Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ввірватися

  • 121 tongue

    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 122 unstick

    [en'stik]
    v
    1) відклеювати, віддирати

    to come unstuck — відклеїтися [див. unstuck I 1]

    2) aв. злетіти, відірватися від землі
    3) звалитися, провалитися ( про план)

    English-Ukrainian dictionary > unstick

  • 123 вскакивать

    вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].
    * * *
    несов.; сов. - вскоч`ить
    1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися
    2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти
    3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити
    4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти

    Русско-украинский словарь > вскакивать

  • 124 выдираться

    несов.; сов. - в`ыдраться
    видира́тися, ви́дертися и ви́дратися, вирива́тися, ви́рватися

    Русско-украинский словарь > выдираться

  • 125 вырываться

    вырваться
    1) вириватися, видиратися и т. д. - см. I. Вырывать;
    2) вихвачуватися, вихватитися, вимикатися, вимкнутися, вибиватися, вибитися, видобутися (вибутися) на волю, виприснути з рук; (о ветви - вырваться вверх) порснути вгору. [Вимкнулися з облоги. Розум мав він про себе, не дуже з ним вихвачувався (Клітка)];
    3) (о чувстве, прорваться) вибухнути. [Тепер тая мука, сльозами вибухнула (Грінч.). Вибухла глибока дикая печаль (Крим.)];
    4) (об огне, пламени, дыме) вихвачуватися, вихоплюватися, бухати, бухнути, жахати, жахнути, ударити, гаснути, шагати, шагнути; бурхати, пошибати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырваться
    1) вирива́тися, вирватися; ( выдираться) видира́тися, ви́дертися и ви́дратися
    2) (стремительно появляться, выходить) вирива́тися, ви́рватися, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися; (о пламени, дыме) жаха́ти, жахну́ти, шуга́ти, шугнути, вибуха́ти и бу́хати, ви́бухнути, жбу́хати, жбу́хнути
    3) страд. несов. вирива́тися; видира́тися; висми́куватися; вихо́плюватися, вихва́чуватися
    II несов.; сов. - в`ырыться
    вирива́тися, ви́ритися; вико́пуватися, викопатися

    Русско-украинский словарь > вырываться

  • 126 выскакивать

    выскочить, выскокнуть
    1) вистрибувати, вистрибати, вистрибнути, вискакувати, вискочити, виска[і]кнути, виплигувати, виплигнути, цибати, вицибнути, вигулькнути;
    2) вихоплюватися, вихопитися, вихвачуватися, вихвачатися, вихватитися, вирватися. [Вихопився з хати в чому сидів. Поперед війська не вихвичайсь. Не виривайся з своїм словом - сиди тихо];
    3) выскочить в - вилізти на, вискікнути в. [Пособив йому вилізти на старшину (вискікнути в старшини)];
    4) -ить на теле - нарядитися. Як що-небудь нарядиться зверха на тілі, то це називається чиряк].
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыскочить
    виска́кувати, ви́скочити и ви́скокнути и мног. повиска́кувати; ( выпрыгивать) випли́гувати, ви́плигнути и мног. повипли́гувати, вистри́бувати, ви́стрибнути и мног. повистри́бувати; (быстро, неожиданно появляться откуда-л.) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, вихва́чуватися, ви́хватитися и мног. повихва́чуватися, вирива́тися, ви́рватися и мног. повириватись
    II несов.; сов. - в`ыскакать
    ( на лошади) виска́кувати, ви́скочити, вихо́плюватися, ви́хопитися

    Русско-украинский словарь > выскакивать

  • 127 доваливать

    -ся, довалить, -ся довалювати, -ся, довалити, -ся. Довалиться до пищи - допастися, дірватися. [Так допався до борщу, що й за вуха не одтягнеш].
    * * *
    I несов.; сов. - довал`ять
    дока́чувати, докача́ти, долі́плювати, доліпи́ти
    II несов.; сов. - довал`ить
    дова́лювати, довали́ти

    Русско-украинский словарь > доваливать

  • 128 драться

    1) битися, (описат.) чубитися, скубтися. [Пани б'ються (скубуться), а в мужиків чуби тріщать];
    2) (об одежде, обуви) дратися, дертися. [Дереться - на нове береться];
    3) -ться на гору, на стену и т. п. - дратися, дертися, пнутися на гору, на стіну.
    * * *
    I
    1) ( устраивать драку) би́тися
    2) (сражаться, воевать) би́тися, воюва́ти
    3) (перен.: бороться за что-л.) боро́тися
    II др`аться
    страд.
    де́ртися, дра́тися, рватися, роздира́тися, розрива́тися, шматува́тися

    Русско-украинский словарь > драться

См. также в других словарях:

  • рватися — рву/ся, рве/шся, недок. 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись… …   Український тлумачний словник

  • рватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вірватися — див. увірватися …   Український тлумачний словник

  • ввірватися — [ўв ірва/тиес а] = увірватися ўв ірву/с а, ўв і/рвеис :а/ўв ірве/с :а, ўв і/рвеиц :а/ўв ірве/ц :а, ўв і/рву/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • увірватися — [ўв ірва/тиес а] = ввірватися ўв ірву/с а, ўв і/рвеис :а/ўв ірве/с :а, ўв і/рвеиц :а/ўв ірве/ц :а, ўв і/рву/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • надірватися — 1) (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля), підірватися, надсадитися, підвередитися Пор. надриватися 1) 2) див. надриватися 1) …   Словник синонімів української мови

  • ввірватися — див. вриватися II …   Український тлумачний словник

  • відірватися — див. відриватися I …   Український тлумачний словник

  • зірватися — див. зриватися …   Український тлумачний словник

  • надірватися — див. надриватися …   Український тлумачний словник

  • обірватися — див. обриватися I …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»