-
1 болісність
- остіболе́зненность; мучи́тельность, томи́тельность -
2 болісність
bolisnist'ж. -
3 Болҍсть
Болҍсть болҍзнь скорбъ неслабость туга съ тяжестїю безсластїе -
4 бол
більболітигоремучитистражданнячутливість -
5 бол
більболітигоремучитистражданнячутливість -
6 болість
-
7 болість
bolist'ж. -
8 чутливість
бол -
9 poignancy
n1) гострота, пікантність2) різкість3) болісність4) їдкість, колючість, ущипливість (висловлювань тощо)* * *n1) гострота, пікантність2) болісність, болючість; різкість, гострота ( болю)3) гострота, уїдливість, колючість ( висловлення); проникливість ( розуму) -
10 мучительность
болючість, болісність, стражденність, пекельність, лютість, нестерпність (-ости).* * *бо́лісність, -ності, болю́чість, -чості; тя́жкість, -кості; несте́рпність, лю́тість, -тості -
11 poignancy
n1) гострота, пікантність2) болісність, болючість; різкість, гострота ( болю)3) гострота, уїдливість, колючість ( висловлення); проникливість ( розуму) -
12 Нездоровость
нездоровість; непожиточність; х(в)оробливість, болісність (-ости); срв. Нездоровый. -
13 agacharse
I Ам.уступа́ть, поддава́ться; сдава́тьсяII М.ума́лчивать, умы́шленно молча́тьIII Куба; нн.сбежа́ть, удра́тьIV Кол., М.( con una cosa) незако́нно присво́ить, похи́тить, стащи́тьV Арг.(a) пригото́виться к чему-л.VI Кол.agacharse a bailar — пригото́виться к та́нцам
унижа́ться, смиря́ться••agachársele Бол. — припа́сть к чему-л., с жа́дностью набро́ситься на что-л.
agáchate que pasa un misto — ≡ ста́рого воробья́ на мяки́не не проведёшь
-
14 quema
I f1) М. выжига́ние ле́са ( под пашню)2) выжига́ние стерни́ ( после сбора урожая)3) Арг. ме́сто сжига́ния му́сораII f; Арг., Дом. Р.; нн.пья́нка, попо́йкаIII f; в соч.••hacer quema Арг., Бол. — попа́сть в цель ( при стрельбе)
salir en quema Экв. — внеза́пно [поспе́шно] уйти́
-
15 bolesność
[болесношьчь]f -
16 боль
1) (физическая боль) біль (р. болю) (м. р.), болість (р. -лісти). [Се був біль, тягучий, фізичний біль. Рябко одскакує й вищить од болісти];2) (болезнь) біль (м. р.) (р. болю), болі (мн.). [Зубний біль. Вона видужала з породових болів];3) (душевное страданье, скорбь) біль (м. р.) (р. болю), болість (р. -ти), болещі, боління, жаль (м. р.). [Минув час, затих біль. Свої болі - пусте, світове горе велике. Навіщо радощі й боління? В мене серце задрижало з болещів]. С болью - болізно. [Тихо і болізно вимовляє поет (Л. Укр.)]. От боли - з болю. Крик боли - боліз[с]ний гук, крик. [Знову лунає болізний гук]. Полный боли - боліз[с]ний, болючий. [Болізний стогін]. Причинять, и причинить боль кому - боліти (сов. заболіти) кого, болю завдавати, (сов. завдати) кому, вражати, (сов. вразити) кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коц.). І сміх той - його заболів (Л. Укр.). Вразив моє серце. Їй хотілося вразити поглядом дочку, але не вдалося].* * *(ж.) біль (м.), род. п. бо́лю; ( в пальцах от мороза) за́шпори, -рів, шпа́ри, род. п. шпар и шпа́рів; диал. бо́лість -
17 болезненность
1) слабовитість (р. -тости), хоробливість, хоровитість, кволість, боліс[з]ність;2) болючість, боліс[з]ність, хоробливість;3) болючість, боліс[з]ність (р. -ности).* * *1) хворобли́вість, -вості, хворови́тість, -тості, слабови́тість, хи́рість, -рості, хи́рність, хирля́вість, хиря́вість2) хворобли́вість3) бо́лісність, болю́чість, -чості -
18 bola
f1) К.-Р. де́ло, вопро́с3) Куба, П., П.-Р. бо́ла ( детская игра со стеклянными шариками)4) Ч. большо́й возду́шный змей кру́глой фо́рмы5) Ам.; нн. ло́жный слух, спле́тня, у́тка6) М.; нн. шу́мное сбо́рище, компа́ния7) гуля́нка8) волне́ния, беспоря́дки; мяте́ж9) Вен. тама́ль ( пирог круглой формы)10) Куба ко́рень мала́нги ( клубневого растения)11) бейсбо́л12) Ам. бо́ла (оружие в виде связанных шаров, военное или для охоты)13) Экв.; жарг. большо́е коли́чество (чего-л.), "ку́ча", "ма́сса"14) паке́т марихуа́ны ( весом в 1 фунт)15) pl; Ам.; вульг. ≈ тести́кулы, мужски́е яи́чки••bola charrúa [pampa, perdida] Арг., Ур. — бо́ла, ка́менный шар ( оружие индейцев)
bola de fuego Ч.; нн. — изжо́га, похме́лье ( после выпивки)
bolas negras [tristes] Арг., Ур.; нн. — бедня́га, бедола́га
bola de nieve Кол.; нн. — полице́йская маши́на ( для перевозки арестованных), ≡ "чёрный во́рон"
¡bola tío! Бол.; жарг. — ты что, спя́тил? ты в своём уме́?
acertar con las bolas a uno Ур. — сдела́ть га́дость, подложи́ть свинью́, насоли́ть кому-л.
andar como bola sin manija Арг., Бол., Пар., Ур. — бе́з толку мета́ться
botar la bola П.-Р. — соверши́ть что́-то необыча́йное, произвести́ фуро́р
dar bola Арг., Бол., Ур., Ч. — уделя́ть кому-л. внима́ние
dar [darle] a la bola Кол., М. — попасть в то́чку
dar con bola П., П.-Р., Экв. — попа́сть в то́чку
dar en bola Бол., Ч. — попа́сть в то́чку
echar bolas a la raya Ч. — нести́ околе́сицу ( мешая делу), ста́вить па́лки в колёса
en bola М. — ско́пом, все вме́сте; беспоря́дочно
estar como bola П.-Р.; нн. — ≡ быть в сте́льку пья́ным
estar [meterse] en bola Куба — принима́ть уча́стие в де́ле, быть заме́шанным в де́ле
hacerse bolas Экв.; жарг. — создава́ть себе́ пробле́мы
no dar [darle] a la bola Кол., М.; no dar con bola П., П.-Р., Экв.; no dar en bola Бол., Ч.; no dar pie con bola Ч. — оплоша́ть, попа́сть впроса́к
parar la bola a uno М. — смути́ть, вогна́ть в кра́ску кого-л.
parar [dar] bola Экв.; жарг. — отве́тить взаи́мностью, приня́ть уха́живания
parar [poner] bolas a uno Кол. — внима́тельно вы́слушать кого-л., вни́кнуть в про́сьбу кого-л.
raspar la bola Ч.; нн. — смота́ть у́дочки, улизну́ть, смы́ться
sacarse la bola de la pata Арг.; нн. — изба́виться от поме́хи
tener bola Арг., Ур. — не иметь никаки́х пробле́м, быть беззабо́тным
- correr la bolatiene una bola, que no la brinca un chivo Куба; нн. — ≡ у него́ де́нег ку́ры не клюю́т
- estar de bola
- hacer bola
- hacerse bola
- no dar bola a una cosa -
19 smart
1. n1) пекучий (гострий) біль2) (часто the smart) горе, смуток3) витонченість, жвавість (стилю, мови)right smart of smth. — велика кількість чогось; багато чогось
2. adj1) різкий, сильний; суворий2) міцний (про вино тощо)3) амер., розм. значний, досить великийsmart price — досить велика (висока) ціна
4) уїдливий, ущипливий, різкий (про слова)5) гострий, пекучий, різкий (про біль)6) чіткий7) швидкий, енергійний; проворний, меткий, спритний, моторний8) тямущий, кмітливий; здібний; розумнийsmart men — ірон. розумахи
9) хитрий, вправний; шахраюватий10) дотепний; винахідливий11) охайний, чепурний12) нарядний; витончений; елегантний; моднийhe wants to be smart — він не хоче відставати від моди; він хоче бути модним
13) фешенебельний14) бравий, молодецький, підтягнутийa smart few — досить багато, досить велика кількість
smart aleck — амер., розм. самовпевнений нахаба; хлюст
3. v1) завдавати гострого болю2) боліти, зазнавати гострого болю; щипати3) завдавати страждання, примушувати страждати4) страждати* * *I nпекучий біль; ( часто the smart) горе, сумII a1) сильний, різкий; суворий3) cл. значний, досить великий; неабиякий4) різкий, уїдливий ( про слова)III v1) викликати, заподіювати різкий, пекучий біль; відчувати різкий, пекучий біль; боліти; саднити; щипати2) заподіювати страждання, змушувати страждати; страждатиIV n1) вишуканість, тонкість, жвавість стилю, мови2) cл. гострослов; світський хлюст3) pl; cл. розумV a1) швидкий, енергійний2) моторний, розторопний3) розумний, кмітливий; здібний; інтелектуальний, "розумний"4) спритний, хитрий5) хитрий, хатромудрий ( про механізм); з програмним управлінням ( про верстат); з логічними пристроями ( про прилад)6) дотепний, спритний; зухвалий, нахабний7) охайний, акуратно прибраний; молодецький, підтягнутий, бравий; нарядний, ошатний; витончений, елегантний; модний -
20 rankling
1. n1) незабутня образа; болісні спогади2) нагноєння; запалення2. adj1) лютий (про ненависть)2) болісний (про спогад)3) що гноїться; що не загоюється* * *I n1) незабутня образа; болісний спогад2) нагноєння; запаленняII a1) пекучий (про ненависть, заздрість); болісний ( про спогад)2) гнійний, незагойний ( про рану)
См. также в других словарях:
болісність — ності, ж. Те саме, що болючість … Український тлумачний словник
болісність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
болѣти — БОЛ|ѢТИ (324), Ю, ИТЬ гл. 1.Быть больным, хворать: нѣкто болѩ лазорь. УСт XII/XIII, 18; [Владимир] болѩше велми. въ неи же болѣзни и сконцасѩ Парем 1271, 261; ѡ оударивъшимь в бою ближ(н)ѩг... лѩжеть же на ѡдрѣ болѩ. КР 1284, 261г; впаде в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѣзнь — БОЛѢЗН|Ь (506), И с. 1.Болезнь, нездоровье, физический недуг: Стенюштю ономоу тѩжько отъ болѣзни. Изб 1076, 52 об.; не ѡ(т)лоучашесѩ ѡ(т) нѥго [ученик]... бѣ бо оуже болѣзнию лютою одьрьжимъ. [Феодосий] ЖФП XII, 63б; въ недоузѣ лютѣ ѡбъдьржима. и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѧринъ — БОЛѦРИН|Ъ (157), А с. То же, что бо˫аринъ: болѩриноу ||=съмѣрѩи главоу свою. (μεγιστᾶνι) Изб 1076, 80 об. 81; бѣ прьвыи оу кн˫азѩ въ бол˫арѣхъ имьньмь. iѡа(н). ЖФП XII, 33в; не рьци ми ˫ако бол˫аринъ ѥсмь ли посадьникъ. азъ волости не вѣдѣли.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѣзньныи — (38) пр. 1.Больной, болезненный: к... соудии поидемъ нази... пристрашьни. болѣзньни дрѩхли. на землю лицемь зьрѩще СбТр XII/XIII, 19; и си˫а такова˫а д҃шевна. въ плотьскыхъ же ключаетьсѩ ему. приключаи болѣзньни. пребывающа (ὀδυνηραί) ПНЧ XIV,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѣзньно — (7) нар. Мучительно, болезненно: не тъчью тѣлесьныхъ добродѣтелии болѣзньно любити. нъ ноутрьн˫аго чл҃вка чистити могоущихъ. СбТр XII/XIII, 66; ѡнъ же [царь] болѣзньно въпрашаше [человека, предсказавшего ему смерть] и не что ѥсть нъ что въ своеи… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѣзныи — (4*) пр. 1.Страдающий: слышав же и˫аковъ имѩ иосифово. не вѣрова имъ. [сыновьям] и вздухнувъ [в др. сп. воздохнɤвъ] оубо ѡ(т) болѣзнаго ср(д)ца. рече имъ почто смущаете д҃хъ мои. Пал 1406, 90в; в роли с.: приѥмлеть бо създавыи насъ ѡ(т) хотѩщихъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѧровъ — (1*) пр. притяж. к болѩринъ. В сост. им. геогр.: болѩринъ... обрете островъ... и донынѣ островъ тъ зовомъ ѥсть болѩровъ. ЖФП XII, 35б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болість — і, ж., розм. 1) Хвороба, хворість. 2) Відчуття болю, страждання; біль … Український тлумачний словник
болість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови