вартування

См. также в других словарях:

• вартування — я, с. Дія за знач. вартувати 1), 2) …   Український тлумачний словник

• вартування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• сторожовий — а/, е/. 1) Який стоїть на варті, охороняє кого , що небудь. || Признач. для сторожування, вартування; який є місцем перебування сторожі. || Який несе дозорну або прикордонну службу. •• Сторожова/ моги/ла високий земляний насип при дорозі, на… …   Український тлумачний словник

• варта — и, ж. 1) Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого , що небудь; сторожа. •• Поче/сна ва/рта група людей, вишикуваних для вшанування когось. 2) Вартування, перебування десь протягом певного часу для охорони кого , чого небудь. ••… …   Український тлумачний словник

• виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… …   Український тлумачний словник

• ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

• ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… …   Український тлумачний словник

• чати — чат, мн., рідше одн. ЧА/ТА, и, ж. 1) Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту. 2) Перебування на варті в певний проміжок часу; вартування. || перен. Очікування когось, пильнування кого небудь;… …   Український тлумачний словник

• варта — 1) (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого / що н.), охорона, чати, сторожа; конвой, ескорт (зазв. для супроводу когось) 2) (оберігання кого / чого н.), вартування, чатування, чати мн. (перев. зі зброєю, у складі озброєного… …   Словник синонімів української мови

• охорона — I (оберігання кого / чого н.); вартування, варта, чатування, чати мн. (перев. зі зброєю, у складі озброєного загону); сторожування (перев. матеріяльних цінностей) II ▶ див. варта 1), захист 1) …   Словник синонімів української мови

• чати — множинний іменник перебування на варті в певний проміжок часу; вартування …   Орфографічний словник української мови