-
1 бубнить
F (13 e.) leiern, herunterleiern, tönen; brummeln* * *бубни́ть fam leiern, herunterleiern, tönen; brummeln* * *бубн|и́тьпрх разг murmeln, unaufhörlich wiederholenон постоя́нно бубни́т er brummt ständig vor sich hinчто вы там пробубни́ли, скажи́те гро́мко! was murmelt ihr da, sprecht laut!* * *vcolloq. leiern -
2 набухать
I. (набросать) набухати, накидати (багато), набухтарити; (палить неопрятно) набурити чого куди.II. набухнуть набрякати, набрякнути, набухати, набухнути бучавіти, набучавіти, бухтавіти, набухтявіти, бубнявіти, набубнявіти, бубніти, набубніти, пишнявіти, напишнявіти, назублюватися, назубитися, (о мног.) понабрякати, понабухати, побучавіти и т. п. [Мокрі сорочки набрякли (Н.-Лев.). Ноги набрякли, що й чоботи не налізуть (Звин.). Бруньки в саду на дереві понабрякали (Н.-Лев.). Дошка набухла (Сл. Ум.). З дощу набубнявіла наша пшениця (Звин.). Уже горох добре набубнявів, - пора садити (Новомоск.). Кукуруза набубніла (Сл. Гр.). Ну, що я зроблю з цим вікном: напишнявіло та й не зачиняється (Проскурівщ.). Каша скоро звариться, пшоно вже назубилося (Борз.)]. Набухший - см. Набухлый.* * *I сов.набу́хати; ( налить сверх меры) набу́ритиIIнесов.набу́хнуть — набряка́ти, набря́кнути и мног. понабряка́ти; (о семенах, почках дерева) бубня́віти, набубня́віти и мног. побубня́віти; диал. буча́віти, набуча́віти
-
3 наяривать
(жарить) шкварити, нашкварювати, жарити, нажарювати, смалити, насмалювати, чесати, чухрати, тяти и тнути; (на музык. инструм.) затинати, витинати, тяти и тнути, різати, нарізувати, вигравати на чому. [В шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить (Кониськ.). Музики тяли з усієї сили (Грінч.). А за мною молодою сім кіп хлопців чередою в цимбалоньки тнуть (Пісня). Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що й розібрати не можна (Квітка)].* * *шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш; (о музыке, танцах) рі́зати (рі́жу, рі́жеш), витина́ти, затина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, утина́ти -
4 отбивание
відбивання. -ние в бубен - бубніння. -ние молотком косы - клепання. -ние такта - вистукування, вибивання такту.* * *відбива́ння -
5 Накрачей
стар. бубнар (-ря), бубній (-нія), довбиш (-ша); (литаврщик) тулумбасник. [Довбиш почав бити в бубни (Куліш)]. -
6 бубнить
См. также в других словарях:
бубніти — 1 дієслово недоконаного виду бубоніти бубніти 2 дієслово недоконаного виду набрякати, бубнявіти діал … Орфографічний словник української мови
бубнёж — сущ., кол во синонимов: 1 • бубнеж (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Бубнівщина — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
бубнівщинський — прикметник … Орфографічний словник української мови
бубніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Бубнёво (Пыталовский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Бубнево. Деревня Бубнёво Страна РоссияРоссия … Википедия
бубніння — я, с. Дія за знач. бубніти I і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
бубнівський — прикметник бубнівський прикметник … Орфографічний словник української мови
бубніти — I ню/, ни/ш, недок. Те саме, що бубоніти 1), 3). II іє, діал. Набрякати, бубнявіти … Український тлумачний словник
Бубнів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
бубніня — ня, с. Ол. Барабанення … Словник лемківскої говірки
