-
121 untie
v1) розв'язувати; відв'язувати2) розв'язуватися; відв'язуватися3) звільняти4) розплутувати5) позбавлятися (сумнівів)* * *[en'tai]v1) розв'язувати; відв'язуватиhe untied the package — він розв'язав пакет; розв'язуватися, відв'язуватися
2) звільняти3) розплутуватиto untie a traffic jam — розв'язати транспортний затор; вирішувати ( сумніви)
-
122 will
n ч. ім'яУїлл, Вілл (зменш. від William)* * *I [wil] n; тк.; sing1) воля; сила воліstrong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля
a will of one's own — свавілля; упертість
2) бажання, воляthy will be done — бібл. нехай буде воля твоя
will to win /to victory/ — жага перемоги
at will — на розсуд, за бажанням
tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче
to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням
to work /to have/ one's will — робити по-своєму
to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю
to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні
with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ
3) енергія, ентузіазм; інтерес4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)to make /to draw up/ a will — скласти заповіт
to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам
II [wil] vwhere there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння
підвищ. ( willed)1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажатиwhatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити
2) змушувати; вселятиto will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.
3) заповістиIII [wil] v( would) виражає1) бажання, прагнення, намір, схильністьI will do it — я ( залюбки) зроблю це
I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити
come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш
they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість
I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу
I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить
2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає
won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ
will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут
just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка
you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу
shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)
3) можливість, здібністьthe back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири
4) припущенняthis'll be our train — це, мабуть, наш поїзд
you will remember... — як ви пам'ятаєте...
you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю
5) неминучістьwhat will be, will be — чому бути, того не уникнути
boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці
6) дія або звичний стан, що повторюютьсяthere he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами
he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!
7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особиI shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку
IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався -
123 withhold
v (pastwithheld; p.p. withheld, withholden)2) затримувати, не давати (зробити щось); зупиняти3) замовчувати, не повідомляти; приховувати4) вираховувати, відраховувати, утримувати (від зарплати тощо)* * *v(withheld; withheld)1) відмовляти (в чому-н.); утримуватися (від чого-н.); to withhold one's consent не давати згодиto withhold comment [judg (e)ment] — утриматися від коментарів [від судження]
to withhold fire — вiйcьк. не відкривати вогонь
2) утримувати, затримувати; зупинятиto withhold property — юp. утримувати ( у володінні) майно
to withhold payment — затримувати оплату, не сплатити
to withhold smb from doing smth — утримати кого-н. від якого-н. вчинку
to withhold one's hand — утримуватися від ( нанесення) удару
3) приховувати; замовчуватиto withhold evidence [the truth] — приховувати докази [правду]
4) cл. вираховувати ( із зарплатні) -
124 advance
I n1) просування, рух уперед, поширення2) вiйcьк. наступ; вiйcьк. просування від рубежу до рубежу; тex. випередження ( по фазі); попередження; поступальний рух3) прогрес; успіх; поліпшення5) аванс; позичка6) звич. pl загравання, спроби зав'язати дружбу ( to make advances)7) загравати, заохочувати; іти ( у чому-небудь) назустріч8) заздалегідь підготовлений репортаж ( про намічену подію); попередньо розісланий або розданий текст (промови, виступу)9) вiйcьк. передові сили10) гeoл. трансгресія••II ain advance — заздалегідь, завчасно
1) передній, передовий, головний2) зроблений, виданий, виплачений заздалегідь, завчасно3) попередній, випереджальнийIII v1) просуватися, іти вперед, наступати; вiйcьк. наступати2) рухати вперед, просувати; пересувати стрілки годинника уперед; сприяти ( чому-небудь); наближати, прискорювати3) робити успіхи; просуватися; розвиватися; просувати ( по службі)4) підвищувати ( ціну); підвищуватися, зростати5) позичати гроші; платити авансом6) висувати (пропозицію, заперечення)7) aмep. проводити попередні заходи щодо організації виступів, зустрічі, прийому8) тex. нарощувати ( трубу)9) фiз. випереджати ( по фазі) -
125 bale
I n2) оберемок, купа3) арх. набір гральних костей4) cпeц. брикетII vукладати в тюки, в'язати у вузли, укладати в стоси; cпeц. пакетувати, брикетувати ( стружку); пресувати ( сіно в тюки); тюкуватиIII n; поет.1) зло, шкода, згубний вплив ( чого-небудь)2) нещастя, нещастя; біда, горе, страждання, мука -
126 chum up
phr v( with) зав'язати знайомство, подружитися -
127 commit
v1) робити, здійснювати ( частіше погане)2) доручати, довіряти; передавати (на розгляд, зберігання)3) (to) привести в який-небудь станto commit to memory — заучувати, запам'ятовувати
to commit to paper /to writing/ — записувати
5) refl зв'язати себе зобов'язаннями, словом6) pass бути відданим, присвятити себе; вважати своїм обов'язком7) вiйcьк. (to) вводити в бій -
128 dovetail
I n1) тex., бyд. деталь, шип у вигляді ластівчиного хвоста; "ластівчин хвіст" (з'єднання; тж. dovetail joint)2) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядова жіночого армійського корпусаII v1) тex. (in, into, to) з'єднувати "ластівчиним хвостом"; бyд. в'язати в лапу2) підганяти, приводити у відповідність; погоджувати; підходити, відповідати, збігатися
См. также в других словарях:
вив'язати — 1 дієслово доконаного виду розв язуючи зав язане, вийняти вив язати 2 дієслово доконаного виду зв язати з ниток … Орфографічний словник української мови
недов'язати — жу/, жеш, док. Не дов язати що небудь до кінця, не закінчити в язати що небудь … Український тлумачний словник
попов'язати — в яжу/, в я/жеш, док., перех. і без додатка, розм. В язати тривалий час; пов язати багато … Український тлумачний словник
вв'язати — 1 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати вв язати 2 дієслово доконаного виду вплести … Орфографічний словник української мови
ув'язати — 1 дієслово доконаного виду вплести ув язати 2 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати … Орфографічний словник української мови
вв'язати — I див. вв язувати I. II див. ув язати II … Український тлумачний словник
зав'язати — I [завйаза/тие] а/йу, а/йеиш (застрявати) II [завйаза/тие] йажу/, йа/жеиш; нак. йажи/, йаж і/т (зв язати) … Орфоепічний словник української мови
зав'язати — 1 дієслово доконаного виду зв язати зав язати 2 дієслово недоконаного виду застрявати … Орфографічний словник української мови
вив'язати — I див. вив язувати I. II див. вив язувати II … Український тлумачний словник
відв'язати — див. відв я/зувати … Український тлумачний словник
в'язати — в яжу/, в я/жеш, недок., перех. 1) у що, чим і без додатка. З єднувати, скріплювати що небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив язувати до чого небудь. || у що і без додатка … Український тлумачний словник