біржавік

См. также в других словарях:

• ржавіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• ржавіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• іржавіння — рідше ржаві/ння, я, с. Поява іржі на якій небудь поверхні; корозія …   Український тлумачний словник

• іржавіти — іє, рідше ржаві/ти, і/є, недок. 1) Ставати іржавим, покриватися іржею. 2) Набувати кольору іржі …   Український тлумачний словник

• іржавіючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до іржавіти …   Український тлумачний словник

• ржавіння — див. іржавіння …   Український тлумачний словник

• ржавість — див. іржавість …   Український тлумачний словник

• ржавіти — див. іржавіти …   Український тлумачний словник

• ржавіючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до ржавіти …   Український тлумачний словник

• іржавіння — иржавіння (поява іржі на якій н. поверхні), ржавіння, корозія …   Словник синонімів української мови

• іржавійнотривкий звар — Syn: іржавійнотривкий сплав …   Словарь синонимов металлургических терминов