-
1 быт
1) побут. [Сільський побут];2) см. Бытность.* * *по́бут, -у -
2 Замужний
быт жизнь) замі[у]жній, молодичий. [Ох, якби я знала заміжнєє лихо, то гуляла б у матінки тихо (Грінч. III). Замужній хліб добрий, да не пожиточний (Чуб. III). Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком (Г. Барв.)]. -
3 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
-
4 городской
міський, городський, городянський. [Міські робітники. Городянські звичаї]. Городская жизнь, быт - городянство. По-городски - по-городянському.* * *міськи́йгородски́е воро́та — ист. міська́ бра́ма
-
5 крестьянство
1) (быт крестьянский) селянство, мужицтво. [Та в селянстві, сами знаєте, нема коли з дітьми дуже панькатися (Дніпропетр.). Та ми у мужицтві і без краму обійдемось, нехай вони без хліба спробують (Бердянщ.)];2) (соб.: крестьяне) селянство, мужицтво, (устар.) поспільство, (зап.) хлопство.* * *селя́нство -
6 купеческий
купецький, крамарський. [Де кораблі купецькії стають (Грінч.). Говорив про свої крамарські діла (Мирн.). Крамарський віз простугонить (М. Вовч.)]. -кий сын - купецький син, купченко, крамаренко. [Вона панночка, а я - крамаренко (Кониськ.)]. -кая дочь - купцівна, крамарівна. -кий банк - купецький банк. -кое судно - торговельне судно. - кий быт - купецький (крамарський) побут. По -чески - по-купецькому, по-крамарському.* * *тж. куп`ецкийкупе́цький -
7 народный
народні[и]й, (противопол. барскому) людський, (всенародный) всенародні[и]й; (простонародный) простонародні[и]й, простолюдний, простолюдський, людовий, (стар.) посполитий, (государственный) державний. [Комісаріят народньої освіти (Харк.). Народній суд (Київ). Народні пісні (Рудан.). Народні права боронив (Самійл.). В його дух зовсім народний (Самійл.). Людова фантазія залюднила Брокен відьмами та чародіями (Калит.). То земля панська, а то людська (Полтавщ.). Охорона добра всенароднього (Пр. Правда). Людові забобони (Лепк.)]. -ный быт - народній побут (-ту). -ная Воля (партия) - Народня Воля. -ный дом - народній дім. -ное имущество - (все)народнє (державне) добро (майно). - ный комиссар - народній комісар (-ра). -ное ополчение - людове військо, (стар.) посполите рушення. -ная перепись - (все)народній перепис (-су), перепис (опис) людности; срв. Народосчисление. -ное представительство - народнє заступництво. -ная речь - (просто)народня (проста, простолюдна) мова. -ный университет - народній університет. -ное хозяйство - народнє господарство.* * *наро́дний; ( принадлежащий людям) людськи́й и лю́дськийНаро́дная во́ля — ист. Наро́дна во́ля
\народныйая гре́бля — спорт. народне веслува́ння, народна гребня́
См. также в других словарях:
быт — быт/ … Морфемно-орфографический словарь
БЫТ — Слово быт вошло в русский литературный язык из живой народной речи. Этимологический состав этого слова ясен: бы т (ср. бы ть, бы тье, бы тие и т. п.) и суффикс т. Ф. И. Буслаев в «Исторической грамматике русского языка» писал: «Существительное бы … История слов
быт — а, предлож. о быте, в быту; м. 1. Условия существования, жизненный уклад какого л. народа, социальной среды и т.п. Городской, сельский быт. Патриархальный быт деревни. Быт и нравы студенчества. 2. Повседневная жизнь человека в её привычных… … Энциклопедический словарь
быт — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? быта, чему? быту, (вижу) что? быт, чем? бытом, о чём? о быте и в быту 1. Бытом называют условия жизни, уклад какого либо народа, социальной среды и т. п. Городской, сельский быт. | Новый строй … Толковый словарь Дмитриева
БЫТ — БЫТ, быта, о быте, в быту, мн. нет, муж. Общий уклад жизни, присущий какой нибудь социальной группе. Крепостной быт. Борьба за новый быт. || Повседневная жизнь. Сцены из военного быта. Домашний быт (частная семейная жизнь, семейный обиход).… … Толковый словарь Ушакова
быт — бытовуха, обыденщина, обиход, уклад жизни, уклад, общежитие Словарь русских синонимов. быт уклад (жизни), обиход / обычно общественный: общежитие Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова.… … Словарь синонимов
БЫТ — в социально гигиеническом отношении. Под Б. обыкновенно разумеют уклад жизни отдельного человека или группы людей (сословий, классов). В понятие Б. входят не только и даже не столько убеждения людей, сколько привычки, навыки, традиции, в к рых… … Большая медицинская энциклопедия
БЫТ — уклад повседневной жизни, внепроизводственная сфера, включающая как удовлетворение материальных потребностей людей (в пище, одежде, жилище, поддержании здоровья), так и освоение духовных благ, культуры, общение, отдых, развлечения (общественный,… … Большой Энциклопедический словарь
БЫТ — БЫТ, а, о быте, в быту, муж. Жизненный уклад, повседневная жизнь. Домашний б. Вошло в б. что н. (стало повседневным). Служба быта (учреждения, обслуживающие людей в сфере их повседневных нужд). | прил. бытовой, ая, ое. Бытовые условия. Бытовое… … Толковый словарь Ожегова
Быт — уклад повседневной жизни, внепроизводственная сфера, включающая как удовлетворение материальных потребностей людей (в пище, одежде, жилище, поддержании здоровья), так и освоение духовных благ, культуры, общение, отдых, развлечения (общественный,… … Политология. Словарь.
быт — быт, а, предл. п. в быт у … Русский орфографический словарь
