-
1 брехливий
lying, mendacious, untruthful -
2 брехливий
lying, mendacious; false -
3 брехливий
1) лжи́вый; облы́жный2) ( о собаке) лю́бящий ла́ять; диал. лю́бящий бреха́ть; диал. лю́бящий га́вкать -
4 брехливий
მატყუარა -
5 брехливий
фалшывы -
6 брехливий
yalan, yalancı -
7 lying
-
8 Лжеречивый
брехливий. -
9 løgnagtig
брехливий -
10 kłamliwy
брехливий -
11 łgarski
брехливий -
12 фалшывы
брехливийвіроломнийневірнийневірогіднийнедостовірнийпомилковийудаванийфальшивийхибний -
13 облыжный
брехливий, обмовний.* * *диал.брехли́вий -
14 Завирчивый
брехливий, брешкуватий, замелюватий. -
15 Облыжливый
брехливий. -вый человек - брехлива людина. -
16 фалшывы
брехливийвіроломнийневірнийневірогіднийнедостовірнийпомилковийудаванийфальшивийхибний -
17 zakłamany
брехливий, фальшивий -
18 йаланлы
брехливий, оманливий СБФ, О. -
19 йаланны
брехливий, оманливий К. -
20 deceivable
adj1) довірливий; що легко піддається обману2) брехливий* * *a1) довірливий; який легко піддається обману, обдурюванню2) брехливий
См. также в других словарях:
брехливий — а, е. 1) Який завжди каже неправду; схильний брехати (у 1 знач.). 2) Який не відповідає правді, криє в собі брехню; неправдивий. 3) Несправжній; нещирий. 4) Який часто гавкає (про собак) … Український тлумачний словник
брехливий — 1) (який завжди говорить неправду; схильний брехати), неправдивий, облудний, нещирий, фальшивий 2) (який не відповідає правді, містить у собі неправду), неправдивий, несправжній, обманливий, обманний (про дані, відомості, твердження тощо) … Словник синонімів української мови
брехливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
кламливий — брехливий, облудний, несправедливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
клямний — брехливий облудний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
брехливість — вості, ж. 1) Властивість за знач. брехливий 1). 2) Якість за знач. брехливий 2) … Український тлумачний словник
брехливо — Присл. до брехливий 2) … Український тлумачний словник
камуфляжний — а, е, перен. Що приховує справжню сутність кого , чого небудь; брехливий, нещирий … Український тлумачний словник
крутійський — а, е. 1) Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Крутійська вдача. 2) Лицемірний, нечесний, брехливий … Український тлумачний словник
лажовий — а, е, жарг. 1) Брехливий, обманний. 2) Огидний, поганий … Український тлумачний словник
неправдивий — а, е. 1) Який діє всупереч правді, істині, який не любить правди; брехливий. Неправдива людина. || В основі якого лежить неправда, обман. 2) Який суперечить справедливості, не відповідає їй; несправедливий. || Не такий, як у дійсності … Український тлумачний словник