Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

братов

  • 1 братов

    fraternus [a, um]

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > братов

  • 2 Братов хлеб — что острый нож

    Pane di fratello, pane e coltello.

    Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > Братов хлеб — что острый нож

  • 3 Братнин,

    братов - fraternus;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Братнин,

  • 4 Н-45

    И НАШИМ И ВАШИМ служить, угождать и т. п. coll, disapprov NPdJ( indir obj or subj-compl with бытье (subj: human, pres or fut fixed WO
    (to serve, try to please etc) two different sides at the same time (in refer, to a person who, for selfish, mercenary reasons or from a lack of principles, is trying to oblige two people, groups etc that have different opinions, views, agendas)
    X служит и нашим и вашим = X serves two masters
    X works for both sides X works both sides of the street X has a foot in both camps X butters his bread on both sides X runs with the hare and hunts with the hounds.
    «Что же, расстреливаешь братов ( ungrammat = братьев)? Обвернулся?.. Вот ты какой...» - Он, близко придвинувшись к Григорию, шепнул: «И нашим и вашим служишь? Кто больше даст?» (Шолохов 3). "So you're shooting your brothers? You've changed sides?...That's the kind of man you are." He stepped up close to Grigory and whispered, "Serving two masters? The highest bidder, eh?" (3a).
    (Белоботников:) И нарядчику не доверяйте, он и нашим и вашим (Солженицын 8). (В.:) And don't trust that work allocator.... He works for both sides (8a).
    ... Буду опять его (журнал) издавать и непременно в либеральном и атеистическом направлении, с социалистическим оттенком, с маленьким даже лоском социализма, но держа ухо востро, то есть, в сущности, держа нашим и вашим и отводя глаза дуракам» (Достоевский 1). "..I will go on publishing it (the journal), most certainly with a liberal and atheistic slant, with a socialistic tinge, with even a little gloss of socialism, but with my ears open, that is, essentially, running with the hare and hunting with the hounds, and pulling the wool over the fools' eyes" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Н-45

  • 5 и нашим и вашим

    • И НАШИМ И ВАШИМ служить, угождать и т. п. coll, disapprov
    [NPdJ(; indir obj or subj-compl with быть (subj: human), pres or fut; fixed WO]
    =====
    ⇒ (to serve, try to please etc) two different sides at the same time (in refer, to a person who, for selfish, mercenary reasons or from a lack of principles, is trying to oblige two people, groups etc that have different opinions, views, agendas):
    - X служит и нашим и вашим≈ X serves two masters;
    - X runs with the hare and hunts with the hounds.
         ♦ "Что же, расстреливаешь братов [ungrammat = братьев]? Обвернулся?.. Вотты какой..." - Он, близко придвинувшись к Григорию, шепнул: "И нашим и вашим служишь? Кто больше даст?" (Шолохов 3). "So you're shooting your brothers? You've changed sides?...That's the kind of man you are." He stepped up close to Grigory and whispered, "Serving two masters? The highest bidder, eh?" (3a).
         ♦ [Белоботников:] И нарядчику не доверяйте, он и нашим и вашим (Солженицын 8). [В.:] And don't trust that work allocator....He works for both sides (8a).
         ♦ "...Буду опять его [журнал] издавать и непременно в либеральном и атеистическом направлении, с социалистическим оттенком, с маленьким даже лоском социализма, но держа ухо востро, то есть, в сущности, держа нашим и вашим и отводя глаза дуракам" (Достоевский 1). "..I will go on publishing it [the journal], most certainly with a liberal and atheistic slant, with a socialistic tinge, with even a little gloss of socialism, but with my ears open, that is, essentially, running with the hare and hunting with the hounds, and pulling the wool over the fools' eyes" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > и нашим и вашим

  • 6 всплывать

    всплыть випливати, випливти, спливати, спливти, виринати, вир(и)нути, зринати, зринути, зорнути, знирнути. [Місяць виплив з-за лісу. Спливали забуті кривди й гріхи (Коцюб.). Звідкіля тії спогади виринають? (Крим.). Знову зринали братові слова у неї в голові (Грінч.). Пірнув у воду і вирнув геть далеко від того місця. Потопельник зорнув].
    * * *
    несов.; сов. - всплыть
    сплива́ти, спливти́ и сплисти́ и спли́сти; ( выплывать) виплива́ти, ви́пливти и ви́плисти и ви́плинути, зрина́ти, зринути, вирина́ти, ви́ринути; ( возникать) виника́ти, ви́никнути; ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися

    Русско-украинский словарь > всплывать

  • 7 дружески

    по-дружески, дружественно приязно, по-приятельському, по-приятельськи, дружо, дружньо, по-дружньому. [І кожному руку ти приязно хочеш, як братові, дати (Грінч.). Дружо обняв його (Виннич.)].
    * * *
    нареч.
    дру́жньо, по-дру́жньому; по-прия́тельському, по-прия́тельськи; при́язно

    Русско-украинский словарь > дружески

  • 8 нечто

    I. мест. неопр.
    I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].
    II. Нечто - см. Нешто.
    II. Не что) мест. указат.-отриц.
    I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.
    II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».
    * * *
    мест.
    щось; ( кое-что) де́що

    \нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше

    Русско-украинский словарь > нечто

  • 9 предвещать

    предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.
    * * *
    несов.; сов. - предвест`ить
    1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́
    2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти

    Русско-украинский словарь > предвещать

  • 10 Невпример

    нрч.
    1) (несравненно) незрівнянно, без порівняння, (вне сравнения) над(усяке) порівняння; (при сравн. степ. обычно) багато, багацько, далеко, значно, куди, (редко) невзаміру. [Товариства зібралося невзаміру більш (Сл. Гр.)];
    2) (в виде исключения) як ви(й)няток, (в противоположность) на протилежність. мер другим (прочим) - як ви(й)няток проти инших (проти решти), не то що инші, не так як инші. Он -мер своему брату послушен - він протилежно своєму братові слухняний, він на відміну від свого брата слухняний, він не так як його брат - слухняний.

    Русско-украинский словарь > Невпример

  • 11 братнин

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > братнин

См. также в других словарях:

  • братов — братний, братнин Словарь русских синонимов. братов прил., кол во синонимов: 2 • братний (3) • братнин …   Словарь синонимов

  • Братов, Габас Мухамедович — Дата рождения: 13 сентября 1930(1930 09 13) Место рождения: аул Малый Зеленчук, Черкесская АО, СССР Дата смерти: 2002 год …   Википедия

  • Братов — прил. разг. 1. соотн. с сущ. брат I 1., связанный с ним 2. Принадлежащий брату [брат I 1.]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • братов — бр атов, а, о …   Русский орфографический словарь

  • братов — БРАТНИН, БРАТОВ; БРАТОК см. Брат …   Энциклопедический словарь

  • братов — см. братнин …   Словарь многих выражений

  • Пять братов по дороге бегут, да сухи; пять братов под одоньем стоят, да мокры. — (пальцы обеих рук во время пряжи). См. ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ОДОНОК — ОДОНОК, вологод. одёнок, или одонки, одёнки мн. оденье пермяц. осадки или остатки, гуща на дне, подонки. | Оденок, яросл., сиб. оденье пермяц. остатки сена от стога или нижний слой сена соломы в клади. | Одонок, тамб. одонье, новг., архан.… …   Толковый словарь Даля

  • ЗАГАДКИ — Стоит сноха и ноги развела: мир кормит, сама не ест (соха). Стоит Потап о четырех лап, из году в год воду пьет (рассадник). Кланяется, кланяется придет домой, растянется (топор). Кочет голенаст, кланяться горазд (то же). Мается, мается придет… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • братній — я, є. 1) Прикм. до брат 1), 2). || Належний братові, братам. 2) Власт. братові; такий, який буває між братами; братерський, товариський, дружній. 3) Який живе в братерстві, в братському єднанні …   Український тлумачний словник

  • Герман Барутович — архимандрит, воспитанник Киевской академии, "из Киевских иеромонахов" в 1730 г. был назначен архимандритом Благовещенского Нежинского монастыря, именуемого Назаретом. В апреле 1732 г. в Казань был поставлен архиепископом ученый… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»