деревянном строении: ряд брёвен) вінець; также и в других значениях.
    * * *
    I в`енец
    ві́денець, -нця и віде́нець
    II вен`ец
    1) ( венок) віно́к, -нка́, віне́ць, -нця
    2) ( драгоценный головной убор) віне́ць; ( корона) коро́на
    3) (венчальная корона; венчание) віне́ць; ( бракосочетание) вінча́ння, шлюб, -у

    идти́, пойти́ под \венец с кем — іти́, піти́ під віне́ць (до вінця́, до шлю́бу) з ким; става́ти, ста́ти на рушнику́ (на рушники́) з ким

    4) (перен.: завершение чего-л.) віне́ць

    \венец достиже́ний — віне́ць дося́гнень

    5) (ореол вокруг светил, нимб) віне́ць
    6) ( ряд брёвен в срубе) віне́ць, вінце́
    7) техн. віне́ць

    Русско-украинский словарь > венец

  • 4 венец

    віне/ ць (род. вінця/)

    Русско-украинский металлургический словарь > венец

  • 5 замыкающий венец

    замика́льний віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > замыкающий венец

  • 6 зубчатый венец

    зу́бчастий віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > зубчатый венец

  • 7 лопаточный венец

    лопа́тковий віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > лопаточный венец

  • 8 опорный венец

    опі́рний віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > опорный венец

  • 9 храповой венец

    заско́чний віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > храповой венец

  • 10 замыкающий венец

    замика́льний віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > замыкающий венец

  • 11 зубчатый венец

    зу́бчастий віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > зубчатый венец

  • 12 лопаточный венец

    лопа́тковий віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > лопаточный венец

  • 13 опорный венец

    опі́рний віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > опорный венец

  • 14 храповой венец

    заско́чний віне́ць

    Русско-украинский политехнический словарь > храповой венец

  • 15 венецианец

    венеціа́нець, -нця

    Русско-украинский словарь > венецианец

  • 16 венецианка

    венеціа́нка

    Русско-украинский словарь > венецианка

  • 17 венецианский

    венецький. Венецианская ярь - гришпан, мідянка.
    * * *
    венеціа́нський, венеці́йський; вене́цький

    венециа́нское окно — венеціа́нське вікно

    Русско-украинский словарь > венецианский

  • 18 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

  • 19 лавровый

    лавровий, бобковий. -вый венец - лавровий вінок (-нка). [В лавровім вінку вона сяє (Л. Укр.)]. -вый лист (приправа) - бобкове листя. -вое масло - бобкова олія. -вая вишня - см. Лавровишня. -вое дерево - см. Лавр.
    * * *
    тж. лавр`овый
    ла́вровий и лавро́вий

    Русско-украинский словарь > лавровый

См. также в других словарях:

  • ВЕНЕЦ — муж. кольцо, обод, обруч, окружность, полоса кружком, со ·знач. возвышенного положения или почетного значения вещи. | Очертание сияния, блеска вкруг головы святого на иконах; | царское головное украшенье, корона; | девичья головная лента,… …   Толковый словарь Даля

  • Венец — Венец: тиара В Викисловаре есть статья «венец» Венец  то же, что и корона или венок. Венец  один ряд …   Википедия

  • ВЕНЕЦ — не берёт кого. Коми. О невозможности вступления в брак до определённого возраста. Кобелева, 57. Вести под венец кого. Жарг. угол. Вести расследование чьего л. дела, готовить его к суду. Грачев 1992, 56. Идти под венец (к венцу). 1. Прост. Устар.… …   Большой словарь русских поговорок

  • ВЕНЕЦ — ВЕНЕЦ, венца, муж. 1. Головной убор, род металлического венка или короны, возлагавшийся на кого нибудь в знак присвоения ему высокого звания или в знак почетной награды за заслуги (книжн. устар.). Царский вец. || перен. Успешное завершение какого …   Толковый словарь Ушакова

  • Венец —         в деревянном строительстве брёвна или брусья, составляющие один горизонтальный ряд сруба. В углах сруба брёвна связываются путём врубки с выступающими концами ( в обло ) или без них ( в лапу , в шип ). От количества венцов зависит высота… …   Художественная энциклопедия

  • венец — кульминация, верх, вершина, апогей, зенит; предел, ореол, бракосочетание, венок, нимб, высшая точка, высшая ступень, шапка мономаха, корона, сияние, звено Словарь русских синонимов. венёц 1. см. венок. 2. см …   Словарь синонимов

  • ВЕНЕЦ — 1) старинный головной убор, часто имеет церемониальное значение (см. Венчание).2) В деревянном строительстве бревна или брусья, составляющие один горизонтальный ряд сруба. В углах сруба связываются путем врубки с выступающими концами ( в обло )… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ВЕНЕЦ — ВЕНЕЦ, нца, муж. 1. То же, что венок (устар.). Терновый в. (перен.: мученичество, страдание; высок.). 2. перен., чего. Успешное завершение чего н. как награда за труды, старания (высок.). В. усилий, достижений. Конец делу в. (посл.). 3.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ВЕНЕЦ — см. Венцы. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • венец — Употр. обычно в торжественной, поэтической речи как символ власти, славы, страданий и т. п. Державный, лавровый, мученический, страдальческий, терновый, торжественный. Пламенный. Словарь эпитетов русского языка. 2006 …   Словарь эпитетов

  • венец —     ВЕНЕЦ1, нимб, ореол, сияние     ВЕНЕЦ2, корона     ВЕНЕЧНЫЙ, коронный …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»