білль

Мілль, Джеймс

Мілль, Джон Стюарт

див. Мілль, Джеймс

див. Мілль, Джон Стюарт

Мілль, Джеймс (1773, Нортуотер Бридж - 1836) - шотл. філософ, психолог, економіст. Навчався в Единбурзі. Тривалий час був працівником Східноіндійської компанії. За філософськими поглядами - послідовник Бентама, один із лідерів руху "філософських радикалів", які боролися за впровадження реформ на політико-економічних засадах утилітаризму. У психології розвивав ідеї асоціативної психології Г' юма і Гарт лі.

[br]

Осн. тв.: "Елементи політичної економії" (1821); "Аналіз феномена людської свідомості" (1829).

Мілль, Джон Стюарт (1806, Лондон - 1873) - англ. філософ, логік, економіст; один із фундаторів філософських засад лібералізму. Основи різнобічної освіти М. були закладені його батьком Міллем Джеймсом. У віці чотирнадцяти років він уже вільно читав та інтерпретував класичні твори давньогрецьк. та лат. мовами, був ґрунтовно обізнаний з тогочасними філософським та економічним вченнями. На освіту та розвиток творчого потенціалу М. значний вплив справили спілкування з Бентатом, Рикардо, Стерлінгом (послідовником Кольриджа), листування з Контом. У філософії М. є яскравим представником емпірицизму, який однозначно заперечував метафізику на тій підставі, що остання у своїх узагальненнях виходила за межі досвіду Ф. ундаментальна праця М. "Система логіки" базувалася на емпірицистській епістемології та послідовно захищала наукове знання, вільне від впливу авторитету і традицій. У ній ґрунтовно висвітлені переваги методу індукції та здійснена відповідна класифікація, зокрема, вирізнені методи відповідності, відмінності, залишковий та супровідних змін Н. адаючи пріоритетного значення індукції, М. не виключав також важливості дедуктивних узагальнень. Творчий доробок М. у галузі соціальної й політичної філософії, етики був позначений глибоким впливом ідей утилітаризму Бентама, хоча згодом він поставився до них досить критично і багато у чому модифікував у напрямі розширеного тлумачення принципу егоїзму та подолання домінанти інституцій щодо конкретної людської особистості. Він дошукувався аргументів на користь моральних цінностей самопожертви та постійного вдосконалення характеру індивіда, намагаючись узгодити їх із суто раціоналістичними розрахунками етики утилітаристів. У праці М. "Про свободу" наскрізною є ідея про свободу як найнеобхіднішу умову індивідуального самовдосконалення та розвитку суспільства в цілому. Навіть ексцентричність він уважав кориснішою для суспільства, аніж масове зодноманічення. Останнє створює передумови для придушення думки меншості шляхом тиску з боку більшості. Представницьке правління є найкращою формою демократичного урядування. Воно розвиває в індивідові громадянські інтереси, спонукає до морально орієнтованих мислення і дій. У справі розбудови представницької демократії необхідно покладатися на максимальне долучення до управління високоінтелектуальних та освічених людей.

[br]

Осн. тв.: "Система логіки". У 2 т. (1843); "Про свободу" (1859); "Роздуми про представницьке правління" (1861); "Поневолений стан жінки" (1869) та ін.

УТИЛІТАРИЗМ ( від лат. utilitas - корисність, вигода) - 1) Принцип оцінки явищ з точки зору їх корисності, можливості бути засобом для досягнення будьякої мети; принцип поведінки, який виявляється у підпорядкуванні всіх вчинків отриманню матеріальної корисності, вигоди. В такому розумінні У. співпадає з вузьким практицизмом і базується на применшенні ролі духовних інтересів людини. 2) Напрям в етиці, згідно з яким корисність є основою моральності і критерієм людських вчинків, незалежно від того, йде мова про окремого індивіда чи про суспільство. Ввібравши настрої ліберальної буржуазії епохи розвитку капіталізму в Англії XIX ст., У. продовжив традицію гедонізму і евдемонізму в етиці. Основні представники У. - Бентам, Джеймс Мілль, Дж. Ст. Мілль. У. наполягає на ототожненні добра і корисності, причому сама корисність більшістю утилітаристів визначається в контексті "природних" потягів людини до задоволень, насолод, які стають доступними перш за все внаслідок володіння матеріальними благами. Відтак єдина ціль моральної діяльності вбачається в "максимальному щасті для якомога більшого числа людей" (Бентам). З позицій У., ніщо поза суб'єктом не є цінністю самою по собі (самоцінністю), все розглядається лише як засіб для досягнення певної зовнішньої цілі. Тим самим навіть людина зводиться до рівня "корисної речі" М. оральний вибір, за Бентамом, - простий підрахунок вигід і втрат, насолод і страждань, що їх породжують різні вчинки. Намагаючись притлумити егоїстичні моменти етики У., Дж. Ст. Мілль доповнив принцип особистого щастя вимогою узгодження інтересів усіх людей, що, однак, не могло зняти суперечностей У. Незважаючи на гостру критику У. в сучасних етичних теоріях, досі не припиняються спроби відновлення його в пом'якшеному вигляді. Проте істотною вадою У. за будь-яких обставин залишається ігнорування багатства людських відносин, духовних начал моральності.

АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio - об'єднання, від associo - з'єдную) - форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних А. за змістом і спрямованістю відзначаються великим розмаїттям і можуть стосуватися як загальних проблем економічного, політичного, культурного характеру, так і досить вузьких, конкретних зацікавлень незначної кількості осіб. Визначальною ознакою А., як форми соціального об'єднання, є її добровільність Б. удь-яка А. утворюється на основі доброї волі осіб, які входять до її складу. Цей факт породжує ще дві чільні ознаки А. - активну позицію її членів у досягненні об'єднувальної мети цієї А. та реальну можливість продуктивного поєднання у належних до даної А. людей певних "інтелектуальних схем", або ідей, з індивідуальними вольовими зусиллями кожної окремішної особи. А., як соціальне явище та його філософське осмислення, додають певною мірою до перспективи практичного і теоретичного подолання альтернативи комунітаризму (наголошується момент колективного, спільного стосовно індивідуального) та антикомунітаризму (вважається пріоритетним щодо спільного індивідуальне, осібне). На рівні А. ця альтернатива значно послаблюється через сприйнятливість індивідуальної волі до розумно вибудованих ідей-цілей та, зворотним чином, завдяки здатності останніх до еволютивних змін (за змістом, системою аргументів, логікою та стилістикою їх викладу) з огляду на індивідуальні очікування та зусилля конкретних членів А. Взаємодоповняльність чинників волі та розуму створює умови для того, щоб окремішні індивіди спрямовували свої зусилля на досягнення спільних цілей. У загальнофілософському аспекті А., як соціально-організаційна одиниця, є своєрідним пунктом узгодження суперечності між єдністю та різноманітністю, втіленням у соціальних стосунках динамічно-конструктивної сторони плюралізму, орієнтованого на створення осередків єднання людей на підставі вільно обраних спільних цілей. Через урізноманітнення сфер локального вибору та діяльності відбувається згуртування, а не роз'єднання людей. З точки зору соціальної та політичної філософії, інститут А. є однією з характерних прикмет демократичного суспільства. Він слугує важливим соціальним механізмом врівноваження, з одного боку, тенденції адміністративноуправлінської централізації та, з другого боку - відцентрових сил, закладених у цілях та діяльності, які базуються на приватній ініціативі. На важливість вирішення цього питання у контексті науки управління вказували у XIX ст. фундатори соціальних та політико-філософських досліджень ролі А. у суспільстві Дж. Ст М. ілль та Токвіль. Висловлені ними ідеі є актуальними для умов будь-якого демократичного суспільства, особливо в період його становлення, зокрема для сучасного укр. суспільства. Мілль відзначав, що "вільні асоціації" облаштовують "практичний бік політичного виховання вільного народу", вводять окремішного індивіда у царину близьких йому спільних інтересів, допомагають долати егоїзм, притаманний ліберальній демократії. Токвіль також наголошував, що американці боролися з індивідуалізмом, зумовленим рівністю, за допомогою свободи і в такий спосіб його здолали. Для сучасної України конструктивний потенціал має ідея взаємовпливу між громадськими та політичними А. Громадські об'єднання створюють ґрунт для політичних А., останні ж сприяють розвиткові і вдосконаленню перших. Згідно з Токвілем, участь у політичних об'єднаннях слід розглядати як безкоштовну школу, де кожний громадянин спроможний вивчити "загальну теорію створення асоціацій". В історії теорій націоналізму до проблеми А. звертався Мацціні. Він розглядав А. як засіб прогресу, обопільно колективного й індивідуального, бо світ, на його думку, перебуває у пошуках не стільки матеріальної солідарності, як моральної єдності, що може базуватися "лише на асоціації рівних і вільних людей та націй".

1) заява; перелік; зобов'язання; прохання, петиція; рахунок; інвойс; банкнота; вексель; стаття взаємних розрахунків; декларація ( митна тощо); позов, позовна заява; проект обвинувального акту; обвинувальний акт; указ; судовий наказ; білль, акт законодавчого органу, законодавчий акт, закон, законопроект; свідоцтво ( документ); виклад пунктів; підготовлений до підписання монархом патент з призначенням (даруванням тощо)

2) виписувати накладну, виставляти рахунок-фактуру, фактурувати, інвойсувати

•

- bill arbitration

техн. котре́лль

n ч. ім'я

Біл (зменш. від William)

* * *

1) рахунок

2) список, інвентар

3) документ

4) білль, законопроект

5) програма ( концерту); афіша, плакат

6) aмep. банкнот, білет державної скарбниці

7) вексель, тратта (тж. bill of exchange)

8) торговельний контракт; декларація; накладна; опис товарів ( під час перевезення)

9) юp. позов

10) заст. документ із печаткою; папська булла

11) заст. пасквіль, памфлет

12) заст. письмова заява високопоставленій особі

13) заст. скарга, прохання

14) заст. заява у формі петиції до верховного суду

15) заст. рецепт

16) мop. список членів команди

1) повідомляти в афішах

2) обклеювати афішами

3) виставляти або виписувати рахунок; фактурувати; виписувати накладну

1) дзьоб

2) ( вузький) мис

3) aмep. козирок ( кашкета)

4) мop. носок якоря

1) садові ножиці; сікач, кривий ніж для обрубування суків

2) кирка, мотика

3) заст. алебарда

4) рідко = billman

5) заст. короткий меч

6) вістря лапи якоря

1) Білль про права ( у Великій Британії)

2) перші десять поправок до конституції США

1. n

1) пусте (вільне) місце (у книзі тощо)

2) бланк

3) тире (замість пропущеного слова); пропуск, прочерк

4) прогалина, пропуск; пробіл

5) пустота (душевна); спустошеність

6) провал у пам'яті

7) пустий лотерейний білет

8) військ. яблуко мішені; ціль

9) тех. заготовка, болванка

10) рад. дно електронно-променевої трубки

11) хім. сліпий дослід

12) пауза, пропуск (при обчислюваннях)

2. adj

1) чистий, несписаний (про папір)

2) незаповнений (про документ тощо)

3) незабудований (про місце)

4) холостий (про патрон тощо)

5) невиразний; беззмістовний; безтямний

6) спантеличений; збентежений

7) абсолютний, повний, цілковитий

8) суцільний

9) амер. енський, N-ський

10) білий, безбарвний

3. v

1) ставити тире (прочерк) замість слова

2) амер., спорт. обіграти «всуху»

3) спантеличувати; заганяти в безвихідь

4) розстроювати (розладжувати) плани

* * *

1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)

2) бланк

3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)

4) пробіл; провал у пам'яті

5) порожнеча, спустошеність

6) пустий лотерейний квиток

7) слово, вписане курсивом у парламентський білль

8) пластинка або поле без очків ( у доміно)

9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль

10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)

11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки

12) xiм. сліпий дослід

13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)

14)

1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)

2) незабудований ( про місце)

3) незаряжений (про патрон, заряд)

4) невиразний; позбавлений змісту, пустий

5) здивований, збентежений

6) емоц.- посил. повний, абсолютний

7) суцільний

8) емоц.- посил. бісів

9) aмep. енський

10) незавершений, неопрацьований

11) заст. білий, безбарвний

1) див. blank out I

2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова

3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"

4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)

5) тих. штампувати

невиправлений; незмінений

* * *

1) рахунок

2) список, інвентар

3) документ

4) білль, законопроект

5) програма ( концерту); афіша, плакат

6) aмep. банкнот, білет державної скарбниці

7) вексель, тратта (тж. bill of exchange)

8) торговельний контракт; декларація; накладна; опис товарів ( під час перевезення)

9) юp. позов

10) заст. документ із печаткою; папська булла

11) заст. пасквіль, памфлет

12) заст. письмова заява високопоставленій особі

13) заст. скарга, прохання

14) заст. заява у формі петиції до верховного суду

15) заст. рецепт

16) мop. список членів команди

1) повідомляти в афішах

2) обклеювати афішами

3) виставляти або виписувати рахунок; фактурувати; виписувати накладну

1) дзьоб

2) ( вузький) мис

3) aмep. козирок ( кашкета)

4) мop. носок якоря

1) садові ножиці; сікач, кривий ніж для обрубування суків

2) кирка, мотика

3) заст. алебарда

4) рідко = billman

5) заст. короткий меч

6) вістря лапи якоря

1) Білль про права ( у Великій Британії)

2) перші десять поправок до конституції США

1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)

2) бланк

3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)

4) пробіл; провал у пам'яті

5) порожнеча, спустошеність

6) пустий лотерейний квиток

7) слово, вписане курсивом у парламентський білль

8) пластинка або поле без очків ( у доміно)

9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль

10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)

11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки

12) xiм. сліпий дослід

13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)

14)

1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)

2) незабудований ( про місце)

3) незаряжений (про патрон, заряд)

4) невиразний; позбавлений змісту, пустий

5) здивований, збентежений

6) емоц.- посил. повний, абсолютний

7) суцільний

8) емоц.- посил. бісів

9) aмep. енський

10) незавершений, неопрацьований

11) заст. білий, безбарвний

1) див. blank out I

2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова

3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"

4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)

5) тих. штампувати

1) дзьоб

2) вузьки́й мис

3) козиро́к ( кашкета)

4) носо́к я́коря

1) законопрое́кт, білль

2) програ́ма (концерту та ін.); афі́ша, плака́т, рекла́ма, рекла́мний листо́к

3) раху́нок (за послуги, за крам тощо)

4) спи́сок, інвента́р; докуме́нт; по́свідка, свідо́цтво; до́відка

5) ве́ксель, тра́тта (тж. bill of exchange)

6) юр. по́зов

7) амер. банкно́та

1) розкле́ювати афі́ші ( оголошення); оголо́шувати в афі́шах

2) амер. оголо́шувати, обіця́ти

1) заст. алеба́рда

2) садо́ві но́жиці ( частіше billhook)

3) соки́рка, сіка́ч