-
101 hearty
I n1) міцний, здоровий хлопець, матрос2) жapг. студент, який займається спортомII a1) щирий, сердечний2) дружній, теплий, привітний3) здоровий, міцний; енергійний4) сильний5) розкішний, щедрий, ситний ( про їжу)7) міцний ( про будівельний ліс) -
102 mortar
I n1) ступка, ступа2) вiйcьк. міномет; мортираII v; військ. III nвапняний розчин; будівельний розчинIV v -
103 paper-board
-
104 plot
I n1) змова; інтрига2) фабула, сюжет3) cл. план; схема; креслення; діаграма; графік; тoп. крокі; aв., мop. курс або положення ( корабля або літака) на карті4) вiйcьк. траса; засічка ціліII v1) організовувати змову; плести інтриги, інтригувати; замишляти, задумувати2) складати план, робити схему; викреслювати, будувати криву, графік або діаграму; відкладати величину на осі; обчислювати, розраховувати за графіком; наносити ( дані) на графік або карту; aв., мop. прокладати курс; вiйcьк. визначати місце розташування3) ( plot out) намічати сюжет; планувати, намічати; влаштовувати, призначатиIII n IV v -
105 Portland stone
-
106 rag
I n1) ганчірка, клапоть; обрізок ( тканини); pl ганчір'я; тex. дрантя; обтиральні кінці2) жмут, клаптик; обривок, шматочок3) pl дрантя, лахміття; pl одяг4) през. клапоть, ганчірка (про носову хустку, вітрило); листок, газетка5) бoт. білий волокнистий пучок ( у плодах цитрусових)6) дещиця, крихта, крапля7) гострий кут, зазублина8) aмep.; cл. паперовий долар9) cл. язикII n; мін.міцний вапняк, грубозернистий піщаник; будівельний каміньIII n; сл.; жарг.1) піддражнювання; розігрування, розіграш2) скандал, шум; групове порушення дисципліни; студентська ескападаIV v; сл.; жарг.1) дражнити, навмисно виводити з себе; доводити насмішками, кепкуванням; розігрувати ( кого-небудь)2) сварити, вичитувати, шпетити3) скандалити, шуміти; колективно порушувати дисципліну4) ( over) сперечатися, сваритися ( через що-небудь) -
107 slurry
[`sleri]n1) бyд. рідкий будівельний розчин, рідка глина2) вiйcьк. дегазаційний розчин -
108 structural
-
109 ticky-tacky
I [ˌtiki'tʒki] n; амер.; ел.недоброякісний матеріал, особ. будівельнийII [ˌtiki'tʒki] aпаршивий, халтурний, зроблений з недоброякісного матеріалу -
110 true
I [truː] n( the true) правда; реальність, дійсне положення справ••true in — правильно встановлений /настроєний/; точний
out of true — погано встановлений; неточний; невертикальний, непрямовисний
to get /to run/ out of true — децентруватися ( про колесо)
II [truː] ato put smth out of true — децентрувати щось
1) вірний, правильнийto hold true for smth — бути вірним відносно чогось, розповсюджуватися на щось
this also holds true for the film — те ж саме можна сказати, про фільм
the rumour proved only too true — слух, на жаль, повністю підтвердився
the novel is based on a true story — в основу романа покладена справжня історія, роман має документальну основу
fiction is true than history — художня література ближче до істини, чим історичні твори
is it true that you are going away — є правда, що ви виїжджаєтеє
is it true /can it be true/ that he refused — є невже він відмовивсяє
it is true (that)... — треба визнати (що)...
it is true I saw him only once — правда, я бачив його тільки один раз
thats trueI, enough! — вірно!, ви маєте рацію!
true, the book is peppered with rhetorical questions — правда, книга просякнуто великою кількістю риторичних питань; надійний, вірний
a true sign of rain — вірний передвісник /ознака
2) вірний; не відступаючийtrue to ones principles [to ones word] — вірний своїм принципам [своєму слову]
3) справжній, істиннийtrue love — справжня любов; любов в повному розумінні слова
true grief — істинне/непритворне/горе
true blue — справжній синій колір [ср. true blue]
to find ones true vocation — знайти своє справжнє покликання; cпeц. істинний
the true time — acтp., вірний час
true altitude — acтp. дійсна висота
true azimuth — acтp.,; вiйcьк. дійсний азимут
true power /watt/ — реальна потужність
true market value — же. справжня ринкова вартість; істинний, заслуговуючий даної назви
true reptiles are lizards and not frogs — рептиліями у власному сенсі слова є ящірки, а не жаби; справжній, зв'язаний по крові, рідний
a true son and an adopted one — рідний, прийомний сини
4) правильний, точнийtrue — сміттю [reproduction]точна копія [відтворення]
true to life — реалістичний, життєво правдивий; точно відтворений; відповідний
true pair — сумісна ( фізіологічно або психологічно) пара
5) законний, дійсний6) тex. точно пригнаний to make smththe blocks of granite were so true that practically no mortar was used — глиби граніту були так точно /щільно/ підібрані один до одного, що будівельний розчин майже не використовувався
7) чесний, добродійний••III [truː] advto come true — збуватися (про мрії, прогнози)
1) правдиво, чесно2) точно; відповідно до нормиIV [truː] v; тех.to run true — обертатися без вісімки ( про колесо) to breed true зберігати чистоту природи
-
111 архитектурно-строительный
-
112 архитектурный
архітектурний, будівельний.* * *архітекту́рний -
113 камень
1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.* * *ка́мінь, -меня ( об отдельном куске) и собир. -менюка́мни — мн. ка́мені, -нів, собир. камі́ння
-
114 материал
матеріял (-ду), (з)надіб (р. (з)надобу), (з)надібок (-бку). [Зрубаю три старі дерева, то вистане матеріялу на рік або й на два (на ложки) (Франко). Оповідання служить за ілюстрацію і за матеріял для міркування (Крим.). Куля, набитая знадобом розривним (Л. Укр.). Що маю я робити? Чим? Над чим? Ні знаряду, ні надобу не маю (Л. Укр.). Знадібок знайдеш сам для тонкої пряжі (Дніпр. Ч.)]. -ал лесной - лісовий матеріял, лісоматеріял. -ал отопительный - паливо. -ал смазочный - мастило. -ал строительный - будівельний матеріял. -ал сырой - сировий матеріял, сировина. -алы для словаря украинского языка - матеріяли (знадоби) до словника української мови.* * *Iматеріа́л, -уII текст.; тж. мат`ериямате́рія; ( ткань) ткани́на, крам, -у, матеріа́л, -у -
115 plac
I [пляц] mмайдан, площа, ділянка, майданчикII [пляц] mплац, площа -
116 plac
ч1. площа, майдан; plac miejski: міська площа; plac budowy: будівельний майданчик; plac targowy: базарна площа;2. ділянка;3. плац; плацдарм (війс.) -
117 construction timber
n будівельний лісоматеріал; стройовий лісоматеріал -
118 engineering construction battalion
n інженерно-будівельний батальйонEnglish-Ukrainian military dictionary > engineering construction battalion
-
119 project
n будівельний об'єкт -
120 road building
adj шляхово-будівельний
См. также в других словарях:
будівельний — [буд іве/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
будівельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
будівельний — а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). Будівельна механіка. || Який здійснює будівництво чого небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось. || Признач. для будівництва; придатний для нього. || Який виготовляє окремі… … Український тлумачний словник
буд. — будівельний … Гірничий енциклопедичний словник
будівничий — 1 прикметник будівельний будівничий 2 іменник чоловічого роду, істота будівельник … Орфографічний словник української мови
житлово-будівельний — а, е: •• Житло/во будіве/льний кооперати/в добровільне об єднання громадян для будівництва житлового будинку на власні кошти (з використанням державного кредиту) і для його експлуатації … Український тлумачний словник
аеродромно-будівельний — а, е. Призначений для будівництва аеродромів … Український тлумачний словник
аеродромно-будівельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
архітектурно-будівельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
військово-будівельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
житлово-будівельний — прикметник … Орфографічний словник української мови