-
1 рватися
1) ( розриватися) to tear, to wear out; to burst; ( про нитку) to break, to snap2) ( про зв'язки) to be broken3) ( вириватися) to strain (to), to be bursting (to)рватися на волю — to strive to escape, to be dying to be free
-
2 рватися
Iрва́ться; (перен.) надрыва́тьсяII(до кого, до чого, куди и в що) рва́ться, стреми́ться (к кому, к чему); ( пытаться сделать) порыва́тьсяIIIрва́ться, разрыва́ться; взрыва́тьсяIV страд. з.рва́ться; срыва́ться; обрыва́ться; вырыва́ться; дёргаться; трепа́ться; порыва́ться; взрыва́ться -
3 рватися
rwatysjaдієсл. -
4 рватися
1. yırtılmaq (на шматки)2. çoq istemek, ımtılmaq (намагатися) -
5 ввірватися
док. див. вриватися -
6 відірватися
док. див. відриватися -
7 зірватися
-
8 надірватися
-
9 обірватися
-
10 підірватися
= підриватися I, підірвати -
11 розірватися
док. див. розриватися -
12 увірватися
= урватися -
13 відірватися
-
14 вірватися
ворва́ться -
15 зірватися
1) сорва́ться; (не удержавшись, падать вниз) оборва́ться2) ( возникать - о явлениях природы) нача́ться; (о ветре, шуме, смехе) подня́ться; (о дожде, снеге) пойти́; ( о ливне) поли́ть; (о песне, смехе) разда́ться3) взорва́ться -
16 надірватися
см. надриватисянадорва́ться; надсади́ться -
17 обірватися
см. обриватися I1) оборва́ться; (не удержавшись, падать) сорва́ться2) (прекращаться, приостанавливаться) перен. прерва́ться, пресе́чься; (внезапно, сразу) оборва́ться -
18 підірватися
-
19 розірватися
см. розриватися I1) разорва́ться; (об отношениях, связях) порва́ться2) (перен.: одновременно исполнять множество дел) разорва́ться -
20 увірватися
I1) оторва́ться; (о верёвке, нитке, струне) оборва́ться, ло́пнуть2) ( прекращаться) прерва́ться; оборва́ться; ( о голосе) пресе́чьсяII см. уриватися III
См. также в других словарях:
рватися — рву/ся, рве/шся, недок. 1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.). 2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись… … Український тлумачний словник
рватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вірватися — див. увірватися … Український тлумачний словник
ввірватися — [ўв ірва/тиес а] = увірватися ўв ірву/с а, ўв і/рвеис :а/ўв ірве/с :а, ўв і/рвеиц :а/ўв ірве/ц :а, ўв і/рву/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
увірватися — [ўв ірва/тиес а] = ввірватися ўв ірву/с а, ўв і/рвеис :а/ўв ірве/с :а, ўв і/рвеиц :а/ўв ірве/ц :а, ўв і/рву/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
надірватися — 1) (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля), підірватися, надсадитися, підвередитися Пор. надриватися 1) 2) див. надриватися 1) … Словник синонімів української мови
ввірватися — див. вриватися II … Український тлумачний словник
відірватися — див. відриватися I … Український тлумачний словник
зірватися — див. зриватися … Український тлумачний словник
надірватися — див. надриватися … Український тлумачний словник
обірватися — див. обриватися I … Український тлумачний словник