Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

бричка

  • 1 бричка

    бричка, брика; (крытая) буда, будка, будара; (с плетеным коробом) натичанка, найтичанка.
    * * *
    бри́чка; ( крытая) бу́да, бу́дка, буда́ра

    Русско-украинский словарь > бричка

  • 2 бричка

    бричка, віз СБ; пор. брычка, бырчка.

    Урумско-украинский словарь > бричка

  • 3 bryczka

    [бричка]
    f

    Słownik polsko-ukraiński > bryczka

  • 4 каламажка

    бричка
    візків
    візок
    возик
    коляска
    тарантас

    Білорусько-український словник > каламажка

  • 5 бырчка

    віз, бричка СБФ; пор. бричка, брычка.

    Урумско-украинский словарь > бырчка

  • 6 долгуша

    1) довгаль (р. -ля);
    2) довга бричка.
    * * *
    до́вга бри́чка; ( линейка) ліні́йка

    Русско-украинский словарь > долгуша

  • 7 езженый

    їжджений. [Їжджені коні. Їжджена бричка (экипаж)].
    * * *
    1) см. езжалый 2)
    2) ( по которому ездили) ї́жджений; ( наезженный) уї́жджений, наї́жджений

    Русско-украинский словарь > езженый

  • 8 извозчичий

    візницький, збіржацький, збіржанський; биндюжницький; х[ф]урманський; хурщицький, балагульський. [Прогуркотить збіржацька бричка (Корол.)]. -чий промысел - візникування, візництво; см. Извозный.
    * * *
    тж. изв`озчицкий
    1) візни́цький, візникі́в, -ко́ва, -ко́ве; диал. балагу́льський
    2) (перен.: грубый) стає́нний

    Русско-украинский словарь > извозчичий

  • 9 нагружать

    нагрузить
    1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];
    2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -
    1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];
    2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -
    1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);
    2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);
    3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагруз`ить
    наванта́жувати, -жую, -жуєш и ванта́жити, навантажити

    Русско-украинский словарь > нагружать

  • 10 фабричка

    уменьш.-ласк.
    фа́бричка

    Русско-украинский словарь > фабричка

  • 11 Нетычанка

    біда, двоколісна бричка, найтичанка.

    Русско-украинский словарь > Нетычанка

  • 12 брычка

    віз ВН-П, Б, СМ, К, СГ; пор. бричка, бырчка.

    Урумско-украинский словарь > брычка

  • 13 ӱч

    три; ӱч кӧпчекли брычка трикінна бричка СМ; ӱч кӧшели трикутний О; ӱчӱмӱз ми троє СБ; ӱч-дӧрт три-чотири ВН.

    Урумско-украинский словарь > ӱч

См. также в других словарях:

  • БРИЧКА — БРИЧКА, брыка жен. легкая полукрытая повозка; повозка с верхом, будкой, волчком; более известны польские брички: легкие, дышловые, с плетеным кузовом, кожаным верхом, внутри обитые. Брик или брык муж. принято как название вновь введенных почтовых …   Толковый словарь Даля

  • бричка — автомобиль, повозка, колымага, драндулет, таратайка Словарь русских синонимов. бричка сущ., кол во синонимов: 7 • автомобиль (369) • …   Словарь синонимов

  • БРИЧКА — (польск. bryczka) легкая дорожная повозка преимущественно без рессор, иногда с открытым верхом …   Большой Энциклопедический словарь

  • БРИЧКА — БРИЧКА, брички, жен. (устар.). Легкая повозка, иногда с верхом. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • БРИЧКА — БРИЧКА, и, жен. Лёгкая колёсная повозка, иногда крытая. | прил. бричечный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • бричка — – тип повозки – легкая, иногда крытая. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • БРИЧКА — 1. Легкий открытый экипаж (как рессорный, так и примитивный безрессорный), распространенный в прошлом гл. обр. на западе и юге России. 2. Повозка с кузовом для перевозки грузов в мешках и насыпью …   Справочник по коневодству

  • бричка — брика, брыка (севск.), укр. брика, бричка. Из польск. bryczka, bryka легкая открытая телега (с XVII в.). При этимологии обычно исходят из уменьш. бричка, считая брика новообразованием. Источником считается ит. biroccio (baroccio) двуколка ,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • БРИЧКА — БРИКА ИЛИ БРИЧКА польск. Род полуоткрытой, весьма легкой коляски. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865. БРИКА или бричка (польс.). Род полуоткрытой коляски.… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Бричка — А. Ковальский Веруш. Бричка Бричка (польск …   Википедия

  • бричка — и; мн. род. чек, дат. чкам; ж. Старинная лёгкая дорожная повозка (иногда с откидным верхом). Рессорная, пароконная б. Почтовая б. * * * бричка (польск. bryczka), лёгкая дорожная повозка преимущественно без рессор, иногда с открытым верхом. * * *… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»